Світильник - це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури (рис. 2.19). Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі або змінює його властивості (наприклад, змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплювальної дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу навколишнього пожежо- та вибухонебезпечного чи хімічно активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
Рис. 2.19. Світильники: а - УПД; б - УПМ-15; в - НСП-07; г - ПО-02 (куля молочного скла); ґ - типу ВЗГ; д - ЛОУ; е - ПВЛП
Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.
Рис. 2.20. Типові криві сили світла: К - концентрована; Г- глибока; Д - косинусна; М - рівномірна; Л - напівширока; Ш - широка; С - синусна
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.
За світлорозподіленням, що визначається відношенням потоку, випромінюваного світильником у нижню півсферу, до повного світлового потоку (6 = Фн п /Ф(г), світильники поділяються на п'ять класів: прямого світла (в > 80 %); переважно прямого світла (60 % < 0 < 80 %); розсіяного світла (40 % < 0 < 60 %); переважно відбитого світла (20 % < 0 < 40 %); відбитого світла (Є £20%).
Криві сили світла (КСС) світильників можуть мати різну форму в просторі навколо світлового приладу (рис. 2.20): концентровану (К), глибоку (Г), косинусну ІД), напівшироку (Л), широку (ЯГ)> рівномірну (М), синусну (С).
Коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника визначається відношенням світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи. Освітлювальна арматура поглинає частину світлового потоку, що випромінюється джерелом світла, однак завдяки раціональному перерозподілу світла в необхідному напрямку збільшується освітленість на робочих поверхнях.
Захисний кут світильника у (рис. 2.21) - кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з'єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з-поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів (рис. 2.22).
Залежно від конструктивного виконання, що визначає ступінь захисту джерела світла від механічних пошкоджень та впливів зовнішнього середовища, світильники можна поділити на: відкриті (захист відсутній), захищені (пилозахищені, водозахищені - світильники, захищені від потрапляння в них відповідно часточок пилу різних розмірів або краплин води), непроникного виконання (пилонепроникні, водонепроникні), вибухозахищеного ви
Рис. 2.21. Захисний кут світильників: а - з лампою розжарювання; б - з двома люмінесцентними лампами
конання (вибухонепроникні, вибухобезпечні, підвищеної надійності проти вибуху). У загальному випадку ступінь захисту електрообладнання, у тому числі й світильників, позначається згідно ГОСТ 14252-80 двома цифрами після літер IP (International Protection) перша визначає ступінь захисту виробу від потрапляння всередину твердих тіл різних розмірів, зокрема, частинок пилу; друга цифра - від потрапляння води. Ступінь захисту світильника тим вищий, чим більше цифрове позначення, що його визначає.
За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.
Рис. 2.22. Зона засліплення (в) та відсутності засліплення (б) працівника від світильника з лампою розжарювання
2.6.6.4. Методи розрахунку штучного освітлення
2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
2.7. Вібрація
2.7.1. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
2.7.2. Нормування вібрації
2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
2.8.1. Шум та його види