Логіка - Жеребкін В.Є. -
8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості

Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні, нерідко доводиться будувати умовиводи із суджень можливості. До таких умовиводів вдаються, наприклад, під час проведення слідчого експерименту, за допомогою якого установлюється можливість або неможливість того чи іншого факту, явища. Якщо слідчим експериментом буде установлено, що досліджуване явище як таке можливе, наприклад: "Перебуваючи біля хвіртки будинку Іваненка, можна бачити людину, котра стоїть під вікном будинку Петренка", — то слідчий (суддя) на підставі цього положення робить потім висновок про те конкретне явище, яке цікавить слідчого. Умовивід у цілому має таку форму:

Більший засновок у цьому силогізмі є судженням можливості, в ньому суб'єкт і предикат поєднані зв'язкою "можна".

Умовиводи, побудовані із суджень можливості, мають такі особливості.

1. Якщо більший засновок є ствердним судженням можливості, а менший — ствердним судженням дійсності, то з таких засновків можливі подвійного характеру висновки: достовірні й імовірні. Висновок, що мас судження можливості, буде достовірним, а висновок, котрий є судженням дійсності, — імовірним. Наприклад:

Перший висновок, що має судження можливості, е достовірним, другий висновок, котрий є судженням дійсності, — тільки імовірним. Зумовлено це ось чим. Судження можливості відображує об'єктивно існуючу, пізнану нами можливість, те, що може бути. Судження дійсності відтворює те, що є, що вже здійснилося. Можливість перетворюється у дійсність. Тому факт існування будь-якої можливості є підставою для подвійного висновку.

Висновок про можливість буде достовірним, оскільки те, що можливе взагалі, можливе як таке, можливе й у кожному окремому випадку. Якщо, наприклад, слідчим експериментом установлено, що в цій кімнаті можна почути крик, який пролунав у сусідній кімнаті, то достовірним буде висновок про те, що Петренко, який перебував під час здійснення злочину в цій кімнаті, міг чути крик, котрий цікавить слідчого.

Висновок про дійсне, про те, що, можливо, стане (або стало) дійсністю, буде тільки імовірним, оскільки можливе може здійснитися, але може й не здійснитися. З того факту, що якесь явище (або зв'язок між явищами) "може бути", не випливає неодмінність, що воно "має бути". Висновок про те, що Петренко чув крик, який пролунав у сусідній кімнаті, буде не достовірним, а лише імовірним.

2. В умовиводах із заперечним засновком висновок буде достовірним незалежно від того, чи є він судженням можливості чи судженням дійсності. Наприклад:

Тут більший засновок е заперечним судженням можливості, менший — ствердним судженням дійсності. Із таких засновків можна зробити два висновки: 1) "Петренко не міг бачити..." і 2) "Петренко не бачив..." Обидва ці висновки достовірні. Другий приклад:

У цьому умовиводі більший засновок — ствердне судження можливості, менший — заперечне судження дійсності. Обидва висновки судження й можливості ("Петренко не міг чути...") та судження дійсності ("Петренко не чув...") також достовірні.

Підставою достовірності висновків у цих умовиводах е такі положення: 1. Якщо якесь явище неможливе взагалі, то воно неможливе і в кожному окремому випадку; 2. Якщо якесь явище як таке можливе, але в даному випадку відсутня умова, без котрої можливість не може перетворитися в дійсність, то можливе взагалі у даному випадку стає неможливим.

Подвійні висновки (достовірні й імовірні) із одних і тих же засновків можуть бути зроблені також і в силогізмах, побудованих із виключаючих суджень. Наприклад:

Перший висновок є судженням можливості, тому він достовірний. Другий висновок — судження дійсності. Цей висновок не може бути достовірним, він лише імовірний.

8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
Розділ 9 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
9.1. Умовно-категоричний силогізм
9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
9.3. Суто умовний силогізм
9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
9.5. Розподільно-категоричний силогізм
9.6. Умовно-розподільний силогізм
9.7. Скорочені силогізми