Політична історія України - Танцюра В.І. -
Початок відбудови народного господарства України та протистояння ОУН—УПА радянському режиму

Зі звільненням України розпочалася відбудова зруйнованого війною господарства. Основні зусилля були зосереджені передусім на відновленні роботи шахт, рудників, електростанцій, промислових підприємств. Було вжито заходів для повернення фахівців народного господарства в Україну, демобілізації їх з армії. Значні матеріальні й трудові ресурси були спрямовані з усіх регіонів СРСР в Україну. На селі відновлювалися колгоспи, радгоспи, МТС.

"Досить складним було становище в Західній Україні. Керівники ОУН—УПА, усвідомлюючи неминучість перемоги СРСР, передбачали, що скоріше всього німці вступлять в контакт із західними державами, щоб уникнути радянської експансії. Такі думки спонукали їх до необхідності боротьби з більшовиками. На цій підставі ОУН— УПА організувала широку агітаційно-пропагандистську роботу під гаслом "за самостійну Україну без більшовиків і москалів", всіма силами протидіяла мобілізації місцевого населення в радянську армію, його депортації, розправі з греко-католицькою церквою. Використовуючи терор проти партійно-радянських працівників, правоохоронних органів, командного складу радянської армії, ОУН—УПА прагнула показати свою силу і вселити страх у населення розплатою за підтримку радянської влади.

В результаті населення західноукраїнських земель зазнало важких випробувань. Жертвами диверсій та бойових зіткнень стали тисячі мирних мешканців. Крім того, сподівання керівництва ОУН—УПА на перемогу у боротьбі з радянською владою виявилися марними.

Політичні наслідки Другої світової війни

Після закінчення Другої світової війни переважна більшість українських земель опинилася у складі однієї держави — УРСР.

Україна вперше офіційно увійшла в світове співтовариство, що було засвідчено рішенням міжнародних конференцій держав антигітлерівської коаліції в Ялті й Потсдамі, її участю в заснуванні ООН та іншими міжнародними акціями.

Перемога над нацистською Німеччиною, незважаючи на величезні людські жертви та матеріальні збитки, породила в українському народі сподівання на майбутнє поліпшення життя. З відновленням радянської влади закінчився період невизначеності для населення, яке під час війни перебувало на окупованій території. Встановлення на місцях командно-адміністративної системи поклало край сподіванням на краще життя. Очікування українців на соціально-політичні зміни, демократизацію суспільного життя, ліквідацію колгоспної системи, "пом'якшення" ідеологічного режиму не справдилися. Більше того, багатьох людей було піддано утискам беріївських каральних органів, під підозрою знаходилися майже всі, хто перебував на окупованій території (обмеження стосувалися щодо прийому на роботу, зарахування у вищі навчальні заклади, просування по службі тощо). Жорстокі репресії, табори Гулагу очікували значну частину військовополонених. Як покарання за "нелояльність" була застосована масова депортація національних меншин. Зокрема, в травні 1944 р. таку акцію було проведено в Криму, звідки виселили 165 тис. татар, 14,7 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 8,5 тис. вірмен.

З січня 1944 р. з Західної України була розпочата депортація осіб, підозрюваних у зв'язках з організаціями націоналістів: декількома етапами — 100 300 членів ОУН—УПА. Загалом цей період став відчутним для західноукраїнських земель, які, об'єднавшись нарешті зі своїми братами на Сході, опинилися водночас відгородженими від звичайної для них європейської політичної та культурної традицій. Незважаючи на це регіон отримав поштовх для модернізації та розвитку всіх сфер життя.

Український народ в роки Другої світової війни виявив неабиякі потуги в боротьбі з фашизмом, у намаганні вибороти свою державність. Розчленованість українських земель між різними державами, участь українців у їх збройних формуваннях, вимушеність воювати один проти одного ще раз переконала національні політичні сили у необхідності боротьби за створення незалежної Української держави.

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні Другої світової війни і роль у ній України.

2. Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина?

3. Наскільки адекватними були сподівання лідерів ОУН на відродження Української державності за допомогою Німеччини? Простежте еволюцію їх поглядів з цього питання.

4. Які наслідки мала "радянізація" західноукраїнських земель?

5. Яку політику здійснював на Україні німецький окупаційний режим і яким було його ставлення до діяльності ОУН—УПА?

6. Що єднало і чим відрізнялися бойові дії радянських військ та збройних формувань ОУН—УПА?

7. Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни.

Політичні наслідки Другої світової війни
Запитання. Завдання
12. Криза тоталітарної системи. Боротьба за державну незалежність (1945—1991)
12.1. Посилення сталінського диктату в Україні в повоєнні роки
Зміна геополітичного становища України
Наступ реакційних сил на спроби лібералізації політичного режиму в повоєнні роки
12.2. Політична ситуація в Західній Україні
Утвердження радянського тоталітаризму в західноукраїнських землях
Підпільно-партизанська боротьба ОУН—УПА з тоталітарним режимом
12.3. Політична ситуація в Україні за лібералізації тоталітарного режиму в середині 50-х — середині 60-х років