Логіка - Жеребкін В.Є. -
2.4. Зміст поняття і склад злочину

У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин, наприклад, про крадіжку, вбивство, спекуляцію і т. ін., то говорять не про зміст поняття "крадіжка" чи "вбивство", а про склад злочину, крадіжки, вбивства тощо. Кожен склад злочину є юридичне поняття про певний суспільно небезпечний вчинок. Під складом злочину розуміється сукупність суб'єктивних ознак, за наявності котрих суспільно небезпечна дія визначається злочином за кримінальним законом.

З логічного боку склад злочину — це зміст поняття, який відображає конкретний злочин. І склад злочину, і зміст поняття утворюють одні й ті ж ознаки певної суспільно небезпечної дії. Наприклад, зміст поняття "грабіж" становлять такі ознаки: 1) відкрита 2) крадіжка 3) особистого майна громадян. Ці ж ознаки утворюють і склад злочину пограбування.

Склад більшості злочинів установлює кримінальний закон. Але в деяких випадках закон не визначає ознак складу злочину, надаючи це право кримінально-правовій теорії і судовій практиці.

Склад злочину — це і юридична, і логічна основа для відмежування одних злочинів від інших. Наприклад, склад злочину крадіжки дає змогу відрізнити крадіжку від усіх близьких до крадіжки злочинів, таких як пограбування, розбій, шантаж, шахрайство тощо.

Склад злочину за кримінальним правом є єдиною підставою кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування не може бути порушене, а порушене підлягає припиненню на будь-якій стадії процесу, якщо в дії (недіяльності) особи відсутній склад злочину.

У дії (недіяльності) звинувачуваного наявний склад певного злочину тільки тоді, коли ця дія має всі ознаки даного складу злочину. Відсутність хоча б одного з названих у законі ознак складу злочину за наявності всіх останніх означає відсутність даного злочину в цілому. У такому випадку скоєне не може бути кваліфіковане за статтею закону, в якій описаний даний склад злочину.

Наприклад, дія обвинувачуваного не має складу злочину крадіжки (до його дії поняття "крадіжка" не застосовна), якщо він 1) таємно 2) вилучає у законного власника або із користування третіх осіб 3) предмети, що не є власністю, скажімо документи, оскільки в його дії відсутні всі ознаки крадіжки: 1) таємне 2) викрадення 3) власного майна громадян. У такому випадку в дії обвинувачуваного наявний інший склад злочину, а саме злочин, передбачуваний ст. 193 КК України ("Викрадення або пошкодження документів, штампів, печаток").

2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину

Кваліфікація злочину — це юридична оцінка конкретної суспільно небезпечної дії, відповідь на запитання про те, який злочин здійснено у даному випадку. Кваліфікацією називається з'ясування відповідності розглядуваної дії (недіяльності) складу певного злочину, передбачуваного кримінальним законом. Для того, щоб кваліфікувати злочин, необхідно правильно визначити наявні ознаки скоєного і знати ознаки того складу злочину, котрий у ньому вбачається.

У логічному відношенні кваліфікація злочину є співвіднесення окремої суспільно небезпечної дії (бездіяльності) до певного "свого класу" (сукупності) предметів, застосування до скоєного одного з кримінально-правових понять (статті закону), передбачених законом.

Дати правильну кваліфікацію злочину — значить віднести конкретну суспільно небезпечну дію до того класу предметів (злочинів), елементом котрої вони є, застосувати до скоєного те поняття, ознаками якого воно володіє.

Неправильна кваліфікація є включення дії до особи, до класу предметів (злочинів), до котрих ця дія насправді не входить, застосування для предмета (дії) поняття (статті закону), ознак якого воно не має. Неправильна кваліфікація злочину — це помилка не тільки судова, а й логічна.

Так, якщо дії обвинувачуваного, що проявилися у 1) відкритому 2) викраденні 3) майна без застосування насилля і погроз ЇЇ застосування, кваліфіковані як розбійний напад, то така кваліфікація неправильна. До обсягу поняття "розбій" входять, складаючи його логічний клас, тільки такі дії, котрі є 1) нападом 2) з метою заволодіння 3) власним майном громадян, 4) поєднаним з насиллям, небезпечним для життя чи здоров'я особи, на яку вчинено напад, або з погрозою застосування такого насильства. Кваліфікація ж як розбійного нападу дії обвинувачуваного, в котрих відсутні названі ознаки розбою, означає, що поняття "розбій" поширене на такий предмет (дію), який не входить до обсягу цього поняття і не є елементом даного логічного класу.

Кваліфікація злочину — одне з основних завдань правосуддя. Інтереси дотримання законності вимагають, щоб кожна суспільно небезпечна дія була кваліфікована за тією статтею кримінального закону, котра передбачає вчинене, або за якоюсь іншою. Із логічної точки зору ця вимога полягає в тому, щоб до кожної суспільно небезпечної дії застосовувалися тільки ті поняття, ознаками якої воно наділене. Відхід від цієї вимоги призводить до помилок: судової помилки за конкретним змістом і логічної помилки за формальною (структурною) правильністю.

2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
2.6. Види понять
2.7. Відношення між поняттями
1. Відношення тотожності
2. Відношення підпорядкування
3. Відношення перехрещення
4. Відношення супідрядності
5. Відношення суперечності
6. Відношення протилежності (супротивності)
2.8. Операції над поняттями