Історія України - Юрій М.Ф. -
3. Турецька агресія

У1671 р. польська армія на Правобережжі здобула низку перемог, які спонукали султана безпосередньо втрутитись у боротьбу Дорошенка з Польщею. В серпні 1672 року султан на чолі турецької армії, яка разом з загонами молдавського й волоського воєвод, військами кримського хана та козаками Петра Дорошенка нараховувала близько 150-170 тис. осіб, з'явився під стінами Кам'янця-Подільського, залога якого нараховувала всього близько 1060 чоловік. Найбільш відомий завдяки знаменитій трилогії класика польської літератури Генріка Сенкевича оборонець Кам'янця Юрій (Єжи) Володиєвський (останній роман трилогії так і називається - "Пан Володиєвський") був вихідцем зі старовинного українського шляхетського роду, кам'янецька гілка якого прийняла католицтво в XVI столітті.

Після облоги, що тривала близько тижня, почалися переговори про почесну капітуляцію, умови якої передбачали гарантію збереження життя і майна жителів міста, право вільного виїзду для тих, хто бажає, свободу релігійних обрядів тощо. Коли ввечері 27 серпня посли обложених повертались назад, начальник артилерії майор Геклінг підпалив порох - загинуло понад 500 чоловік (удвічі більше, ніж під час самої облоги) та було зруйновано значну частину Старої фортеці. Серед загиблих був і герой кам'янецької облоги ("Гектор кам'янецький", як його називали) - Володиєвський.

Наприкінці серпня кримський хан, турецькі та козацькі загони рушили в похід на Львів. Річ Посполита змушена була піти на тяжкі умови мирного договору, укладеного в жовтні в султанському обозі під Бучачем - сплатити контрибуцію в сумі 80 тисяч талерів та щорічно Виплачувати султану 22 тисячі червоних золотих данин. Територія Подільського воєводства повністю відходила до Туреччини, П .Дорошенко ставав гетьманом України "в старих кордонах". Польські залоги повинні були протягом двох місяців залишити територію Правобережної України.

Все колишнє Подільське воєводство склало велику адміністративну одиницю - єйялет (або пашалик). У1681 р. на його території проживало близько 40 тисяч жителів, найбільше мешкало в Придністров'ї, а територія вздовж кучманського шляху та у верхів'ях Південного Бугу була майже повністю спустошеною. В Кам'янці налічувалось 3414 мирних жителів, зокрема 280 українських родин. Українська громада в Кам'янці зберігала своє самоуправління. Константинопольський патріарх призначив для Поділля православного єпископа.

У Кам'янці розмістилась велика турецька залога - близько 6 тисяч, половину з якої складали яничари. Турецькі війська мали великі труднощі із забезпеченням продовольством: У вересні 1673 р. 30-ти-сячна польсько-литовська армія під командуванням гетьмана Яна Собеського розбила під Хотином 40-тисячну турецьку армію. В жовтні 1676 р. польські війська знову перемогли. Було укладено Журавненський трактат, згідно з умовами якого Польща перестала давати данину, проте Кам'янець залишався за Туреччиною.

У 1674-му та 1675 роках турецько-татарські загони здійснюють напади на Правобережну Україну, де спалахують повстання проти Дорошенка. Тине багато мешканців міст Ладижина та Умані:

У1676 р. Дорошенко здає булаву та виїжджає на Лівобережжя, а згодом - до Москви (цар призначає його воєводою у Вятку та надає йому значні маєтки в Росії). Правобережні полки опинились під владою Самойловича. Турецький султан намагається відновити свій протекторат над Правобережжям. З цією метою в 1677-му та 1678 роках здійснюються походи турецької армії на колишню гетьманську столицю Чигирин. Під час одного з татарських нападів Юрій Хмельницький, який прийняв сан ченця, потрапив у полон. За наказом султана Його розстригли та посадили в місті Неми рові з титулом "Князь Сарматії".

За Бахчисарайським договором 1681 р. між Росією, Туреччиною та Кримським ханством Правобережжя визнано під турецькою владою.

1683 року стався перелом у війнах, які вели проти Туреччини європейські держави: польська армія на чолі з королем Яном Собеським, що прийшла на допомогу обложеній столиці Австрії Відню, за допомогою союзників розгромила турецьку армію. В боротьбі з Туреччиною брали участь й козаки відновлених на Правобережжі полків (найвідоміший з полків - у Фастові - очолив Семен Палій). Резиденція наказного гетьмана розташувалась у Немирові.

У травні 1684р. утворилась Священна Ліга - анти турецька коаліція, що складалася з Польщі, Австрії, Венеції та Папи Римського. Пізніше до них приєдналась Росія.

Похід Я .Собеського на Поділля 1684 р. та наступні походи значно звузили контрольовану турками територію. Через 2 роки було визволено Бар і Меджибіж. Польські війська силою переселяли подільських селян на Волинь. Поряд з Кам'янцем, де Збуч впадає в Дністер, було засновано укріплений табір "Окоп Святої Трійці", внаслідок чого становище турецької залоги в Кам'янці-Подільському стало більш вразливим. Загони правобережних козаків здійснюють походи на Очаків та Буджацьку орду, громлять татарські загони під Колимою та в інших місцях.

У1686 р. було укладено "Трактат про вічний мир" між Росією та Польщею, який визнав кордони, що склалися. У 1687-му та 1689 роках відбулись походи російської армії та лівобережних козаків проти Кримського ханства. У 1695-му та 1696 роках - Азовсько-Дніпровські походи. Петро І здобув важливу фортецю Азов в пониззі Дону, а фортеці у пониззі Дніпра було зруйновано.

Перемоги Священної діти змусили Туреччину в 1698 р. розпочати переговори в Карловицях, які закінчились у січні 1699 р. підписанням мирного договору. Згідно з умовами Карловицького трактату Туреччина повертала Поділля Речі Посполитій. У серпні 1699 р. турецька залога покинула Кам'янець. Польський сейм відразу ж прийняв рішення про скасування козацьких полків на Правобережжі.

Тема 11. Україна у XVIII ст.
1. Україна в роки північної війни. Повстання 1702-1704 рр
2. Лівобережна Україна у першій половині XVIII ст
3. Лівобережжя у другій половині XVIII ст
4. Російсько-турецькі війни 1768-1791 рр.
5. Поділ Польщі
Тема 12. Українські землі у1800-1861 рр.
1. Умови розвитку України в першій половині XІX ст.
2. Україна під час війни французької та російської імперій
3. Декабристи. Повстання Чернігівського полку