Історія України - Світлична В.В. -
Розвиток літератури. Книгодрукування

Унаслідок зруйнування культурних осередків в Україні у XIV-XV ст. спостерігається перерва в літературному процесі. Оригінальна літературна творчість розвивається слабо, літературні пам'ятки ідейно та стилістично не виходять за рамки традицій княжої доби.

Боротьба запорозького козацтва проти турецько-татарських нападів породила героїчний епос-думи та історичні пісні, створювані співцями-кобзарями. Виконувались ці твори речитативом під супровід бандури, кобзи чи ліри. Серед тем героїчного епосу чільне місце займали: турецько-татарська неволя, втеча з полону, смерть козака в степу, тема трагедії жінок-невільниць. Оригінальними пам'ятками народної поезії цього періоду є "Пісня про Байду", "Дума про козака Голоту", дума "Маруся Богуславка". Народна творчість прославляла почуття патріотизму, вірність православній вірі.

Крім дум та історичних пісень в українському фольклорі ХІУ-ХУІ ст. існувала релігійна поезія - легенди, вірші, пісні про початок і кінець світу, про перших людей, про муки і смерть Ісуса Христа, про премудрого Соломоната про життя апостолів.

У ХУІ-ХУІІ ст. в Україні виникає шкільна драма. Це були так звані містерії та міраклі - релігійні драми, що випливали з потреб церкви сценічно відображати біблійні оповідання. Національною особливістю української шкільної драми було те, що поміж віршовані діалоги релігійного змісту учні братських шкіл вводили комедійні дійства у формі інтермедій або інтерлюдій. Це були веселі, насичені національним гумором побутові сценки, що вставлялися між актами релігійної драми для розваги глядачів.

Найвизначнішою пам'яткою перекладної літератури цього періоду є "Пересопницьке євангеліє", перекладене так званою простою мовою, близькою до народної, Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм у 1556-1561 рр. Неабияка доля судилася цьому євангелію: на ньому складають присягу на вірність українському народові Президенти незалежної, соборної держави Україна.

Наприкінці XVI ст. у відповідь на експансію католицизму на схід почала розвиватися полемічна література. Першим із гострими полемічними творами виступив ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. Найбільш відомим його твором є трактат "Ключ до царства небесного" (1587 р.) із закликом до українського та білоруського народів стати на захист вітчизни, п національних традицій. Значне місце в українській полемічній літературі кінця XVI ст. належить Стефану Зизанію, Мелетію Смотрицькому. Вершиною ж полемічної літератури стала творчість Івана Вишенського. У своїх посланнях з Афону в Україну ("Посланіе до всех обще в Лядской земле живущих", "Облічсніе діавола-самодержца" та ін.) він різко виступав проти польсько-католицької реакції, висунув утопічну програму "царства Божого на землі".

На розвиток освіти та українського письменства вплинуло виникнення друкарської справи в Україні. Точна дата початку книгодрукування в Україні невідома. Першим друкованим твором вважається "Апостол", виданий у 1574 р. у Львові Іваном Федоровим. Найновіші дослідження свідчать, що перша українська друкарня мусила існувати у Львові ще за століття перед тим, бо у 1460 р. багатий львівський міщанин Степан Дропан подарував церкві св. Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку польський король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р.

Мистецтво

Після монголо-татарської руїни монументальне будівництво в Наддніпрянській Україні на деякий час призупиняється, тоді як у західноукраїнських землях воно досягає значного розвитку. У житловому будівництві цього періоду, як і в попередні часи, переважали дерев'яні будинки. Монументальна архітектура представлена замками та церквами. Відомими є замки в Луцьку, Острозі, Крем'янці, Кам'янці-Подільському, Богуславі та Трипіллі, укріплення і житлові споруди гетьманської столиці в Чигирині.

З кам'яних церков цього періоду збереглися церкви св. Онуфрія у Львові, церква св.Іоанна Предтечі в Кам'янці-Подільському.

Українське образотворче мистецтво особливо розвивалося на західноукраїнських землях. У живописі продовжує панувати іконографія, набуваючи все виразніших реалістичних рис. Найбільше пам'яток збереглося в околицях Львова, Самбора, Перемишля. На Волині цих пам'яток дійшло до нас близько десятка, на Київщині - декілька. До найкращих зразків іконопису і церковного різьблення цього періоду належить іконостас у відбудованому Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.

Потреби друкарства зумовили розвиток графіки. З того часу збереглося чимало графічних робіт невідомих авторів. Так, численними гравюрами прикрашені вірші Касіяна Саковича на похорон гетьмана Петра Сагайдачного у 1622 р., тут вперше надруковано запорозький герб у вигляді козака з мушкетом на плечі.

Герб Війська Запорозького

Герб Війська Запорозького

Висновки

-У XIV ст. через, перш за все, об'єктивні причини, українські землі втратили самостійність, власну державність і були розчленовані сусідніми державами.

- До Люблінської унії 1569 р. більшість українських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського, яке давало змогу значною мірою зберегти українські державні і культурні традиції. Люблінська унія з цим покінчила: з приходом Польщі в Україні різко загострилися соціально-економічні, релігійні, національні суперечності, православне населення почало зазнавати дискримінації.

- Порушення прав і свобод українців з боку Польщі викликало опір місцевого населення. Першими на захист України виступили представники української знаті, серед якої найбільші заслуги має князь К.Острозький. Та коли панівні верстви українського суспільства почали підпадати під польський вплив, ініціатива в національному житті перейшла до міщан, які об'єднувалися в братства, та до українського козацтва. Згодом саме козаки стали провідною силою національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність.

- Головна роль в історії козацтва належить гетьману П.Конашевичу-Сагайдачному, який перетворив козацькі маси на організовану і дисципліновану силу, поставив козаків на захист національних інтересів України.

- Зростання військово-політичного впливу козацтва було ознаменоване двома хвилями масових козацько-селянських повстань: у кін. XVI ст.-повстання на чолі з К. Косинським (І 591-1593 рр.) та С. Наливайком (1594-1596 рр.); у 20-30-х рр. XVII ст. - повстання на чолі з М. Жмайлом (1625 р.), Т. Федоровичем (Трясилом) (1630 р.), І. Судимою (1635 р.), П. Бугом (Павлюком), Я. Острянином і Д. Гунею (1637-1638 рр.).

Мистецтво
Історичні джерела
Запровадження фільварків (1557)
Феодальне землеволодіння
Чому козаки повстали проти поляків
Із промови на Варшавському сеймі Л. Деревинського, шляхтича з Волині (1620 р.)
4. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII - кін. XVIII ст.)
4.1. Українська Національно-визвольна війна 1648-1676 рр.
Розвиток Національно-визвольної війни
Перший період (1648-1652 рр.)