Новітня історія країн Європи та Америки - Газін В.П. -
На шляху до високо розвинутої економіки, ЄС і НАТО

Перехідний період пострадянської ЛИТОВСЬКОЇ історії, відомий як доба Бразаускаса — Ландсбергіса, завершився перемогою на президентських виборах 1997 р. володаря університетських дипломів Мюнхена й Іллінойса, американського вченого-еколога В. Адамкуса.

Зусилля глави держави й уряду Р.Паксаса були спрямовані на завершення економічних реформ та інтеграцію країни в Північноатлантичний альянс і Євросоюз. У 1999 р. глава уряду відмовився поставити підпис під угодою з американською компанією "Вільямс інтернешенл", що передбачала продаж останній 33 % акцій і передачу прав на керівництво литовським нафто комплекс ом, вважаючи, що цей інвестиційний проект суперечить інтересам литовської держави. Проте більшість членів уряду підтримали угоду, і Р. Паксас разом з міністрам і однодумцями подав у відставку. Наступні події засвідчили, що прем'єр мав рацію: американці невдовзі продали свою частку й пішли з керівництва Мажекяйського НПЗ.

Партійно-політична система Литви перебувала на стадії формування. У жовтні 2000 р. за депутатські мандати змагалися 28 партій і рухів. Найбільші з них — "Союз Вітчизни" (литовські консерватори), лівоцентристський "Новий союз", відновлена 1989 р. Соціал-демократична партія, Демократична партія праці. За результатами виборів уряд сформували центристські партії — Союз лібералів Литви й "Новий союз". Прем'єр - міністром республіки вдруге став лідер ліберальних демократів Р. Паксас. Його уряд намагався зменшити безробіття (8% загального числа зайнятих), підвищити рівень заробітної плати, відновити субсидії сільському господарству. Однак економічні труднощі та чергова урядова криза спричинили відставку цього кабінету влітку 2001 р.

Новим прем'єр-міністром став перший президент Литовської республіки, лідер соціал-демократичної більшості в сеймі А. Бразаускас. Він спрямував зусилля на зменшення політизації литовського суспільства, виведення країни з економічної кризи та інтеграцію Литви до Євросоюзу й НАТО. У 2002 р. рівень ВВП в республіці перевищив 26 млрд. доларів. При цьому близько 72 % ВВП було створено приватними власниками, малим і середнім бізнесом. Уперше за роки незалежності Литва увійшла до числа так званих високорозвинених країн, про що згадувалося у звіті ООН "Зміцнення демократії у роз'єднаному світі". Одна з головних проблем, яку сьогодні намагається розв'язати Литва, перш ніж вона стане у 2004 р. повноправним членом Євросоюзу, — це закриття єдиної в республіці атомної станції — Італійської,

що працює на застарілих реакторах РБМК (як і Чорнобильська АЕС).

Важливою подією в житті республіки стали президентські вибори, які проводилися у два тури в грудні 2002 — січні 2003 pp. Новим главою Литовської республіки став колишній прем'єр литовського уряду Р. Паксас, під керівництвом якого країна стала повноправним членом європейських структур і НАТО.

Зовнішня політика

ГОЛОВНІ ЦІЛІ зовнішньої політики Литви — збереження дружніх відносин із сусідніми державами й інтеграція в Європейське товариство. У лютому 1994 р. Литва приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру", з лютого 1998 р. вона — асоційований член Євросоюзу, до якого республіка увійде в 2004 р. Наприкінці 2002 р. Литва підтримувала стосунки із 165 країнами, а її головними торговельними партнерами були Німеччина й Росія.

У нормальному руслі розвивалися стосунки між Литвою і Україною, що базувалися на стабільній правовій основі. Обидві країни співробітничали в економічній, політичній і культурній сферах, в ряді міжнародних організацій. Традиційними стали візити й зустрічі глав держав і урядів двох країн, зокрема в жовтні 2002 р. відбувся вже п'ятий візит до Литви президента України Л. Кучми. Торговельно-економічний оборот між Литвою і Україною у 2001 р. дорівнював 264 млн. доларів, а наприкінці 2002 р. обсяги прямих інвестицій з Литви в Україну становили близько 8 млн. доларів. В Україні функціонують 113 підприємств за участю литовського капіталу, половина з яких є спільними підприємствами. Пріоритетними напрямами розвитку двосторонніх відносин є співробітництво у галузі транспорту, транзиту й перевезення вантажів. Керівництво обох країн усвідомлює необхідність пошуку нових можливостей для інтенсифікації двосторонніх відносин, ураховуючи перспективу вступу Литви до ЄС.

Зовнішня політика
ЛАТВІЯ
Перервана незалежність: 1940—1991 pp.
Економічні перетворення
На шляху до західної демократії
Зовнішня політика
ЕСТОНІЯ
Відновлення державного суверенітету
На шляху до громадянського суспільства
Зовнішня політика