Історія України - Пасічник М.С. -
Розділ 3. РЕМЕСЛА ТА УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО В ЧАСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Роль міста в економічному розвитку держави.

Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства почали з'являтися і міста. Вже в XI ст., за даними літописів, існувало 119 міст. Іноді невеличке ремісниче селище розросталося в помітний економічний осередок, будувало укріплення й перетворювалося в город-місто. Часом город будував князь, покликавши туди ремісників і торговців. Приміром, заснувавши у XIII ст. Холм, галицький князь Данило прикликав туди ремісничо-торговельний люд, заохочуючи його різними пільгами. В інших випадках у город-місто перетворювалася укріплена боярська садиба. Поселення міського типу в ті часи складалися з двох головних частин: замку (дитинець) і міста. Розвиваючись, місто обростало передмістями, які часто оточували новими стінами.

Серед давньоруських городів-міст Придніпров'я і західних земель особливо виділялись Київ, Чернігів" Переяслав, Володимир на Волині, Галич на Дністрі, Холм. Найбільшим містом у ХП— XIII ст. був Київ, де жило, імовірно, кілька десятків тисяч мешканців. Київ справляв величезне враження на іноземців. За словами сучасника, в Києві налічувалося 400 церков (це число, мабуть, дуже перебільшене) і 8 ринків. До початку XII ст. Київ був головним центром транзитної торгівлі між Сходом і Заходом. У передмісті і в окремих кварталах Києва постійно жило багато іноземних купців.

Склад населення Києва був дуже різноманітний. В основній частині міста, що лежала на високому правому березі Дніпра, жили аристократи — князі, бояри, а також купці. Купці об'єднувалися в сотні (організації, подібні до пізніших гільдій) і разом із старостами ремісничих об'єднань і багатими майстрами відігравали чималу роль в громадському житті. Головну масу міського населення становили дрібні ремісники, значну частину яких нещадно експлуатували купці, феодальна знать.

Разом з тим міста виконували оборонні функції. В цьому плані серед них перше місце за своїм значенням і рівнем розвитку також займав Київ. Він бурхливо розбудовується, укріплюється першокласними оборонними спорудами й перетворюється на один з найбільших у Європі центрів ремісничого виробництва. В ньому жило до 50 тис. осіб, а в Новгороді — до ЗО тис. осіб, тоді як у Лондоні — 20 тис. Другим за розміром і значенням містом був древній Чернігів. Важливу роль відігравали також Любеч, заснований не пізніше 882 р., Вишгород — не пізніше 946 р., Білгород, Родень, Воїнь — не пізніше 980 р., Переяслав — не пізніше X ст. та ін. Але за своїми розмірами і кількістю населення ці міста значно поступалися Києву, маючи по 3—4 тис. жителів кожне.

Ставши значними ремісничими центрами, міста перетворювались і на торговельні осередки. Згодом багато з них ставали й адміністративними центрами окремих давньоруських земель. Найбільш укріплена центральна частина міста була його кремлем, який називався дитинцем. У ньому жили князі, бояри та інша знать. В окремих містах укріплювались і посади, населені ремісниками і торговцями.

Усі стародавні руські міста були розташовані на високих місцях берегів річок, зручних для оборони. їх завжди оточували штучними укріпленнями — високими земляними валами, глибокими ровами та дерев'яними стінами. Квартали ремісників і дрібних торговців часто розташовувались на низьких берегах річок, там були і значні торги. Такі нижні частини міст називалися подолами. Вони перебували під захистом укріплених верхніх частин. Туди прибували кораблі купців, що пливли по річках з різних регіонів Русі й зарубіжних країн. Ремісничі квартали існували й у верхніх частинах міст. Житла ремісників та їх майстерні були невеликими наземними та напівземлянковими будівлями на півдні і рубленими з дерева на півночі. В укріпленій центральній частині міста розміщувалися кам'яні палаци та великі дерев'яні будинки князів, бояр і великих купців, а також кам'яні собори та церкви.

Висока самобутня культура Київської Русі, спільна для всієї її території, яскраво представлена пам'ятками стародавніх міст.

Роль міста в економічному розвитку держави.
Розвиток ремесел.
Сім'я і сімейний побут.
Розвиток писемності.
Архітектура, живопис і містобудування.
Розділ 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ В УТВЕРДЖЕННІ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ЗАСАД КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства.
Волинське князівство.
Утворення Галицько-Волинського князівства.
Переяславське князівство.