Історія України - Юрій М.Ф. -
1. Початок війни

1. Початок війни

28 червня в боснійському місті Сараєво член сербської таємної організації "Чорна рука" гімназист Гаврила Принцип убив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца-Фердінанда. Ця подія стала приводом для початку Першої світової війни, в яку були втягнуті 28 держав світу з населенням у 1,5 млрд чол. Внаслідок кривавої бійні, яка тривала майже чотири роки, загинуло близько 10 мли чол., ще більше було покалічено. Зникли з політичної карти світу одні держави, з'явились інші.

Війна, розв'язана найбільшими державами світу, була спричинена суперечностями між двома ворогуючими блоками: Троїстим союзом (у складі Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, проте остання в 1915 р. перейшла до іншого табору) та Антантою (Росія, Франція,, Великобританія).

у планах війни, підготовлених ще до її початку, Україна посідала чільне місце. Родючі землі, розвинута промисловість, великі трудові ресурси, багаті поклади корисних копалин цікавили Німеччину й Австро-Угорщину. Зокрема, Австро-Угорщина претендувала на Волинь і Поділля, Німеччина - на Донбас, Причорномор'я, Приазовья та Крим.

19 липня (1 серпня) Німеччина оголосила війну Росії. А вже через два дні вона почала наступ на Францію, порушивши нейтралітет Бельгії та Люксембургу. На боці Німеччини виступили Туреччина та Болгарія.

Російські війська в Україні утворили Південно-західний фронт у складі чотирьох армій (4-а,5-а, 3-я, 8-а) завдовжки в450 км. 4-а і 5-а армії були націлені на Перемишль і Львів, 3-я і 8-а - на Львів і Галич, їм протистояли чотири австрійські армії.

Наступ військ російського Південно-Західного фронту розпочався 6 серпня. У битві на полях Галичини брало участь з обох боків понад 1,5 млн солдатів. 8-ма армія генерала Брусилова просунулась на 130-150 км. Австро-угорське командування намагалося посилити опір російським військам: 13-15 серпня на річці Золота Липа спробувало спинити наступ 3-ї армії генерала Рузского. 16-18 серпня відбувся запеклий бій на річці Гнила Липа. В полон було взято одного австрійського генерала, три прапори і понад 70 гармат. 21 серпня російські війська увійшли до Львова, а наступного дня було взято Галич. Була заблокована могутня фортеця Перемишль.

У результаті цього наступу російські війська окупували всю Галичину. Австро-угорські війська втратили вбитими понад 300 тис. чоловік та 100 тис. полоненими. Втрати російських військ були теж вражаючими й складали понад 230 тис. чоловік.

На Чорному морі бойові дії велись між російським та турецькими флотами. Турків підтримували найсучасніші німецькі крейсери "Гебен" і "Бреслау". В ніч на 16 жовтня 1914 р. вони обстріляли Севастополь і Феодосію. Нерішучі дії командування російського Чорноморського флоту дозволили цим кораблям відірватись від переслідування.

2. Війна і українці

Вже з перших днів світової війни перед українськими діячами постало запитання про ставлення до війни. Симон Петлюра, який був тоді редактором журналу "Украинская жизнь" у Москві підготував статтю-відозву "Війна й українці", в якій закликав виконувати обов'язок перед Росією.

Видатні представники української громади в Галичині стояли на чітко антиросійських позиціях, адже підтримувана царатом ідея "все-слов'янства", прагнення "визволення" всіх слов'ян і об'єднання їх під егідою російського імператора загрожувала українцям асиміляцією. Австрійська ж конституція гарантувала збереження національної самобутності Ще наприкінці 1912 р. на з'їзді діячів галицьких партій і організацій було ухвалено, що у випадку війни між Австро-У горською монархією і Росією українці повинні підтримати Австро-Угорщину. Одразу ж після початку війни українські політичні партії об'єднались у Головну Українську Раду (ГУР). Головою Ради було обрано Костя Левицького, заступниками - Михайла Павлика та Миколу Ганкевіча. Вже наступного дня вони звернулись до галичан з Відозвою, в якій закликали українців підтримати дії уряду Австро-Угорщини та її союзників.

4 серпня 1914р. у Львові з емігрантів з Наддніпрянської України було утворено Союз Визволення України (Дмитро Донцов, Володимир Дорошенко, Мар'ян Меленевський (Басок), Олександр Скоропис - Йолтуховський). Союз зайнявся видавничою та інформаційною діяльністю, культурно-просвітницькою роботою серед українців-військовополонених.

У серпні 1914р. у Львові була створена Центральна Бойова Управа, яка звернулась до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати легіон Українських Січових Стрільців. Австрійський уряд дозволив створити легіон, але обмежив його чисельність. Добровольців - стрільців перевезли на початку вересня за Карпати, де вони розмістилися у селах біля Мукачевого. Було утворено три стрілецькі курені. Першим начальником легіону став Михайло Галушинський.

На початку вересня 1924 р. російські армії захопили значну частину Галичини. Шукаючи виправдання своїм поразкам, австрійське командування взяло на озброєння вигадки поляків, що поразка зумовлена зрадою українців. Відступаючи, австро-угорські війська розгорнули терор серед українського населення.

Доля українців, які потрапили на територію, захоплену Росією, також була незавидною. Граф Георгій Бобринський, призначений генерал-губернатором Галичини, швидко розпочав наступ на український рух: заборонив українські часописи, всі українські товариства. Почались арешти і виселення до Росії "небезпечних" і "підозрілих" українських діячів.

5 травня 1915 р. ГУР об'єдналася з СВУ: було утворено Загальну Українську Раду, яка стала представництвом українського народу в Австрії на час війни. 12 травня 1915 р. Рада видала Декларацію "До всіх цивілізованих народів світу в якій від Імені українського народу проголошувалось, що для здобуття самостійності України конче необхідно розбити царську імперію.

3. Події 1915-1917рр. та Україна

9 березня 1915 р. після шестимісячної облоги капітулював гарнізон Перемишля (у полон потрапили 9 австрійських генералів, 2500 офіцерів та 120 тис. солдат, близько 900 гармат).

Через невдачі на фронті австрійське командування вирішило кинути січових стрільців проти наступаючих російських військ. Перший бій відбувся на горі Кобилі. Славою вкрили себе січові стрільці в боях на горі Маківці весною 1915р. У цих боях (29 квітня - 1 травня 1915р.) український легіон втратив 42 стрільці вбитими, 76 пораненими й 35 полоненими.

В 1915 р. невдачі у Франції та поразки австрійських військ змусили німецьке командування перекинути значні сили на східний фронт. Війська німецької армії у квітні перейшли у наступ. До кінця червня було зайнято більшу частину Галичини. На початку жовтня лінія фронту стабілізувалася (вона проходила територією України поблизу міст Чернівці-Тернопіль-Дубно-Пінськ).

Наприкінці 1915 р. війна набула позиційного характеру. Коли 1916 року Німеччина перейшла в наступ під Верденом у Північній Франції а Австро-Угорщина завдала відчутної поразки Італії; союзники знову стали вимагати від Росії рішучих дій. Весною 1915 р. з призначенням Брусилова командуючим Південно-Західним фронтом почалася підготовка до наступу. Сили фронту нараховували приблизно 512 тис. чол., яким протистояло 441 тис. австро-угорських військ.

Наступ (дістав потім назву Брусилівський прорив розпочався 22 травня 1916 р. після багатогодинної артилерійської підготовки. Основного удару було завдано із району Дубно-Клевань у напрямку Ковеля, допоміжні удари завдавалися у напрямку Рогатина, Домни, Красного. 25 травня було взято Луцьк, 5 червня - Чернівці. За перший етап наступу війська Брусилова взяли в полон 4 тисячі офіцерів та близько 200 тисяч солдатів, 219 гармат. На початок осені фронт стабілізувався на лінії Золочів, Бережани, Станіслав, Ворохта.

Зусилля, котрі докладали українські діячі на шляху державного будівництва, дали незначні результати. Надії, пов'язані з організацією Українських Січових Стрільців, через протидію австрійського командування не призвели до створення регулярної Української Армії. В день проголошення самостійної Польщі, 23 жовтня 1916 р., цісар Франц Йосиф пообіцяв полякам ще більші права в Галичині. Все це зумовило саморозпуск Загальної Української Ради, а вся політична робота з листопада 1916р. перейшла в руки Української Парламентської Репрезентації на чолі з Юліаном Романчуком. Незабаром її очолив Євген Петрушевич. Українська Репрезентація визначила для себе винятково мирний шлях боротьби за створення Української держави.

На початку 1917 р. майже всі учасники Першої світової війни перебували на межі знесилення. 23 лютого (8 березня) 1917 р. почалися виступи у Петербурзі, які переросли в революцію, що призвела до повалення монархії Миколи І. На фронті наступило затишшя. Війна набридла всім. В австрійському парламенті 26 червня 1917 р. Кость Левицький заявив, що українці домагатимуться повної національно-територіальної автономії для всіх їхніх територій в Австро-Угорщині

2. Війна і українці
3. Події 1915-1917рр. та Україна
Тема 15. Державне відродження України
1. Утворення і перші кроки Центральної Ради
2. Боротьба за владу влітку-восени 1917р.
3. Прийняття ІІІ-го Універсалу
4. Проголошення незалежності УНР
Тема 16. Брестський мир та його наслідки
1. Відносини Центральної Ради з Німеччиною
2. Режим гетьмана Скоропадського
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru