Основи охорони праці - Березуцький В.В. -
2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні

Для управління необхідно, насамперед, уявляти, чим ми керуємо, що є об'єктом управління.

Використовуючи системний підхід і вважаючи, що кожна система складається з елементів, які, у свою чергу, утворюють систему, необхідно, таким чином, виявити систему працеохоронного менеджменту (СПМ).

Як і будь-яка інша система управління, СПМ має: орган управління, а саме працеохоронний орган управління - ПОрУ (назвімо його працеохоронною керувальною системою); об'єкт управління, а саме працеохоронний об'єкт управління - ПОбУ (назвімо його працеохоронною керованою системою). Крім цих основних елементів СПМ містить систему наглядових працеохоронних органів - СНПО та працеохоронну інформаційну систему - ПІС. Названі елементи утворюють гнучку систему працеохоронного менеджменту (рис. 2.5).

Система працеохоронного менеджменту

Працеохоронна керувальна система, або ПОрУ, складається з наступних елементів: працеохоронних законодавчих актів (нормативно-правових) і керівних структур; працеохоронна керована система, чи ПОбУ, включає суб'єкти праці, предмети і засоби праці, суспільні відносини, що утворюють, відповідно, гігієнічні, технолого-технічні та виробничо-суспільні умови (див. рис. 2.4).

При розгляді безпеки праці виявляється, що всі працеохоронні системи на будь-якому рівні є соціально-економічними, оскільки головний елемент у них — це людина в усіх її проявах, яка, здійснюючи трудову діяльність, реалізує як свої економічні інтереси, так і інтереси колективу, суспільства, держави у цілому.

При управлінні охороною праці необхідно виходити насамперед із принципу ієрархічності. Принцип ієрархічності передбачає поділ складних і великих багаторівневих систем на елементи (ланки, рівні, ступені). Кожний ступінь управляє нижчим і водночас є об'єктом управління для вищого ступеня.

Так, у сучасній ієрархії управління підприємством визначають такі рівні:

• вищі менеджери (президент, віце-президент, голова і члени ради директорів);

• менеджери середньої ланки (директор підприємства, керівник підрозділу, головний інженер, головний фахівець, головний бухгалтер та їх заступники);

• менеджери першої ланки (керівник відділу, фахівці, майстер, бригадир);

• неуправлінські працівники та службовці, тобто безпосередні виконавці робіт.

Що стосується управління безпекою праці, то насамперед слід виділити дві ознаки, за якими воно здійснюється: територіальна і функціональна. При цьому в управлінні охороною праці мають брати участь усі працівники, у тому числі й виконавці.

За територіальною ознакою виділяють такі рівні:

• перший рівень (нижча ланка) - виконавський, індивідуальний, особистий - виконавці робіт;

• другий рівень (середня ланка) - об'єктовий (на рівні об'єкта економіки), локальний:

2а - керівники підприємств і головні фахівці, у тому числі менеджери з охорони праці на підприємстві,

2б - начальники структурних підрозділів, фахівці;

• третій рівень (висока ланка) - суб'єктовий рівень, регіональний:

За - керівники та інспектори державних наглядових органів на території регіону,

3б - керівники адміністрації міст, районів, начальники відповідних відділів охорони праці й інспектори державних наглядових органів;

• четвертий рівень (найвища ланка) - державний:

4а - Президент, віце-президент, уряд, міжгалузева комісія з охорони праці,

4б - начальники й інспектори міжгалузевих державних наглядових органів з охорони праці,

4в - начальник Держнагляду з охорони праці та соціальної політики, начальник державної експертизи умов праці Міністерства праці та ін.

За функціональною ознакою управління охороною праці здійснюється за відомчою належністю. При цьому виділяють перший, другий і третій відомчі рівні. Перший і другий із них однакові з територіальними, що описані вище.

Третій відомчий рівень:

3а - міністр (керівник відомства), його заступники,

3б - керівники укрупнених відомчих підрозділів (концернів, корпорацій) і їх заступники з питань охорони праці.

2.3. Система управління охороною праці в Україні
2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
2.3.5. Організація управління охороною праці на підприємстві
2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
Планування робіт
Розробка, прийняття і скасування нормативних актів
Професійний добір