Логіка - Жеребкін В.Є. -
10.2. Індукція в судовому пізнанні

Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас предметів, а про одив одиничний предмет па основі знання окремих його властивостей, ознак.

За логічною структурою такі індуктивні умовиводи не відрізняються від індукції про клас предметів. Тільки засновки в них перелічують не окремі екземпляри класу, а сторони досліджуваного предмета. Висновок є судженням про предмет або явище в цілому. Такого характеру індуктивні умовиводи мають місце, зокрема, в судовому пізнанні.

Предметом судового дослідження є, як правило, конкретне одиничне явище, подія — злочин чи інше правопорушення. Юридична подія складна, вона мас багато сторін, ознак.

Злочин, наприклад, є завжди певною подією у формі діяльності чи бездіяльності. Скоєння злочину пов'язане з тим, що він залишає сліди в зовнішньому світі і в свідомості оточуючих людей. Ці сліди, виявлені слідчим і судом, є фактами, на основі котрих відновлюється загальна картина злочину, робиться висновок про те, що скоєно, яка злочинна подія мала місце в дійсності і хто її скоїв.

Відновлення цілісної картини злочину є процес індуктивний, до загального йдуть від окремих, одиничних фактів. Індуктивний умовивід будується так. У ході судового дослідження встановлюють, що кожен факт, що є ознакою злочинної події, пов'язаний з однією й тією ж особою (або групою осіб). На цій підставі робиться висновок, що злочинна дія в цілому знаходиться у зв'язку з даною особою і саме ця особа скоїла злочин.

Приклад. У колективному господарстві "Зоря" було викрадено з току велику кількість зерна. У ході попереднього слідства встановлено такі факти:

1. На відстані 500 метрів від току було виявлено два мішки з зерном.

2. Від цього місця до лісозахисної смуги вела малопримітна стежина, на котрій були виявлені зерна пшениці.

3. У лісозахисній смузі, куди вела стежина, було виявлено кілька дерев із зів'ялим листям. Огляд дерев показав, що вони не мають коріння, спиляні і ввіткнуті у скопану землю.

4. Під деревами були виявлені ями, а в ямах понад дві тонни зерна. Біля ями було знайдено лопату.

5. Оглядом мішків, виявлених неподалік від току, було встановлено, що на одному з них наявні латки, на внутрішнім боці яких виведені літери "КСФ" і "КНГ", написані кольоровим олівцем.

6. Житель села М., допитаний як свідок, показав, що він останніми днями неодноразово бачив, як сторож току К. ходив до лісозахисної смуги з пилкою-ножівкою і лопатою.

7. Той же свідок, оглянувши лопату, виявлену в лісозахисній смузі, упізнав ЇЇ як таку, що належить сторожу току К.

8. Під час обшуку у К. було знайдено під стіжком сіна пилку-ножівку. На пропозицію видати пилку, зроблену слідчим перед проведенням обшуку, К. відповів, що він пилки не має.

9. Літери "КСФ", написані на мішку, відповідають ініціалам К. Семена Федоровича і літери "КНГ" відповідають ініціалам його дружини К. Надії Гаврилівни.

10. Графічна експертиза дійшла висновку, що літери "КСФ" виконані Семеном Федоровичем К., а літери "КНГ" — його дружиною, Надією Гаврилівною К.

11. Криміналістична експертиза встановила за стволами спиляних дерев, що дерева могли бути спиляні пилкою-ножівкою, виявленою у К.

12. Агрономічна експертиза встановила, що зерно, знайдене в мішках і ямах, за своїми ознаками схоже із зерном, яке знаходиться в буртах на току господарства "Зоря".

На підставі переліку фактів, узятих за взаємозв'язком, був зроблений висновок, що крадіжка зерна з току колективного господарства "Зоря" скоєна сторожем току К.

У цьому умовиводі засновки перелічують окремі факти, котрі є ознаками розслідуваної злочинної події. Кожен із наведених фактів пов'язаний з однією й тією ж особою — сторожем К. У висновку йдеться про злочин у цілому, про те, що він скоєний сторожем К.

10.3. Спостереження та експеримент
10.4. Повна індукція
10.5. Неповна індукція
10.6. Індукція через простий перелік
10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
10.9. Наукова індукція
10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
Причинний зв'язок явищ
Метод єдиної схожості