Основи охорони праці - Гандзюк М.П. -
5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

- економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

- визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

- оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

- розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

- визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:

1. Скорочення кількості робочих місць (А/С), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховується за формулою:

де Ки К2 - кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників (АЧ), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:

де Чи Ч2 - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб;

Ч3 - річна середньо-облікова чисельність працівників, осіб.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ДЛ/) та виробничих приміщень (Д£), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:

де М, М2 - кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу, шт.;

М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б і, 2>2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.;

Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (АКЧ) визначається за формулою:

де N1, N2 - кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;

Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (АКТ):

де Д, Ді - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:

де Зі, 32 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.

7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:

де Д3, Д32 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу;

N зі" Мз2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

де Чц, 4(2 - чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови пращ:

де Чп, Чпг - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.

5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
РОЗДІЛ 6. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ЗАПОБІГАННЯ
6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
Спеціальне розслідування нещасних випадків
Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
Розслідування та облік хронічних професійних захворювань
6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
6.3. Дослідження виробничого травматизму
6.4. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням