Історія України - Лазарович М.В. - Відновлення війни з Польщею

У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об'єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б.Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти Смоленськом і Білоруссю, де їй, до речі, допомагали 20 тис. козаків на чолі з Василем Золотаренком, фактично проігнорувала вимогу українського гетьмана. Кілька місяців дорогоцінного часу було втрачено. Як наслідок — до кін. березня 1655р. край перетворився нарушу. Було спустошено й спалено бл. 270 міст і сіл, 1000 церков, вбито не менше 10 тис. немовлят, у неволю потрапило понад 200 тис. людей. Московська допомога виявилася не такою ефективною, як її уявляли.

Влітку 1655 р. театр воєнних дій перемістився на західноукраїнські землі, які Б.Хмельницький прагнув приєднати до своєї держави. 29 вересня українсько-московське військо під Городком розбило поляків і розпочало облогу Львова, звільнивши незабаром усю Галичину. В цей же час, у порозумінні з українським гетьманом, проти Польщі успішно воювала Швеція, захопивши значну частину польської території, включаючи Краків і Варшаву. В політичних зв'язках з Україною прагнула бути Білорусь. Здавалося, визріває можливість возз'єднання українських земель під гетьманською булавою. Однак знову негативну роль відіграв пресловутий зовнішній фактор. З одного боку, проти включення західноукраїнських земель до складу козацької України несподівано виступив шведський король, поставивши гетьманові вимогу залишити Галичину. З іншого-почалися непорозуміння з московитами, що вимагали, щоб усі міста, які вони допомагали завойовувати, вважалися здобутком московського царя й присягали йому на вірність. До того ж на українські землі вдерлися татарські орди, яким необхідно було негайно протидіяти. Все це змусило Б.Хмельницького відкласти на певний час справу возз'єднання українських земель і повернутися на Подніпров'я.

Загострення відносин із Москвою

Тим часом Москва, занепокоєна успіхами Швеції, пішла на зближення з Річчю Посполитою, яка висунула проект обрання московського царя Олексія Михайловича на польський престол після смерті Яна Казимира. У травні 1656 р. цар оголосив Швеції війну, а в серпні розпочалися московсько-польські переговори у Вільно, на які українську делегацію допущено не було. На поч. листопада було укладене т. зв. Віденське перемир'я, яке перед вбачало згоду Московії залишити Україну в складі Речі Посполитої після обрання її царя на польський престол. Після цієї, по суті, зрадницької угоди військовий союз України з Москвою проти Польщі фактично втратив силу. У Чигирині відбулася Рада, де козацька старшина і гетьман присягалися спільно боронити Україну, присягалися собі, а не чужим монархам.

У ситуації, що склалася, головною метою Б.Хмельницького було збереження незалежності Української держави та об'єднання у її складі західноукраїнських земель. Відповідно, необхідно було подолати опір Речі Посполитої, що противилася поверненню українських етнічних територій, нейтралізувати Кримське ханство, як союзника останньої, знешкодити колонізаторські плани Москви, котрі вона плекала щодо України, а також забезпечити спадковість верховної державної влади, як запоруки на майбутнє проти можливої міжусобної боротьби за гетьманську булаву. Для досягнення цих планів Б.Хмельницький, формально не розриваючи договору з царем, насамперед спрямовує свою енергію на створення антипольської коаліції без Москви і навіть усупереч її інтересам. До складу союзного об'єднання, крім України, ввійшли Швеція, Трансільванія (Семигород), Молдавія, Валахія, Бранденбург.

Антипольська коаліція

Протягом першої пол. 1657 p. воєнні події розвивалися у сприятливому для союзників руслі. Вони розгромили поляків під Замостям, захопили Краків, Сандомир, Люблін, Варшаву, інші польські міста. До складу Української держави попросилася шляхта Панщини, Берестейщини, Волині. Під тиском Б.Хмельницького на приєднання до козацької України західноукраїнських земель нарешті погодилася Швеція, до такого ж рішення схилялася Трансільванія — держави, які певний час претендували на ці території. Це був найвищий злет Української держави, політичний тріумф її творця — гетьмана Б.Хмельницького. Та вже з літа ситуація почала змінюватися у гірший бік. Політичні плани анти польської коаліції викликали занепокоєння серед сусідніх держав, насамперед Австрії і Данії, які підтримали Польщу. Відчувши загрозу своєму існуванню, на захист вітчизни піднявся польський народ. В Україні становище ускладнювалося хворобою гетьмана, через яку він не міг особисто контролювати хід подій, та антиурядовою агітацією московських агентів, що призвела до бунтів серед частини козацтва, зокрема в корпусах полковника Ждановича та Юрася Хмельницького. Наслідком цього стали поразка та фактичний розпад антипольської коаліції. Практично тоді ж Україну вразила ще одна страшна звістка: 6 серпня 1657 р. в Чигирині після важко їй виснажливої хвороби перестало битися серце видатного сина українського народу Богдана Хмельницького. Його похорон, на думку дослідників, найімовірніше, відбувся 2 вересня в Суботові в Іллінській церкві. Наступником великого гетьмана став його син Юрась, якого на цю посаду було обрано на Корсунській раді у квітні 1657 р.

Смерть Б.Хмельницького стала важким ударом для молодої Української держави. "Україна в найбільш рішучу хвилю, коли важилася вся її доля, втратила свого довголітнього провідника — одинокого чоловіка, котрий міг покермувати нею..." — зазначав М. Гру шевський. Ця смерть знаменувала собою завершення першого етапу Національно-визвольної революції, основним завоюванням якого стали утвердження Української держави, встановлення в ній нової моделі соціально-економічних відносин, котра базувалася на дрібній власності фермерського типу.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Проаналізуйте причини, характер, рушійні сили та періодизацію Української національної революції 1648—1676pp.

2. Простежте хронологію перебігу основних подій національно-визвольних змагань українців середини XVIІ ст.

3. Що передбачав Бахчисарайський договір Б. Хмельницького та Іслам-Гірея III?

4. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української держави.

5. Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського мирних договорів.

6. Чим пояснювалася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького на Москву?

7. Дайте оцінку українсько-московського договору та його реалізації у 1664—1667pp.

8. Розкрийте місце України в міжнародних відносинах Європи часів Б. Хмельницького.