Історія України - Юрій М.Ф. -
4. Русь за Володимира

Олег доклав багато зусиль, аби федерацію східнослов'янських племен перетворити на нову централізовану державу з самодержавною формою правління. У зовнішній політиці на перший план вийшли стосунки з Візантією. У 907 р, Олег здійснив похід на Константинополь (Царгород) та примусив Візантію сплачувати Русі щорічну данину. Сучасні дослідники вбачають у повідомленнях літопису певні перебільшення. Під 911 роком літопис розповідає про новий похід київської дружини на Царгород.

Князь Ігор (912-945) продовжив політику підкорення Києвом різних частин східнослов'янських земель, зокрема, древлян і уличів. Літопис розповідає про походи дружини Ігоря на Візантію в 941-944 роках. У кінці 944 або в 945 році, під час повторного збирання данини в землі древлян, стався вибух народного незадоволення. Древляни на чолі зі своїм князем Малом розгромили дружину київського князя, а самого Ігоря вбили.

Княгиня Ольга (945-964) жорстоко помстилася древлянам за смерть свого чоловіка. Вона виявила мудрість в управлінні країною, підняла міжнародний престиж Русі. На чолі великого посольства вона відвідала в 946 р. Константинополь. Ольга прийняла християнство і сприяла його поширенню на Русі.

За князювання сина Ігоря і Ольги - Святослава (964-972) відбувається ще більше піднесення і зміцнення Київської Русі. Святослав здійснив багато військових походів. Протягом 964-966 рр. він підкорив своїй владі в'ятичів та розгромив союзників Хозарії - болгар і буртасів. Дружина Святослава завдала поразки військам Хозарського каганату, оволоділа столицею Хозарії та дійшла до Каспійського й Азовського морів. Хозарський каганат як держава припинив своє існування. Руською стала хозарська фортеця Саркел на Дону (відтоді вона називалася Білою Вежею).

Після цих перемог Святослав звернув увагу за Дунай, де йшла війна Між Болгарією та Візантією. У 968 р. Святослав розгромив болгарське військо й захопив 80 міст. Візантія негайно відновила дружні зв'язки з Болгарією і підбурила печенігів до нападу на Русь. Святослав разом з військом повернувся до Придніпров'я й прогнав кочівників. У 969р. Святослав знову рушив у Болгарію і спрямував свої війська до Царгорода. Але поблизу Адріанополя їх зустріла велика армія візантійського імператора Іоана Цимісхія. Битва не виявила переможця. Святослав відійшов у Болгарію.

Навесні 971р. Іоан Цимісхій направив свої війська проти русів. Загони Святослава оточили в Доростолі. В липні 971 р. відбулася генеральна битва, після якої було укладено мир. Київський князь зобов'язався не воювати з Візантією і відмовитися від Болгарії та Криму. Але й після цього Святослав залишався небезпечним супротивником для Візантії. Візантійський уряд вирішив знищити Святослава за допомогою печенігів. В 972 р. у районі дніпровських порогів Святослав загинув у військовій сутичці з печенігами.

4. Русь за Володимира

Для зміцнення власної влади на всій території Київської Русі Святослав посадив на Київський престол свого старшого сина Ярополка, древлянську землю віддав Олегу, а новгородську - Володимиру (синові від рабині Малуші). В 977 р. розпочалася міжусобна боротьба між синами Святослава Олегом, Ярополком і Володимиром. Перші два брати загинули, переможцем вийшов Володимир, якого підтримали новгородці та варяги.

За князювання Володимира І (980-1015) було завершено об'єднання всіх східних слов'ян у складі Київської Русі. Володимир у своїй внутрішній і зовнішній політиці опирався на місцеву аристократію.

За підтримки місцевого населення князь позбувся варягів, то були в Києві, не заплативши їм обіцяної винагороди та спровадивши їх до Візантії. Володимир остаточно усунув від влади вождів племен, а на їх місце призначив власних синів: Вищеслава у Новгороді, Ізяслава

- в Полоцьку, Святополка - в Турові, Ярослава - в Ростові, Гліба

- в Муромі, Святослава - в Іскоростені, Мстислава - в Тмутаракані. Ще п'ять синів Володимира також дістали відповідні наділи. Київський князь направив у віддалені землі своїх вірних бояр. Таким чином, вся влада в державі зосередилася в руках київського князя. Велика заслуга Володимира - у зміцненні зв'язків Русі з Польщею, Угорщиною, Німеччиною та Чехією.

За часів Володимира була організована система оборони південних рубежів Київської Русі. Були збудовані міста-фортеці на Десні, Остру, Трубежу, Сулі, Стугні. Зведення кількох оборонних рубежів з добре продуманою системою фортець, валів, сигнальних веж зробило неможливим раптове вторгнення печенігів і допомогло Русі перейти в наступ. Найбільші битви з печенігами відбулися в 990, 992, 996,997, 1001 рр.

За Володимира було здійснено надзвичайно важливий акт офіційного впровадження християнства. Цьому передувала спроба реформувати язичницький пантеон, на чолі якого було поставлено Перуна. Здійснивши в 988 р. вдалий похід на Корсунь, Володимир одружився з візантійською царівною, хрестився сам і зробив християнство державною релігією в Київській Русі.

Офіційний акт прийняття християнства на Русі не означав, що з язичництвом покінчено раз і назавжди. В реальному житті ще досить тривалий час існували язичницька віра й центри язичництва, особливо у віддалених від Києва місцевостях. Християнська церква одразу вступила в боротьбу з язичництвом і пережитками дофеодальної старовини. Вона взяла під свій захист моногамну сім'ю, боролася проти кривавої помсти, сприяла зміцненню феодальних форм власності.

У 989 р. Володимир призначив главою руської церкви корсунського попа Анастаса, який сприяв взяттю Корсуня. Організувавши церковну ієрархію, князь установив на ЇЇ утримання стягнення десятини від князівських прибутків і збудував кафедральний храм Богородиці (Десятинну церкву) в Києві. З того часу, коли християнство було проголошене державною релігією Київської Русі, завдяки новій релігії Київська Русь ставала врівень з іншими європейськими державами.

5. Ярослав Мудрий
6. Розвиток феодалізму
7. Господарство
8. Побут
9. Культура
Тема 7. Політична роздробленість Русі-України
1. Міжусобиці
2. Землі-князівства
3. Утворення Галицько-Волинського князівства
4. Данило Галицький