Основи охорони праці - Березуцький В.В. - 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном

Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Створення безпечних умов праці - це невід'ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств.

Певних висновків щодо ситуації з охорони праці в Україні в перші два роки нинішнього століття можна дійти на підставі даних табл. 1.1.

Із наведених у таблиці 1.1 даних бачимо, що стан із травматизмом та смертельними випадками значно не змінюється, а набуває деякої "стабілізації" у порівнянні з минулими роками. Але кількість травмованих і загиблих викликає стурбованість про майбутнє нашої країни та дієздатної частини населення. У країні, де немає війни або інших військових подій, гинуть і травмуються люди. Підприємства працюють ледь-ледь, але починають набирати оберти, і зі зростанням виробництва відбудеться відповідне збільшення випадків виробничих аварій та травматизму.

Суперечна ситуація, у якій нині опинилися підприємства (коли, з одного боку, треба підвищувати рівень випуску виробів, а з іншого, вони змушені працювати у складних економічних умовах), не дає змоги суттєво поліпшити стан умов та безпеки праці.

За оперативними даними, в лютому 2002 року на виробництві в Україні смертельно травмовано 100 працівників, що на 21 особу більше, ніж за аналогічний період минулого року. Травматизм знижено на підприємствах машинобудівної промисловості (-4), металургійної (-6), на об'єктах будівництва (-1). Проте допущене зростання смертельного травматизму у вугільній промисловості: з 12 випадків за лютий 2001 року до 22 смертельних випадків у тому ж місяці 2002 року, в агропромисловому комплексі - з 18 до 21, у гірничорудній промисловості - з 1 до 6, в енергетиці — з 1 до 6, житлово-комунальному господарстві - з 2 до 3, соціально-культурній сфері та торгівлі - з 7 до 14. Збільшилася кількість загиблих на підприємствах десяти областей та м. Києва. З них найбільше в м. Києві - 12 проти 1 у 2000 році, у Вінницькій області - 5 проти 0, Дніпропетровській - 9 проти 6, Житомирській - 1 проти 0, Київській - 3 проти 2, Луганській - 13 проти 4, Миколаївській - бороти З, Одеській - 6 проти 3, Тернопільській - 2 проти 1, Херсонській - 2 проти 0, Хмельницькій - 3 проти 2, Чернівецькій - 1 проти 0.

Таблиця 1.1. Динаміка виробничого травматизму по областях України

Області
2000 рік2001 рікРізниця
УсьогоСмертельнийУсьогоСмертельнийУсього

+/-
Смертельний

+/-
Вінницька5994163137+32-4
Волинська4752257123+96+1
Дніпропетровська2364113258096+216-17
Донецька1210033013557240+1457-90
Житомирська2602338929+129+6
Закарпатська1161812217+6-1
Запорізька9415710055+66-2
Івано-Франківська2093119018-19-13
Київська4664539233-74-12
Кіровоградська4272756131+134+4
Луганська53521006551200+1199+100
Львівська99345105840+65-5
Миколаївська3613835924-2-14
Одеська4635153564+72+13
Полтавська7233073132+8+2
Рівненська2481823219-16+1
Сумська7104181037+100-4
Тернопільська1631920622+43+3
Харківська8185687958+61+2
Херсонська6763470234+260
Хмельницька4433849736+54-2
Черкаська32239322220-17
Чернівецька971010810+110
Чернігівська2263339338+167+5
м. Київ7035561551+88-4
м. Севастополь63108412+21+2
АР Крим5235447447-49-7
Україна308411378345561325+3715-53

У таблиці 1.2 наведено відомості про стан травматизму зі смертельними наслідками у різних галузях народного господарства у 2000-2001 рр.

Зростання кількості випадків виробничого травматизму в невиробничій сфері, будівництві, хімічній промисловості, на транспорті та агропромисловому комплексі значним чином зумовлене збільшенням рівня промислового виробництва в цих галузях, але без адекватного вжиття роботодавцями заходів з охорони праці та безпечного ведення робіт.

Як свідчить аналіз, основними причинами аварій та травмування працівників є незадовільна організація робочих місць і виконання робіт, порушення трудової і технологічної дисципліни, безвідповідальне ставлення керівників виробництва і безпосередніх виконавців до дотримання вимог безпеки праці.

Таблиця 1.2. Відомості про стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками на підконтрольних Держнаглядохоронпраці підприємствах і в організаціях за 2000-2001 рр.

Галузь20002001+/-
Вугільна316294-22
Гірничорудна та нерудна4837-11
Нафтогазодобування і геологія118-3
Енергетика5650-6
Будівництво100112+12
Котлонагляд, підйомні споруди2923-6
Машинобудування5261+9
Металургія6664-2
Хімія2651+25
Транспорт87106+19
Зв'язок54-1
Газ промисловий69+3
Житлокомунгосп та побутове обслуговування5349-4
Агропромисловий комплекс366374+8
Деревообробна, легка, текстильна промисловість1112+1
Невиробнича сфера93124+31
Разом13251378+53

1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
1.2.1. Загальні положення
1.2.2. Державна політика управління охороною праці
1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці
Органи державного управління охороною праці
Завдання та функції управління охороною праці
1.3. Мета та завдання дисципліни "Основи охорони праці"
1.3.1. Мета дисципліни
1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru