Історія зарубіжної літератури XX століття - Давиденко Г.Й. -
Заняття № 11. Показ драматичних суперечностей людського буття у повісті-притчі Е. Хемінгуея "Старий і море"

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

План

1. Історія написання повісті, її жанрова своєрідність.

2. Сюжет повісті-притчі, головні лейтмотиви.

3. Зіткнення різних життєвих позицій: старий Сантьяго і хлопчик Манолін.

4. Символи та їх роль у повісті.

5. Авторська позиція у творі.

Завдання для підготовчого періоду

1. Визначте за словником, що таке лейтмотив, які його характерні риси.

2. Прослідкуйте розвиток лейтмотивів, доберіть із тексту відповідні цитати:

- "надзвичайна риба";

- "бейсбол";

- "самотність";

- "леви" тощо.

3. Поясніть поняття "підтекст", "ефект айсбергу".

4. Доведіть, що "Старий і море" - філософська повість.

Література

1. АнастасъееН. Творчество Эрнеста Хемингуея. - М., 1981.

2. Гордєєеа Л. В. "Людина не для того створена, щоб терпіти поразки..." Твори Е. Хемінгуея // Зарубіжна література. - 1998. - № 2.

3. Гордєєеа Л. В. "Людина не для того створена, щоб терпіти поразки...". Вивчення творів Е. Хемінгуея // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2004. - № 9. - С. 15-18.

4. Грибанов В. Хемингуей. - М., 1971.

5. Денисова Т. Ернест Хемінгуей. Життя і творчість. - К., 1972.

6. Доценко С. С. Перемога чи поразка? За повістю Е. Хемінгуея "Старий і море". 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2004. - № 3. - С. 27-29.

7. Кошкин И. Эрнест Хемингуей. - М., 1966.

Інструктивно-методичні матеріали

Повість стала підсумковим твором письменника, у якому яскраво виражені усі характерні особливості творчого стилю Е. Хемінгуея. Задум виник у автора у другій половині 1930-х, коли він почув розповідь про одного рибалку. У 1936 році написав нарис "На блакитному струмені" про старого рибалку, який спіймав величезну рибину, проте не зміг її врятувати від акул. Героя цього нарису автор ще не наділив такими рисами, як Сантьяго, він реагував на свою втрату невтішним плачем. Згодом прозаїк уважно спостерігав за життям рибалок із селища Кохімар. Хемінгуей згадував, що "знав про цих людей все: чим вони живуть, що люблять і що ненавидять, до чого ставляться байдуже..., знав кожну родину там і біографію кожного члена сім'ї". Ці знання дали йому додатковий матеріал, необхідний для написання книги.

Працював над своїм твором Е. Хемінгуей у 1950-1951 роках. У вересні 1952 року повість була надрукована у нью-йоркському щотижневику "Лайф" і незабаром вийшла окремим виданням. За цю повість автор одержав головну премію з літератури в США - Пуліцерівську премію, а згодом вона відіграла вирішальну роль на присудження йому Нобелівської премії з літератури у 1954 році.

Прототипи головного героя. Оскільки ситуація, покладена в основу повісті, не була для рибацького селища винятковим випадком, з часом з'явилося багато претендентів на роль прототипу старого Сантьяго. Ними почергово були Ансельмо Ер-нандес Гарсіа, Мігель Рамірес, а потім шкіпер яхти письменника "Пілар" Грегоріо Фуентес. З кожним із цих людей були пов'язані морські історії, які підказали Хемі-нгуею задум майбутнього твору. Сам же письменник говорив, що образ Сантьяго він змалював зі свого механіка Карлоса Гутьєреса, який прослужив у нього багато років: "Я чув про людину, з якою трапилася подібна історія з рибиною. Мені розповідали, що відбулося це у човні на морі, коли він вів боротьбу з рибиною. І ось я взяв людину, котру знав уже двадцять років, і уявив її собі у таких же умовах". Усе-таки герой повісті - це збірний образ, який увібрав у себе риси багатьох знайомих письменнику людей і втілив авторське уявлення про людську мужність та силу волі.

Літературні дослідники назвали повість видатного американського письменника "Старий і море" "притчею". Певно, це дійсно так. Бо цей, з одного боку, реалістичний твір - не простий опис цікавої пригоди, не просто розповідь про двобій відважного старого рибалки з морем і рибою. Ця повість мала значно ширший і більш узагальнений зміст, який не зводив лише до авторської ідеї про необхідність збереження людиною мужності та гідності за будь-яких обставин. Про це Е. Хемінгуей писав у кожному своєму художньому творі. Але саме з приводу повісті "Старий і море" письменник сказав: "Здається, що врешті-решт я домігся того, над чим працював усе моє життя".

Змінився його стиль: з'явилася плавна епічна напружена фраза; визнаний майстер діалогу віддав перевагу сповненому трагічного змісту монологу, з'явився урочистість, поетичність. А реалістичні образи повісті переросли у символи.

Сюжет повісті зовні не складний - це розповідь про старого рибалку. Старий Сантьяго, герой твору, стомлений невдачами, які переслідували його вже довгий час, відплив далеко у море в пошуках здобичі. Йому пощастило: попалась "величезна риба". Та риба була така велика і сильна, що старому довелося докласти чимало зусиль, щоб її перемогти Але на зворотному шляху акули з'їли здобич. Змучений рибалка повернувся до берега зі скелетом від здобичі. Письменник правдиво показав життя героя і його стихію - море.

Сюжет повісті простий, але у творі скритий потаємний смисл - підтекст, який підняв зміст на рівень філософських узагальнень. Річ у тім, що сама по собі боротьба старого з рибою та акулами - це лише видима частина сюжетного "айсбергу". Захована ж у підтексті частина говорила про важливіше і значніше: письменник розмірковував про стосунки людини і суспільства, людини і природи, Всесвіту і приходить до певних висновків. Головна проблема, яку автор підняв у творі - це питання про сенс людського життя.

Проблеми: природа і людина (розкриває сама назва твору);

Людина і суспільство;

Людина і Всесвіт.

Образ старого рибалки Сантьяго автор подав з окремих деталей і спогадів, що склали історію його життя. Він ходив на вітрильнику до Африки (уві сні йому ввижалася Африка його юнацьких літ). Автор змалював очі і руки старого. Дуже скупо описав письменник житло, де стояли ліжко, стіл та стілець, а просто на долівці було вогнище, де він розпалював деревне вугілля й варив собі їжу. Цікава деталь: чиста сорочка, мабуть, чекала, коли скінчить свої земні справи цей чоловік. Саме ця річ прикривала фотокартку його покійної дружини. Ця втрата ще й досі болить Сантьяго. Автор подав образ старого у двох площинах: на землі і на морі. Спостерігаючи за героєм у морі слово "старий" стало ніби недоречним. Герой Хемінгуея - не просто мудра людина, а ще й досвідчений рибалка. Зрозуміло, чому він пішов у море по рибину марлін саме у вересні ("місяці великої риби"), бо тоді рибина досягає найбільших розмірів, набравши за літо достатньої ваги. А ось у травні, коли марлін ще не досяг певної ваги, полювати на нього може навіть рибалка без досвіду ("Це тобі не травень, коли хто хочеш рибалка").

Цікавим було співвідношення образів старого і хлопчика. З одного боку, вони протиставлені: старість символізував кінець життя, юнак - його початок. З другого - хлопчик Манолін - продовження старого, його майбутнє, він забезпечить йому безсмертя, отримавши разом із досвідом і частинку душі старого. "Був би зі мною хлопчик", - рефреном звучала у повісті фраза старого, якою автор стверджував думку, що сила людства у його єдності.

Реалістичні образи старого, моря, риби, хлопчика, левів, акул набули символічного значення і знаходили в стані протистояння і єдності одночасно Стверджувала думка про взаємозв'язок усіх мешканців Землі: людей, тварин птахів, і водночас виявився один із парадоксів людського життя: людина змушена вбивати тих, кого любить, хто "дорожчий за брата".

Море

Життя;

прекрасна, мінлива і повна несподіванок стихія

Старий Сантьяго

Людина-борець;

Досвідчена, мудра, сильна духом і вольова людина

Рибина

Удача;

Життєва мета

Акули

Людське зло: заздрощі, плітки, зрада

Хлопчик Манолін

Вірний друг; Нове покоління

Людина - частина природи, частина Всесвіту. Вона відчувала це і прагнула гармонії. Саме так повинно бути: людина у гармонійному співіснуванні з природою, Всесвітом - до такої важливої думки прийшов автор.

Образи акул - хижаків, ворогів можна сприймати як перешкоди на шляху досягнення мети. Людина сміливо вступала з ними у боротьбу. Водночас хижі акули - це й помста моря.

Але "переможець нічого не здобуває" - цю філософську думку Е. Хемінгуей виніс навіть у заголовок одного із своїх творів. Сутність людського життя у боротьбі та перемозі в ній, можливо, це перемога над собою.

У житті (морі) у кожного є своя Риба (мета, ціль), яку потрібно здобувати. Є свої Акули (вороги, перешкоди) і, слава Богу, є свій Хлопчик (надія на майбутнє, на своє продовження), свої Леви ("найкраще в моєму житті", символ юності, дитинства, щасливих миттєвостей, того, що допомагає жити).

А ще людина - частинка неосяжного Всесвіту. Вона відчувала себе добре лише в гармонії з усім, що оточувало її: з небом, сонцем, морем, птахами, рибами. Вона не цар, не піщинка, вона рівна серед рівних. Прозаїк побудував свою повість на системі мотивів, які перепліталися, взаємодіяли. Одним із провідних став мотив незвичайної риби, яку впіймав старий рибалка. Він віддав боротьбі з нею мало не всі свої сили. Вона стала його власністю. Для Сантьяго битися за рибу - це значило битися за життя, за своє місце в жорстокому світі, який не визнавав невдах. Мотив риби тісно переплітався з мотивом самотності. Проте в мотив самотності прозаїк вклав песимістичне звучання. Письменник показав, що саме самотність змусила старого бути мужнім і терплічим, знаходити в собі сили, щоб вийти переможцем.

У фіналі повісті переплелися два мотиви - хлопчика і левів. Хлопчик - то врешті-решт визнання перемоги старого, то подолання трагічної самотності, надія на те, що в нього ще є майбутнє. А леви уві сні - це і пам'ять про пережиту боротьбу й готовність знову ставати до бою за життя.

Отже, пафос повісті у гуманістичному і оптимістичному погляді митця на життя.

У цьому творі яскраво відчувалася особлива важлива риса Хемінгуея - гуманність. Показуючи героя самотнім, письменник не зробив його індивідуалістом.

У морі він повсякчас згадував хлопчика Маноліне. Суворий закон боротьби за існування розлучив їх, але це не завадило їхній дружбі.

Письменник виступив за активну позицію людини. Наявність саме такого забарвлення і свідчило про відсутність песимізму. Ця філософська повість утвердила гуманність і добро, гімн мужності людині, її волі і силі.

Заняття № 12. Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним баченням в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган з крилами"
Заняття № 13. Відображення конфлікту між людиною і системою у романі Є. Замятіна "Ми"
Заняття № 14. Викриття "законів" конформістського мислення, показ розриву між науково-технічним прогресом та моральним станом людства у п'єсі Ф. Дюрренматта "Візит старої дами"
Заняття № 15. Схрещення елементів класичної та масової літератури у романі П. Зюскінда "Запахи"
Словник термінів і понять
Бібліографія
ВСТУП
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Предмет і метод літературознавства
Зв'язок літературознавства з іншими гуманітарними науками
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru