Історія України - Юрій М.Ф. -
1. Устрій колоній

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

1. Устрій колоній

Грецькі міста і поселення виникли в Північному Причорномор'ї на останньому етапі так званої Великої грецької колонізації- у VIII-VII ст. до н .е. Величезне за своїми масштабами переселення греків відбувалося в умовах інтенсивного зростання міст-полі сі в, розвитку сільського господарства, різних ремесел та торгівлі і було обумовлене різними причинами економічного і соціально-політичного характеру. Найбільше колоній у Північному Причорномор'ї заснувало іонійське місто Мілет з Малої Азії (Ольвія, міста на Боспорі та ін.). Дорійська Гераклея заснувала Херсонес.

Грецькі колонії в Північному Причорномор'ї мали таку ж саму політичну організацію, що й грецькі поліси в метрополії - рабовласницьку демократію. Можливо, спочатку все ж існували аристократичні режими (подібні до Мілету). Вчені припускають, що в Ольвії демократичний режим встановлено в V ст до н.е.

Органи влади поділялись на законодавчі та виконавчі. Законодавчі функції виконували народні збори та рада, від імені яких видавались декрети і постанови. Рада попередньо обговорювала питання, що виносились на збори, та контролювала виконавчі органи. Виконавча влада належала колегіям або окремим посадовим особам. Існували також судові установи, які поділялись на різні відділи за видами питань.

Наймогутнішою державою в Північному Причорномор'ї було Боспорське царство (єдина держава з монархічною формою правління), яке виникло близько 485-480 рр. до н.е., коли було об'єднано в одну державу міста Пантікапей, Фанагорія, Гермонаса, Тірітака та ін., що були розташовані по обидва боки Боспору Кіммерійського.

УІ ст. до н.е. - IVст. н.е. прийшов час залежності міст-колоній спочатку від Понтійського царства (грецька держава на півночі Малої Азії), а згодом від Риму. Період війн понтійського царя Мітрідата VI Євпатора проти Риму (89-63 рр. до н.е.) став переломним для більшості міст, які починають з того часу втрачати політичну незалежність. Боспор став для Мітрідата важливою базою постачання, а після розгрому його військ у Малій Азії-ще й єдиним притулком. У 63 р. до н.е. проти Мітрідата повстали міста Боспору (очолив повстання син Мітрідата Фарнак). Мітрідат, зачинившись на акрополі Пантіканея, заколов себе мечем. Після цього царі Боспору затверджувались Римом.

У багатьох містах були розташовані римські гарнізони. Спустошливими для Боспору виявилися наслідки нападу фракійського союзу гетів з Подунав'я на Ольвію в середині І ст, до н.е., після якого місто втратило значення одного з найбільших центрів Північного Причорномор'я та підпало під владу царів кримської Малої Скіфії. Напади германського племені готів у III ст. н.е. призвели до значного спустошення багатьох давньогрецьких міст (Tipa, Ольвія). Гунни в IV столітті довершили цей розгром.

2. Розвиток господарства

Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.

Основою сільськогосподарського виробництва було вирощування зернових культур (ячмінь, просо, пшениця, жито, гречка). Значна кількість зерна вивозилась до Середземномор'я. Найбільшим експортером хліба був Боспор. Пізніше важливе місце в господарстві посіло виноградарство, що було основою виноробства та виноторгівлі. Ринками продажу вина були землі Скіфії, а пізніше - Сармати. Дещо менших масштабів набуло вирощування садових та городніх культур (яблука, груші, смоківниця, мигдаль, каштан, волоські горіхи, огірки, кавуни, дині).

Значну роль відігравало тваринництво (розводили биків, буйволів, коней, кіз, овець, свиней, ослів, верблюдів, курей, качок, гусей), процвітав також рибний промисел.

Серед ремесел найбільш розвинутими були обробка чорних металів, бронзоливарне, ювелірне, керамічне, склоробне, ткацтво, обробка шкіри.

Найбільш поширеним було керамічне виробництво. Основними його видами були амфори, кухонні каструлі, сковороди, тарелі, глеки, миски, чашки та ін. Широко використовувалися керамічні світильники.

Ювеліри працювали над виробами з бронзи, срібла, золота, електра (складний сплав золота і срібла). Ольвійські ювеліри виготовляли значну кількість прикрас - спеціально для скіфського царя* було виготовлено золоту похоронну маску, золотий перстень та багато іншого. Чудові вироби із золота роботи місцевих майстрів виявлено в багатих похованнях Боспора та в скіфських царських курганах.

Важливу тюль відігравала торгівля з Грецією, хорою та з варварськими племенами. Значних обсягів торгівля хлібом досягла вже в IV ст. до н,е. Відродження хлібної торгівлі після тимчасового спаду відбувається в ІІ - III ст. н.е. Важливими статтями експорту були також солона риба, худоба, продукти тваринництва, мед.

У Північне Причорномор'я з Греції доставляли вино, оливкову олію, кераміку, прикраси, скульптури, мармурові та теракотові архітектурні деталі.

В торгівлі зі Скіфією на ранньому етапі провідну роль відігравала Ольвія. У УІ-ГУ ст. до н.е. Ольвія збувала в Скіфії бронзові дзеркала та прикраси. Другим важливим центром торгівлі був Боспор. ВIV ст. до н.е. торговельна діяльність боспорських купців пожвавлюється, їхні товари поступово витісняють ольвійські.

3. Побут і культура

При спорудженні міст Північного Причорномор'я було використано античну містобудівельну традицію. У великих містах (площею в 50 та більше гектарів) виділяються спеціалізовані портові, торгівельні, адміністративні та культурні квартали. В середніх за площею містах (площею до 15 гектарів), а також у невеличких містечках житлові квартали безпосередньо прилягали до акрополів, які зміцнювалися оборонними мурами.

Спочатку колоністи жили у землянках та напівземлянках. З V ст. до н.е. з'являються наземні будинки. Вони опалювалися печами, відкритими вогнищами та керамічними жаровнями. Приміщення освітлювалися денним світлом або керамічними чи металевими світильниками. На подвір'ях викопувались колодязі або розміщувались цистерни для зберігання води. В багатьох будинках існувала каналізація.

Більша частина населення міст-держав була грамотною. Діти вільних громадян отримували початкову освіту (читання, письмо, лічба). В одно - або дворічних школах діти вивчали риторику (мистецтво красномовства), філософію, музику. Велику увагу приділяли мешканці міст-колоній розвиткові фізичної культури. В Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї існували спеціальні приміщення - гімнасії, які були центрами суспільного життя.

Наука в містах Північного Причорномор'я базувалась на традиціях античного світу. Певного розвитку набули тут історія та філософія. Поширення медичних знань підтверджується знахідками бронзових і кістяних хірургічних інструментів (хірургічні ножі, пінцети, голки тощо). В Ольвії поблизу гімнасія було відкрито аптеку. Використовувалися цілющі властивості грязей. У місцях їх знаходження влаштовувались святилища давньогрецьким богам.

Мистецтво являло собою складне переплетіння еллінської традиції та культурних надбань місцевих племен. В суспільному та культурному житті важливе місце посідав театр. Театр в Херсонесі, наприклад, вміщав близько 3 тисяч глядачів. Знайдено зразки музичних інструментів: кіфара, ліра, флейта, труба.

Релігія в античних містах Північного Причорномор'я була політеїстичною - давні греки поклонялись багатьом божествам, що уособлювали різноманітні явища природи. З часом виділяються культи окремих божеств, які відігравали значну роль у житті античних полісів. Надзвичайно поширеним був культ Аполлона, який вважався покровителем колоністів, захисником нових полісів. Артеміда вважалась покровителькою Херсонеса і т. ін.

З божествами були пов'язані спеціальні храми та святилища. В жертву богам приносили биків, овець, свиней, рибу, різні злаки та плоди. Натуральну жертву часто заміняли виготовлені з глини та інших матеріалів муляжі. Досить поширеним було поклоніння богам біля домашніх олтарів.

Наприкінці І ст. н.е. Херсонес стає місцем заслання християн з Римської імперії (найвідомішим з них був римський єпископ Климент). Лише в кінці III ст. н.е. християнство починає поширюватися й перемагає. Так, у Херсонесі з'явилися проповідники з Єрусалима. Проте багато перших проповідників загинуло смертю мучеників.

2. Розвиток господарства
3. Побут і культура
Тема 5. Східні слов'яни
1. Епоха великого переселення народів
2. Анти та склавини
3. Господарство та побут слов'ян
4. Вірування
Тема 6. Київська Русь
1. Питання походження Русі
2. Утворення Київської держави
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru