Основи культурології - Сандюк Л.О. - 1.2. Основні культурологічні категорії

Культурологія оперує власною системою категорій, які є найбільш фундаментальними поняттями про культурні закономірності, процеси та зв'язки, на основі яких здійснюється пізнання явищ культури. Слід підкреслити, що категоріальний апарат культурології знаходиться в процесі становлення. Проявом цього є той факт, що представники різних культурологічних шкіл у ході теоретичних досліджень та пошуків використовують власні системи категорій. Проте до найважливіших загальновизнаних культурологічних категорій можна віднести такі: "культура", "цивілізація", "цінність", "ментальність", "ідентифікація", "культурний тип" та інші.

Поняття "культура"

Особливе місце в системі культурологічних категорій посідає категорія " культура", яка є багатозначною, характеризується поліфонією смислів, що осягається через вивчення її культурно-історичних трактувань. Розгляд історії становлення поняття "культура" зазвичай починають з античних часів, хоча саме слово "культура" набуло самостійного значення лише у другій половині XVII століття. Відомо, що в античні часи поняття "культура" мало декілька значень - обробка, виховання, навчання, шанування, поклоніння. Особливість античного розуміння культури полягає в тісному зв'язку понять "культура" і "поліс", в особливій увазі до процесу формування громадянина античного полісу, який саме і був культурною людиною внаслідок його підготовленості до життя в цьому суспільстві, чим він і відрізнявся від некультурних варварів.

Загального значення поняття "культура" набуло в XV-XVI столітті, а широко вживаним стає в добу Просвітництва. За умов промислового розвитку та товарного виробництва на перший план виступає залежність людини від засобів виробництва, а не від природних сил. У той час під культурою розумілися всі здобутки людської діяльності, передусім, знання, наука, мистецтво тощо. В понятті "культура" закріплюється смислова подвійність: культура тлумачиться і як штучне, неприродне, породжене людською діяльністю, і, разом з тим, як деякий вищий вияв людського буття, пов'язаний з людським духом.

У XVIII столітті в літературі починають вживатися два самостійних, протилежних за значенням поняття: " культура" і " натура" (природа); з часом смислове навантаження поняття "культура" зростає.

ХХ століття визначається багатоманітністю філософських та наукових дефініцій культури, у яких як основоположні закріплюються ті чи інші її ознаки. Більшість трактувань культури пов'язано з іменами видатних філософів, соціологів, істориків, етнографів. Зокрема, Е. Тейлор розуміє культуру як комплекс знань, вірувань, законів, звичаїв та інших здібностей та навичок, набутих людиною як членом суспільства; Х. Ортега-і-Гасет вбачає в культурі соціальні форми і способи облагороджування біологічних потенцій людини; К. Маркс визначає культуру як уречевлені сутнісні сили людини; для М. Гайдеггера культура являє собою умову і спосіб реалізації верховних цінностей шляхом культивування вищих людських якостей; згідно з П. Гуревичем, культура - це усвідомлена робота духу з удосконалення всього, що оточує людину; Г. Францев визначає культуру як сукупність матеріальних та духовних цінностей; у Е. Маркаряна культура виступає способом людської діяльності.

Отже, можна вважати, що культура - поняття суто антропологічне, сутнісно пов'язане з феноменом людини.

З огляду на окреслену ситуацію доцільно виділити такі групи визначень поняття "культура" як найбільш поширені в науковій літературі:

- соціологічні визначення зосереджують увагу на факторах організації й формування певного суспільства. Для соціологічного підходу характерне таке бачення культури: "культура - це стійкі вірування, цінності і норми поведінки, які організують соціальні зв'язки і роблять можливою спільну інтерпретацію життєвого досвіду" (В. Бекет);

- аксіологічні (аксіологія - філософське вчення про природу цінностей) підкреслює, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

- онтологічні (онтологія - філософське вчення про буття) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності. Тут культура постає не перспективою людського життя, а формою існування, реальністю, за якою наступає межа людської присутності у світі. Культура - це спосіб буття людини.

Поняття "культура"
Категорія "цивілізація"
Категорія "цінність"
Поняття "ідентифікація"
Поняття "ментальність"
Категорія "культурна динаміка"
1.3. Поліфункціональність культури
1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ
2.1. Трудова концепція походження культури
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru