Основи охорони праці - Березуцький В.В. -
2.9.5. Причини виробничого травматизму

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели до втрати працездатності" страховий ризик - обставини, внаслідок яких може виникнути страховий випадок

Страховий випадок — це нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, що заподіяло застрахованому працівнику професійно зумовлену фізичну або психічну травму при виконанні трудових обов'язків у результаті професійної діяльності, з настанням яких виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення і (або) соціальних послуг.

Професійне захворювання вважається страховим випадком також при встановленні або його виявленні в період, коли потерпілий не перебуває у виробничих відносинах із підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок чи професійне захворювання, що відбулися внаслідок порушення нормативних актів з охорони праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони праці застрахованим, що призвело до нещасного випадку чи професійного захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим. Але в цих випадках сума страхових виплат потерпілому може бути зменшена до 50%.

Підставою для сплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної і соціальної реабілітації, а також для страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) у встановлених нормах.

2.9.5. Причини виробничого травматизму

Для аналізу і профілактики травматизму важливе значення має класифікація причин. При цьому необхідно враховувати комплекс факторів, що визначають безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві.

При встановленні причин нещасного випадку зазначаються і кодуються три групи причин відповідно до класифікатора:

І — технічні:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;

• неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

• неякісне виконання будівельних робіт;

• недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

• незадовільний технічний стан:

- виробничих об'єктів, будинків, споруд, території;

- засобів виробництва;

— транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища (несприятливі метеорологічні умови, підвищена концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень (випромінювань); незадовільна освітленість, підвищений рівень шуму і вібрації та ін.);

II — організаційні (що залежать від рівня організації праці на виробництві та діяльності самої людини):

• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:

— відсутність або неякісне проведення інструктажу;

— допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;

• неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;

• відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці;

• порушення режиму праці та відпочинку;

• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);

• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

• виконання робіт із відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;

• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);

• порушення технологічного процесу;

• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;

• порушення правил дорожнього руху;

• незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);

• незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);

• порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:

— невиконання посадових обов'язків;

— невиконання вимог інструкцій з охорони праці;

III - психофізіологічні (пов'язані з несприятливою особливістю людського фактора; невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці):

• алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння;

• незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;

• незадовільний психологічний клімат у колективі;

• травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, інші причини.

Серед причин, не внесених у класифікатор, слід також враховувати соціальні причини, зумовлені станом особистості в певний момент, якостями особистості:

• недостатня ефективність норм трудового права;

• побутові умови;

• рівень доходу в родині;

• рівень освіти;

• належність до тих чи інших соціальних верств тощо.

При розгляді нещасного випадку зазначається основна причина і супутня. Як свідчать статистичні дані, психофізіологічним (людським) факторам приділяється другорядна (супутня) роль, незважаючи на те, що, як свідчить міжнародна статистика, через вину людини відбувається близько 90% нещасних випадків. Це пояснюється недосконалістю об'єктивних методів оцінки впливу цих причин на виникнення нещасного випадку.

При з'ясуванні причин професійного захворювання зазначаються виробничі фактори, які призвели до захворювання:

• запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу);

• загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами (концентрація речовин та їхня гранично допустима концентрація);

• підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони;

• рівень шуму, загальної та локальної вібрації;

• рівень інфразвукового коливання, ультразвуку;

• рівень електромагнітного випромінювання;

• рівень вологості та швидкості руху повітря;

• рівень іонізуючого випромінювання;

• рівень фізичного перевантаження (параметри, ступінь, важкість роботи),%;

• інші виробничі фактори за гігієнічною класифікацією праці.

Аналіз виробничого травматизму за запропонованою класифікацією дає змогу вирішувати задачі профілактики нещасних випадків і професійних захворювань у тісному взаємозв'язку з іншими задачами управління і виробництва.

2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
Контрольні запитання та завдання
3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
3.1. Атестація робочих місць
3.2. Повітря робочої зони
3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
3.2.4. Нормування метеорологічних умов
3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини