Історія України - Юрій М.Ф. -
9. Духовне життя

В XVI - першій половині XVII ст. майже по всій Європі почалась боротьба між протестантськими церквами та католицтвом. В Україні набули поширення такі протестантські церкви, як кальвіністи, соцініани. Соцініанське вчення, засноване в Польщі італійцем Фаустом Сощном (1539-1604), відкидало вчення про трійцю, вважало Христа людиною, яка вказала шлях до спасіння та набула божественних властивостей після воскресіння. Соцініани вважали Святе письмо єдиним джерелом віровчення, але лише тоді, коли воно не суперечило здоровому глузду. Соцініан в Україні називали ще аріанами.

Наприкінці XVI ст. у Хмельнику була заснована соцініанська школа, яка готувала борців з католицтвом. У Панівцях під Кам'янцем за сприяння Яна Потоцького поселились кальвіністи, які 1590 року відкрили школи - нижчу та вишу (академію). Тут було викрито друкарню, з якої в 1608-1611 рр. вийшло принаймні 7 видань, що були спрямовані проти папства. Із однієї з цих книг ми дізнаємось про існування протестантського єпископа для Руського та Подільського воєводств. Але після смерті Я.Потоцького новий володар Панівець виганяє кальвіністів.

На допомогу католицькому духовенству, яке після періоду розгубленості знов увійшло в силу й почало змагатися з протестантами, прийшли в Польщу ченці-езуїти. Єзуїти знов повернули до католицтва тих панів, які було відійшли від нього, засновували школи, друкували книжки.

Виступ православних на оборону своєї віри можна побачити в реакції на реформу календаря Папи римського Григорія XIII, коли в 1282 р. король Стефан Баторій розпорядився впровадити цей календар без огляду на віру. Константинопольський патріарх Єремія через своїх представників наставляв українців на неприйняття засад нового календаря. Доходило навіть до сутичок. Тому польський король змушений був гати на поступки.

Українські шляхтичі, які дорожили королівською ласкою й намагались не відрізнятися від польського панства, запозичали польську мову, їхні звичаї й релігію. Велика частина української шляхти полонізувалась і покатоличилась.

Православні архиєреї побачили, що панство схиляється до католицтва, а православ'я залишається вірою людей простих, тому дехто з них почав схилятись до того, щоб визнати владу Папи римського та прийняти деякі положення з католицтва. У 1596 р. було скликано собор духовенства й мирян у Бресті. Він розколовся на дві частини: одні стояли за унію, інші - проти неї. Єпископи Іпатій Потій і Кирило Терлецький, а за ними й митрополит Київський Михайло Рогоза перейшли в унію. Алене все духовенство згодилось на унію. Простий люд, а почасти й шляхта виступили на захист православ'я.

Братства.

При церквах здавна засновувались братства для взаємної допомоги, для спільного обходу підчас важливих церковних свят, підтримання свого храму в належному вигляді. Вони взяли в свої руки справу оборони православної віри. Братства в Києві, Львові, Луцьку мали велику силу й вплив. На них мусили зважати не лише архиєреї, але навіть сам польський уряд.

Львівське Успенське братство належало до найбільш шанованих. Воно було Ставропігійським, тобто непідвладним місцевим церковним ієрархам. Основними напрямами діяльності братства були шкільне та видавниче. Іван Федоров продавав свою друкарню; її негайно придбало братство та перетворило на справжню зброю проти наступу католицизму. У школі братства викладали знані авторитети:

Зезаній Тустановський, Кирило Ставровецький, Іов Борецький (майбутній митрополит) та інші.

На початок XVII ст. провідною стає Київська братська школа. В її стінам працювали І. Борецький, М.Смотрицький, К.Сакович. У 1632 р. завдяки заходам Петра Могили братська школа об'єдналася з Лаврською. Пізніше цей заклад Дістав Назву Києво-Могилянської колегії.

У1589 р. патріархом Єремієм було дозволено братство при церкві Святої Трійці в Кам'янці-Подільському.

Виникали братства і в інших містах: Ярославі, Холмі, Рогатині, Летичеві, Меджибожі й навіть у деяких селах. Для Південної Волині головним осередком освіти була Острозька академія.

Діячі культури.

Відомий у: першій половині XVI ст. Ісайя Кам'янчанин потрапив до Москви за" царя Івана Грозного. За те, що він-не схилявся перед деспотизмом царя, той заслав його до монастирської в'язниці, де Кам'янчанин пробув кілька десятків років. Збереглися його твори цього періоду: "Плач" ("Якийсь монах диякон з Кам'янця-Подільського плакав і сам себе втішав у землі Московській у містечку Ростові в темниці року 1566...") та "Скарга".

Перший ректор Острозької школи Герасим Данилович Смотрицький народився в містечку Смотричі. До 1576 р. він був міським писарем у Кам'янці-Подільському, а 1580 року очолив острозьку школу. Герасим Смотрицький - автор першої друкованої пам'ятки полемічної літератури ("Ключ царства небесного", Острог, 1587). У своїх творах він висміював і таврував Папу Римського та єзуїтів.

Син Герасима Смотрицького Максим (після прийняття чернецтва - Мелетій) народився у 1578 р. у Смотричі, навчався в Острозькій школі та Віденській єзуїтській колегії. У 1605-1608 рр. вчився в університетах Брацлава, Лейпцига, Нюрнберга, Віттенберга. В 1617 р. постригся в Ченці, з 1620 р. - архієпископ Полоцький, єпископ Вітебський і Мстиславський. Найвідоміші його праці "Тренос" ("Плач") (1610) та "Граматика словенська..." (1618). Він був високо ерудированою людиною, справжнім гуманістом, гаряче вболівав за простий народ, був прихильником єднання християнських церков. Саме цими обставинами зумовлений його перехід до унії в 1627 році.

У кінці XVI - на початку XVII ст. багато вихідців з України навчалось в університетах Західної Європи, де знайомились з гуманістичними вченнями. Наприклад, Авраам та Христофор Сенюти (власники Тихомля та Ляхівець) у 1603 р. вступили до Гейдельбергського університету в Німеччині, а 1605 року перейшли до Лейденського університету в Голландії (повернувшись на батьківщину, прийняли у себе соцініан). У Падуанському університеті в Італії навчався шляхтич Станіслав Мрозовицький (відомий під час Визвольної війни як легендарний козацький полковник Морозенко).

10. Вихід козацтва на історичну арену.
Селянсько-козацькі повстання
Татарські напади
Ценора
Хотинська війна
Продовження турецько-татарської агресії
Козацькі повстання 20-30-х рр
Тема 9. Повстання під проводом Б. Хмельницького
1. Підготовка повстання
2. Перші перемоги