Історія України - Литвин В.М. - Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

В останнє десятиліття XIX - перше XX ст. значно розширюється соціальна база національного руху. Національна ідея охопила і певні кола підприємців в Україні, не лише українців за походженням, як Симиренки, Терещенки, Харитоненки, а й тих підприємців, які були незадоволені нейтралістською політикою російського уряду і виявляли регіональну економічну свідомість.

У цей період національна ідея проникає в селянські маси. Носієм і популяризатором її стають представники сільської інтелігенції - учителі, лікарі, фельдшери, агрономи.

Національна свідомість стверджувалася і поширювалася в освічених колах українства і народних масах в різних формах: кооперативний рух, діяльність культурно-освітніх організацій у вигляді розгалуженої мережі "Просвіт" та утворення перших національно орієнтованих партій в Наддніпрянській Україні та Галичині.

Кооперативний рух виникає в Наддніпрянській Україні в кінці XIX ст. у вигляді артілей. Засновником та ідеологом кооперативного руху в Україні був Микола Левицький.

Кооперативний рух виконував важливу економічну функцію щодо захисту дрібного виробника від поглинання великими сільськогосподарськими та промислово-фінансовими об'єднаннями. Форми кооперативного руху були різноманітні - це виробнича, споживча та кредитна кооперація.

Царська влада вбачала в кооперативному русі загрозу існуючому соціально-економічному устрою. Кооперативному руху в українських землях чинилися всілякі перешкоди: звільняли з посад М Левицького та його послідовників, переслідували організаторів і залякували рядових учасників, обмежували діяльність трудових артілей, закривали існуючі кооперативи.

Під час революції 1905-1907 рр. у Наддніпрянській Україні стали виникати культурно-освітні громадські організації "Просвіти", які створювались на зразок галицької "Просвіти" (1868). Так, у 1905 р. постали Катеринославська, Одеська та Кам'янець-Подільська просвіти, в 1906 р. - Київська, Миколаївська та Чернігівська. їх діяльність була тісно пов'язана з відомим істориком, композитором Миколою Аркасом, письменником Михайлом Коцюбинським. Загалом у діяльності "Просвіт" брали участь відомі діячі українського руху: Б.Грінченко, Леся Українка, Є.Чикаленко, О Потоцький, М Лисенко, Л.Старицька-Черняхівська, Панас Рудченко (Панас Мирний), Д.Яворницький, Д.Дорошенко, М.Комаров.

Діячі одеської "Просвіти" займалися активною лекційною роботою, артистичною діяльністю, організували свою читальню, куди надходила преса з Галичини і навіть Америки, мали свою бібліотеку, що містила близько 2 тис. томів, видавали свою газету "Вісті", відкрили українську школу і прагнули розгорнути видавничу діяльність.

Київська "Просвіта" проводила активну лекційну діяльність серед робітників, ремісників, прикажчиків та конторшиків. Влаштовувала концерти, театральні вистави самодіяльними силами, а також силами вихованців Музично-драматичної школи М Лисенка. Зазвичай ці концерти присвячувалися ювілейним датам відомих українських письменників - І.Котляревському, Т.Шевченку, І.Франку, Марку Вовчку, Б.Грінченку тощо.

Катеринославські просвітяни і члени сільських філій "Просвіти" мали широкий спектр зобов'язань - літературні, вокально-музичні вечори, вистави, читання рефератів, організація читалень-бібліотек, участь в етнографічних святах, ювілеях. Окрім цього мануйлівська філія катеринославської "Просвіти" організувала зустріч делегації українських учителів, які прибули з Буковини.

Діяч миколаївської "Просвіти" Микола Аркас в своєму с. Богданівка відкрив школу з українською мовою викладання, створив українську оперу "Катерина" та написав науково-популярну українську історію "Історія України- Русі".

Діяльність "Просвіт" стала важливою складовою українського руху. Різноманітні форми роботи просвітян Наддніпрянщини сприяли формуванню національної свідомості в селянських масах, серед робітників, кустарів, ремісників міст та містечок. Просвітянський рух ідейно та організаційно тісно пов'язаний із кооперативним рухом, разом "Просвіти" та кооперативи становили опорні пункти національного руху.

"Просвітам" належала помітна роль у піднесенні загально-побутової культури народу, у боротьбі з пияцтвом, розбишацтвом на селі. Організаційні та ідейні контакти просвітян Східної і Західної України сприяли мовному, етнічному, культурному об'єднанню українського народу, що готувало фунт для його політичної та економічної єдності.

Владні структури вбачали в просвітянському русі, як і в кооперативному, певну небезпеку і чинили йому перешкоди. У 1909 р. була закрита одеська "Просвіта", у 1910 р. - київська.