Історія зарубіжної літератури XX століття - Давиденко Г.Й. -
Заняття № 4. Своєрідність композиції та символіка оповідання Г.Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у спа..."

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

План

1. Г. Белль - "совість німецької нації".

2. Назва оповідання, його композиція.

3. Сприймання героєм навколишнього світу. Засоби характеристики героя.

4. Символи у творі.

Завдання для підготовчого періоду

1.Виділіть етапи впізнання героєм рідної школи. 2.Визначте символи у творі.

Література

1. Веренько Л. Трагедія Другої світової війни у творчості Г. Белля // Зарубіжна література. - 2005. - № 5 (405) - С. 7-8.

2. Белль Г. Матеріали до вивчення творчості. // Всесвітня література. - 1998. - № 5. - С. 12-18.

3. Гладишев В. Вивчення творчості Г. Белля. 11 кл. // Зарубіжна література. - 2005. - № 5 (405). - С. 3-7.

4. Гордіна Л. Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." // Зарубіжна література. - 2005. - № 5 (405). - С. 9-11.

5. Горідько Ю. Тема війни у творчості Г. Белля. 11 кл. // Зарубіжна література. - 2005. - № 5 (405). - С. 1-3.

6. Затонський Д. Окрема і самостійна людяність. // Зарубіжна література. - 2000. - № 17 (177). - С. 3-6.

7. Шахова К. Г. Белль // Зарубіжна література. - 2003. - № 10. - С. 21-23.

8. Юпіна Л. Філологічний аналіз художнього тексту оповідання Г. Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." 11 кл. // Зарубіжна література. - 2005. - С. 12-13.

9. Лобода О. П. "Єдине, що важливо - це бути людиною". Урок за романом А. Камю "Чума". 11 клас // Зарубіжна література. - 2000. - № 1. - С. 13-18.

10. Горідько Ю. Вивчення творчості А.Камю // "ЗЛ". - 2005. - № 3 (403). - С. 5-16.

11. Марченко Ж. "Абсурд життя - це зовсім не кінець, а лише початок" (Ж. П. Сартр) (За романом А. Камю "Чума") // "ЗЛ". - 2005. - № 3 (403). - С. 17-20.

12. Нагорна А. Ю. Осягаючи творчу манеру письменника крізь призму філософських ідей. На матеріалі роману "Чума" А. Камю // Всесвітня література. - 2005. - № 6. - С. 61-64.

Інструктивно-методичні матеріали

Генріх Белль - один із найвідоміших письменників повоєнної Німеччини. Йому довелося жити у складний період історії його країни, коли жорстокі війни визначали буття цілих поколінь німців. Трагедія нації не обминула письменника і його родини; батько письменника солдатом пройшов Першу світову війну. Сам Генріх шість років воював на фронтах Другої світової війни. Трагічні фронтові події, їх жорстокість визначили сенс життя і творчості митця. До кінця життя Белль виступав проти війни як людина, німець і письменник. Під час Другої світової війни, потрапивши на найстрашніший із фронтів (Східний) влітку 1843 року, він опинився на території України. Назавжди в його пам'яті залишилися назви міст і сіл цього краю: Галичина, Волинь, Запоріжжя, Львів, Черкаси, Одеса, Херсон та багато інших. Вони стали символом німецьких поразок та численних смертей.

Війна у творах Белля - це війна переможених. Він зображує її останній період - період відступу і поразки. Проте, так само, як і Ремарка і Хемінгуея, Белля цікавила людина на війні.

В основі сюжету - поступове впізнання молодим пораненим солдатом гімназії, в якій він навчався вісім років і залишив три місяці тому.

За жанром - це оповідання. Вважається, що воно - зразок психологічної прози, бо:

o багато роздумів героя про сенс життя в композиції оповідання;

o розповідь ведеться від 1-ої особи;

o принцип контрасту;

o в основі оповідання - процес впізнання героєм власної гімназії (минуле) і усвідомлення свого подальшого життя;

o психологічні деталі (таблиця з іменами полеглих, запис на дошці);

o психологічна символіка;

o повна відсутність авторської характеристики героя.

Особливості композиції оповідання

1. Г. Белль дещо незвично побудував сюжет, щоб персонажі мали змогу розкритися перед читачами самі, без авторських тлумачень.

2. У Г. Белля "я" приховано за собою різні людські характери і майже ніколи за ним не стояв сам письменник.

3. Дія у творі розгорталася або через діалоги героїв, або через їхні монологи, розповіді про події, свідками яких вони були.

4. Присутність автора завжди відчутна у думках героїв, куди він привів свої спостереження, роздуми.

5. Герой оповідання - лише жертва війни, бо жодних злочинів він не скоїв.

6. Оповідання побудовано у формі монологу, сповідального розкриття душі головного героя, при якому читач завжди чув більшою чи меншою мірою голос самого автора.

Досить дивний і незрозумілий, на перший погляд, заголовок, від якого віяло античністю. Ця фраза - початок давньогрецького двовірша-епітафії про битву у Фе-рмопільській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. Вона звучала так: "Перекажи, подорожній, македонцям, що вкупі мертві ми тут лежимо, вірні їм даним словом". її автором був Сімонід Кеоський Ці рядки були відомі ще за часів Шиллера, який зробив переклад згаданого вище вірша. Відтоді, як Німеччина стала імперією, вона ототожнювала себе з гармонійною античністю. Служіння імперії освячувалося ідеєю справедливості воєн, до яких школа готувала німецьких юнаків, хоча ці війни могли бути тільки грабіжницькими. Вірш про битву під Фермопілами - давня формула подвигу у справедливій війні. Саме в такому дусі виховувалася німецька молодь перед Другою світовою війною та під час її ведення. Ключова фраза не випадково появляється на дошці німецької гімназії, вона відбила суть системи виховання у тогочасній Німеччині, побудованій на зарозумілості та обмані.

Головна проблема твору - "людина на війні", людина звичайна, проста, рядова. Белль ніби навмисне не дав своєму героєві імені, позбавив його виразних індивідуальних ознак, підкресливши індивідуальний характер образу.

Герой, потрапивши у свою рідну гімназію, спочатку не впізнав її. Цей процес відбувається ніби в кілька етапів - від впізнання очима до впізнання серцем.

Перший етап. Пораненого героя занесли до гімназії, де тепер розташований пункт медичної допомоги, пронесли через перший поверх, сходовий майданчик, другий поверх, де були зали для малювання. Герой нічого не відчував. Він двічі запитав, в якому тепер вони місці і став свідком того, як мертвих солдатів відділяли від живих, розміщували десь у підвалах школи. Через деякий час він спостерігав, як тих, які потрапили до живих, невдовзі спускали вниз - тобто до мертвих. Підвал школи перетворився на трупарню. Отже, школа - дім дитинства, радощів, сміху і школа - "мертвий дім", трупарня. Це жахливе перетворення не-випадкове. Школа, яка готувала учнів до смерті всією системою виховання, мала стати трупарнею.

Другий етап. "Серце в мені не озивалося" - констатував герой оповідання навіть тоді, коли побачив дуже важливу прикмету: над дверима зали для малювання висів колись хрест, тоді ще гімназія звалася школою святого Хоми. І скільки його не замальовували, слід все одно залишився.

Третій етап. Солдата поклали на операційний стіл. І раптом за плечима лікаря на дошці герой побачив щось таке, від чого вперше, відколи він перебував у цьому "мертвому домі", його серце озвалося. На дошці був напис, зроблений його рукою. Ця кульмінація оповідання, кульмінація впізнання, вона мала місце у фіналі твору і зосереджена у вислові, "який нам звеліли тоді написати, в тім безнадійному житті, яке скінчилося всього три місяці тому...". Момент впізнання в оповіданні співпав з моментом усвідомлення героєм того, що з ним сталося: у нього не було обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилася система виховання, яку встановили "вони" в гімназії святого Хоми (християнській гімназії, один із постулатів якої напевно був як у біблійній заповіді: "Не вбий!").

Німецький письменник фактично не змальовав фашизму як явища. Його герої - солдати, єфрейтори, фельдфебелі, обер-лейтенанти - прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизмові, а тому самі певною мірою страждали від своєї причетності до його злочинів. Ні, Белль не виправдовував їх - він співчував їм як людям.

Маленьке оповідання Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." пронизане величезним антивоєнним пафосом. У ньому йшлося про заперечення не лише фашизму, а й будь-якої війни.

Сюжет оповідання побудовано як поступове впізнання головним героєм, молодим скаліченим солдатом, гімназії, в якій навчався протягом восьми років і яку залишив всього три місяці тому, коли був відправлений прямо від шкільної парти на фронт.

Детально змальовуючи реквізит гімназії тогочасної фашистської Німеччини, Белль підказав читачеві, що подібний реквізит відповідав певній системі виховання і в даному випадку - виховання расизму, національної винятковості, войовничості.

Ковзаючи поглядом по всіх картинах і скульптурах, герой залишився байдужим, тут все для нього "чуже". І лише потрапивши на операційній стіл, що знаходився у залі для малювання, він впізнав на дошці напис, зроблений його рукою: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... У цю ж мить усвідомив і свій стан. Ось чим закінчилася система виховання, яку встановили "вони" (фашисти) в гімназії святого Хоми. Школа, яка вчила вбивати, сама перетворилася на трупарню (в підвалах складали мертвих солдатів).

Не випадково вчитель примушував писати на дошці саме давньогрецький двовірш Симоніда Кеоського про битву 300 мужніх спартанських воїнів під Фермопілами проти персів-завойовників. Вірш про цю битву - давня формула подвигу у справедливій війні. Спартанці загинули всі до одного, захищаючи батьківщину.

Фашисти по-фарисейськи прагнули "ототожнити" себе зі спартанцями. Вбиваючи в голови молоді ідею про справедливі війни, готуючи їх до героїчної смерті, фашистські ідеологи, насправді, готували для Гітлера "гарматне м'ясо", таке необхідне йому для звершення його анти людських намірів.

Проте світ визнав героїзм відважних воїнів Спарти, і він же засудив гітлеризм, повставши проти нього і знищивши спільними зусиллями.

СИМВОЛІКА ТВОРУ

Хрест

Число 7

Молоко

Школа

Чорний колір

Проблема злочину, покарання, гріха і покаяння; віри в духовний початок, очищувальну силу віри; проблема вибору

Число кінця вимірювань; символ певної межі, за якою відбуваються серйозні ПСИХОЛОГІЧНІ зміни, переоцінка цінностей

Символ повернення героя у щасливе минуле; дає рятівне коротке забуття

Символ смерті, безнадії

Символ болю, смерті, страждання

Основна думка твору

Автор переконав, що війна не повинна повторитися, людина народилася для життя, а не для смерті; вона покликана будувати, творити прекрасне, а не руйнувати світ, у якому живе, бо, руйнуючи довкілля, вона передусім знищувала саму себе, адже людина відповідальна за долю світу.

Заняття № 5. Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні Ф. Кафки "Перевтілення"
Заняття № 6. Тема митця та мистецтва у новелі Т. Манна "Смерть у Венеції"
Заняття № 7. "Пігмаліон" Б. Шоу - зразок "драми-дискусії"
Заняття № 8. Філософія життя, краси, насолоди і мистецтва в романі Оскара Вайльда "Портрет Доріана Грея"
Заняття № 9. Показ шляху становлення особистості жінки у п'єсі Г. Ібсена "Ляльковий дім (нора)"
Заняття № 10. Неоромантичні мотиви й образи в романі К. Гамсуна "Пан"
Заняття № 11. Показ драматичних суперечностей людського буття у повісті-притчі Е. Хемінгуея "Старий і море"
Заняття № 12. Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним баченням в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган з крилами"
Заняття № 13. Відображення конфлікту між людиною і системою у романі Є. Замятіна "Ми"
Заняття № 14. Викриття "законів" конформістського мислення, показ розриву між науково-технічним прогресом та моральним станом людства у п'єсі Ф. Дюрренматта "Візит старої дами"
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru