Історія зарубіжної літератури XX століття - Давиденко Г.Й. -
Заняття № 9. Показ шляху становлення особистості жінки у п'єсі Г. Ібсена "Ляльковий дім (нора)"

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

План

1. Історія написання драми "Ляльковий дім". Назва п'єси.

2. "Ляльковий дім" - соціально-психологічна драма. її аналітична композиція.

3. Особливості драматичного конфлікту та розвиток дії п'єси.

4. Образи Нори і Хельмера.

5. Символіка драми.

6. Новаторство Ібсена-драматурга.

Завдання для підготовчого періоду

1. Визначте поняття "соціально-психологічна п'єса".

2. Підготуйте виразне читання вузлових сцен п'єси.

3. Складіть логічні схеми.

Література

1. Адмони В. Г. Генрих Ибсен. - М., 1956.

2. Владимиров С. Действие в драме. - М., 1972.

3. Буряк С. А щастя було зовсім поруч ... За драмою Г.Ібсена "Ляльковий дім". 10 кл. // Зарубіжна література. - 2007. - № 10-11 (506-507). - С. 44-47.

4. Галка Л. Г. Ібсен "Ляльковий дім": матеріали до вивчення. П'єса відкритого фіналу. Урок пошуку істини в діалозі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2008. - № 4. - С. 45-46.

5. Ревнівцева Є. Зіткнення мрії і дійсності. Матеріали до уроків з вивчення творчості Ібсена. 10 кл. // Зарубіжна література. - 2005. - № 11 (411). - С. 9-10.

6. Ціко І. Г. Показ шляху становлення особистості в доля Нори. Урок за драмою Г. Ібсена "Ляльковий дім". 10 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2004. - № 7. - С. 37-39.

7. Ціпов'яз Л. Драма Г.Ібсена "Ляльковий дім". Оповідь про пробудження людської особистості. 10 кл. // Зарубіжна література. - 2005. - № 11 (411). - С. 6-8.

Інструктивно-методичні матеріали

Твір написаний у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кіллер (1849-1932). Під впливом п'єси Ібсена "Бранд" 19-річна дівчина написала книгу "Дочки Бранда", яка вийшла у світ у 1869 році під псевдонімом. З нею ознайомився драматург порадив Лаурі займатися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Лаура вийшла заміж з любові, але її чоловік, людина з розлагодженою нервовою системою, болісно сприймав нестаток грошей. Тому дружина намагалася захистити його від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася за допомогою до свого багатого батька, однак той відмовив. Тоді вона, таємно від усіх, взяла позику в одному з норвезьких банків, а поручився за неї впливовий друг. Коли знову стали потрібні гроші, Лаура зробила нову позику, але не змогла її повернути у визначений термін. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, але вчасно зупинилася. Згодом про це дізнався чоловік, який спочатку співчував Лаурі, а потім під впливом родини, друзів, загальної думки жителів міста різко змінив своє ставлення до дружини і став вимагати розлучення. Дітей у неї відібрали, а її визнали психічно хворою. Згодом, на прохання чоловіка, Лаура повернулася і в сім'ю, і до літературної діяльності.

Про історію цієї жінки довідалася Сюзанна, дружина Ібсена, і, мабуть, пізніше розповіла про неї чоловікові. Нора і її прототип мали багато спільного, але була й істотна відмінність: Нора сама пішла з сім'ї, сама протиставила себе суспільству - це її свідоме рішення.

На перший погляд, головну увагу письменник зосередив на проблемі прав жінки, але побудова драми, система образів переконливо довели, що доля головної героїні відбила глибинні протиріччя сучасного драматургу суспільства.

У цій п'єсі Ібсен заклав основи реалістичної соціально-психологічної драми. Обивательське благополуччя родини адвоката Хельмера розкрилося в ній найнеща-снішим і найневблаганнішим способом, оголивши брехливість буржуазної моралі, існуючих на той час норм родинного життя та горезвісної святості шлюбу. На початку драми автор відтворив життя-гру головних героїв і їхнє зовнішнє благополуччя, яке було лише видимістю. Конфлікт, що дав розвитку дії п'єси, виник давно, але до певного часу героями не усвідомлювався. Цей конфлікт розкрився разом з таємницею головної героїні - Нори.

Згодом соціальні протиріччя у драмі переросли у протиріччя моральні, які драматург вирішив у психологічному плані. Поведінка героїв психологічно глибоко вмотивована: вісім років подружнього життя Нори, про які ми дізналися із передісторії, - це вісім років роздумів і сподівань. І лише у ті три дні, коли героїня, хапаючись за останню надію, боролася за свою сім'ю, за щастя, повністю розкрився її складний духовний світ. Рішення піти з сім'ї далося нелегко, це не емоційний порив, а глибоко обдуманий вчинок.

П'єсу ще називали інтелектуально-аналітичною. У таких творах, як правило, присутня якась таємниця, що визначала розгортання подій. Проте розум і здатність героя осмислити дійсність дали йому змогу змінити свою долю. Якщо ж людина не знайшла у собі сили правильно зорієнтуватися у ситуації і перетворити свою думку на дію, вона жорстоко за це поплатилася.

Зав'язка і розв'язка винесені автором за межі дії п'єси. "Аналітичні" тенденції у цій драмі виявилися у перенесенні центру ваги на розкриття справжньої сутності стосунків і характерів персонажів: фру Лінне хоче, щоб між чоловіком та дружиною відбулася відверта розмова і тому не дозволило Крогстаду забрати листа; лист лихваря не розв'язав конфлікту, а лише став передумовою для розмови Нори з чоловіком. Таємна любов лікаря Ранка до Нори не дозволила героїні просити у лікаря допомоги, а також підштовхнуло її до рішучої розмови з Хельмером. Отже, усе, що відбувалося у творі, підкорено її загальній ідеї - таємниця має бути розкрита.

КОНФЛІКТИ

Основний

Між прагненнями Нори та писаними законами суспільства, а також між уявним та реальним життям Нори

Зовнішній

"бурхливий", навколо Крогстада

Внутрішній

у самій Норі

Нора, на перший погляд, здавалося легковажною і несерйозною жінкою. Вона щебетала і співала, насолоджуючись життям і любов'ю свого чоловіка Торвальда, тією затишною гармонією, яку вона створила у власному домі. Проте, ми дізналися про таємницю жінки: вісім років змушена потай від чоловіка сплачувати великий борг, економлячи на собі і не втрачаючи при цьому природної життєрадісності і чарівної жіночності. На таке могла бути здатна лише сильна та вольова жінка, яка вміло по-справжньому кохати і захищати свою любов. Тому стало зрозумілим, що Нора не така вже й проста, якою видалася спочатку.

Чоловік Нори Торвальд Хельмер виголосив нібито справедливі слова, але за ними крилася якась жорстокість. Він звик милуватися своїми чеснотами і тому насторожила його зверхнє ставлення до дружини, нерозуміння її душевного стану. Дізнавшись про її вчинок, він сприйняв його як ганебний і навіть не задумався над тим, що саме змусило її так діяти.

Проблема родини - секрет сімейного щастя і благополуччя; становище жінки в тогочасному буржуазному суспільстві; "святість шлюбу"; місце людини в житті, людські цінності життя. Людина повинна знайти себе, своє щастя, покликання, бо тільки справжня людина, а не іграшка в чиїхось руках мала право на сімейне щастя, на виховання дітей.

Важливу роль у творі відіграла символіка, адже символічною вже була сама назва твору. "Ляльковий дім" - це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз'єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.

У драмі Ібсен використав різні образи-символи:

Ялинка (була живою і красивою, і коли її зрізали поступово зав'яла)

Подружнє життя Нори (ідеальні стосунки в родині були лише видимістю, насправді кожен із них, як Нора, так і її чоловік по-різному сприймали шлюб, і тому це призвело до трагічної розв'язки)

Мигдалеве печиво (спочатку їла ховаючись від чоловіка, потім почала робити це відкрито)

Внутрішнє "я" Нори (героїня була для чоловіка лише "лялькою", але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що не сподівався чоловік)

Образ Крогстада

Неприємності (Нора грала з дітьми - і раптом зловіщою тінню з'явився Крогстад, який і розпалив вогнище у родині)

Образ тарантели

Передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона зрозуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала у той момент, коли вирішувала її доля)

Маскарадні костюми

Ролі і маски героїв (зокрема Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно буде зняти, тоді настануть справжні неприємності, вирішити які швидко буде просто неможливо)

Символічним став фінал п'єси: промінь надії торкнутися Торвальда Хельмера - він готовий вчинити "диво див" - змінитися настільки, щоб повернути Нору.

У "Ляльковому домі" центральною постала проблема становлення жінки в буржуазному суспільстві. Проте "жіноче питання" один із аспектів проблеми звільнення людської особистості. Безпосереднім об'єктом зображення драматург обрав сім'ю, котра багато в чому може здаватися ідеальною. А фінал п'єси, як бачимо, - результат катастрофи, який і сам є катастрофою, позбавлений будь-яких елементів компромісу. Але такий фінал не можна назвати неблагополучним. Героїня не загинула, а навпаки, стала переможницею, бо ніби знайшла себе і мала достатньо мужності, аби здійснити свою волю і відкинути все, що їй заважало. Разом із тим ця перемога мала трагічний відтінок, бо вона означала болісний розрив Нори з усім її попереднім життям (особливо з дітьми) і зробила її самотньою у протистоянні суспільству з його нормами моралі. Таким чином, перемога Нори, тобто її внутрішнє звільнення та обрання нею свого справжнього шляху не означало завершення її боротьби, навпаки, дійсні випробування героїні ще попереду - після того, як спуститься завіса. Тільки тоді почнеться боротьба Нори за своє самоствердження, за пізнання справжніх законів життя.

Про Ібсена говорили, що його п'єси починалися там, де раніше звичайно закінчувалися. Можна сказати й інакше: вони закінчувався там, де розпочиналася справжня, дійсна боротьба, де мало відбутися випробування сил героя, тобто там, де могла б початися нова п'єса. Тому фінал "Лялькового дому" називали відкритим.

Кінцівка твору вказала на наявність у суспільстві "справжньої людини", яка прагнула до свободи та внутрішньої незалежності і була здатна заради певних цілей піти на будь-які жертви, відмовитися від компромісів.

Заняття № 10. Неоромантичні мотиви й образи в романі К. Гамсуна "Пан"
Заняття № 11. Показ драматичних суперечностей людського буття у повісті-притчі Е. Хемінгуея "Старий і море"
Заняття № 12. Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним баченням в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган з крилами"
Заняття № 13. Відображення конфлікту між людиною і системою у романі Є. Замятіна "Ми"
Заняття № 14. Викриття "законів" конформістського мислення, показ розриву між науково-технічним прогресом та моральним станом людства у п'єсі Ф. Дюрренматта "Візит старої дами"
Заняття № 15. Схрещення елементів класичної та масової літератури у романі П. Зюскінда "Запахи"
Словник термінів і понять
Бібліографія
ВСТУП
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru