Логістика - Банько В.Г. - 11.1. Понятя торговельно-логістичних процесів в роздрібній мережі туристського комплексу і проблеми їх вдосконалення

11.1. Понятя торговельно-логістичних процесів в роздрібній мережі туристського комплексу і проблеми їх вдосконалення

Логістичний процес в магазині є однією з ланок єдиного логістичного процесу транспортування, зберігання та продажу товарів.

Торговельно-логістичний процес в магазині представляє собою сукупність ряду послідовних і цілеспрямованих операцій з товарами при їх переміщенні від місць розвантаження і приймання в магазині до реалізації туристу, включаючи продаж товарів. Основним критерієм оцінювання різних логістичних варіантів в першу чергу повинна стати сумарна трудомісткість операцій, що виконується працівниками роздрібної мережі туристського комплексу.

Роздрібні торговельні підприємства завершують процес доведення товарів від виробництва до споживача і здійснюють їх безпосереднє обслуговування.

В зв'язку з цим торговельно-логістичний процес можна умовно поділити на наступні основні етапи, що показано на рис 11.1.

Найважливішими операціями торговельно-логістичного процесу є операції, пов'язані з навантаженням, прийняттям, переміщенням, товарною обробкою і підготовкою товарів до продажу, що підпорядковано основній меті — їх продажу.

Рис. 11.1 Основні етапи торговельно-логістичного процесу в магазині

На навантажувально-розвантажувальних роботах при переміщенні товарів в приміщеннях магазинів часто задіяні не лише вантажники, але і продавці туристського комплексу, що нерідко веде до зниження якісного рівня обслуговування туристів.

Тому, в туристському комплексі приймаються заходи і віднаходяться резерви по раціональному використанню трудових ресурсів, скороченню використання ручної праці, щоб вивільнити допоміжний персонал туристського комплексу (вантажників, пакувальників, фасовщиків та ін.). Цю проблему можна вирішити при умові впровадження прогресивної технології на основі використання засобів механізації, коли товар в первинній упаковці формується постачальником в більшу вантажну одиницю. Економісти підрахували, що підвищення рівня механізації підйомно-транспортних, навантажувально-розвантажувальних робіт дасть змогу зберегти на цих роботах працю 1,5-2 млн. осіб.

За останні роки в продовольчих магазинах, особливо в універсамах, все більше розповсюдженою стає доставка, внутрішнє магазинне переміщення і продаж товарів в тарі-обладнанні. В наш час намітились позитивні тенденції використання тари-обладнання і в непродовольчій торгівлі. Для товарів складного асортименту — взуття, шкіргалантерея, панчішно-шкарпетні вироби та інші використовуються спеціалізовані контейнери і універсальна тара-обладнання для окремих груп товарів.

У відповідності до науково-технічної програми по передовим методам підготовки, доставки і продажу товарів передбачається перевести на роботу з тарою-обладнанням магазини з торговою площею 2450 кв. м, ввести в експлуатацію близько 2 тис. одиниць. Питому вагу поставки товарів в тарі-обладнанні довести до 50% в 2007 році.

Однак проблема впровадження тари-обладнання в магазинах залишається невирішеною.

Що стримує вдосконалення торгово-логістичних процесів і в першу чергу впровадження тари-обладнання в магазинах?

Перш за все, непристосованість значної кількості магазинів (більше 80%) по своїм архітектурно-планувальним і іншим параметрам до переходу на прогресивну технологію товарного руху:

• переважання ручної праці у сфері послуг;

• недостатня кількість засобів малої механізації — малогабаритних електронавантажувачів, автомашин з вантажопідйомними бортами.

Крім того, використання тари-обладнання потребує, щоб: підлога у всіх приміщеннях, призначених для її транспортування, була рівною, без перепадів висот і порогів;

• рампи і розвантажувальні приміщення повинні знаходитись на одному рівні з підлогою магазину і підлогою кузова автомашини;

• ширина і висота проходів, через які переміщується тара-обладнання, забезпечували можливість проїзду засобів механізації із зазорами не менше 20 мм;

• коридори, що ведуть в торговельну залу і комори, мали ширину, необхідну для проїзду і повороту транспортних засобів на 900, але не менше 2 м, а дверні проходи не менше 1,3-1,4 м. Не вирішене повністю питання уніфікації розмірів тари-обладнання (система розміру повинна бути встановлена на основі модуля міжнародного стандарту 800x1200мм).

По мірі розширення масштабів впровадження нової технології все більш гострими стають також питання технічної недосконалості і нестачі контейнерів. В результаті переукладання товарів із транспортної тари в тару-обладнання неухильно супроводжують витрати.

Розвиток прогресивної технології товарного руху на основі використання тари-обладнання, і досі помітно стримує вкрай повільне зростання об'єму виробництва фасованої продукції. Так, в магазинах і на базах сфери послуг фасується цукру-піску в 7 разів, масла тваринного — в 2,4 рази, крупи — в 1,9, борошна — в 1,3 рази більше, ніж в промисловості. Витрати на фасування в організаціях торгівлі в 4 рази більші, ніж на спеціалізованих підприємствах промисловості, а продуктивність нижча в 5 разів.

Рішенню питання збільшення фасованих товарів багато в чому буде сприяти з однієї сторони те, що промисловості встановлений народногосподарський показник їх випуску, з іншої — торгівля повинна максимально використовувати наявне обладнання, щоб повніше забезпечити магазини товарами в дрібній розфасовці.

Вирішення вказаних питань багато в чому сприятиме вдосконаленню торговельно-логістичних процесів в роздрібній мережі на основі впровадження сучасної технології товарного руху.