Логіка - Карамишева Н.В. -
Основні значення терміна "логіка"

Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове.

Л. Вітгенштайн

На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну і символічну). Після цього у нас не залишилося жодних таємниць ні у чоловічій, ні у жіночій логіці.

Зі студентського фольклору

Основні значення терміна "логіка"

Термін "логіка" походить від давньогрецького "логос" (грец. logos - слово, розум, думка, вчення, закон, порядок). У сферу логіко-філософських міркувань сам цей термін ввели стоїки (див. 1.3), і він історично набув такого смислу в різних контекстах:

1. Пізнаючи світ (природу, суспільство, свою особистість тощо), люди вживають терміни "об'єктивна логіка" та "суб'єктивна логіка". Під першою розуміють об'єктивний плин подій, незалежний вид мислення, свідомості людини, тобто об'єктивну закономірність, послідовність, незворотність розвитку всього існуючого і необхідний зв'язок між предметами, явищами, подіями (в цьому значенні часто вживають вислови "логіка речей", "логіка подій", "логіка історії"). Під другою - особливості мислення конкретної людини (у цьому значенні вживають вирази "логіка мислення особи х", "залізна логіка", "чоловіча логіка", "жіноча логіка" тощо).

2. Загальна характеристика раціонального мислення (лат. ratio - розум) людини як суб'єкта пізнання та практичних дій - послідовність, несуперечливість, обґрунтованість міркувань;

3. "Мистецтво правильно мислити".

4. Особлива наука про мислення.

б. Навчальна дисципліна, яку вивчають учні шкіл і студенти вищих навчальних закладів.

6. У наш час термін "логіка" має також специфічне значення: формальна система (модель), яка ґрунтується на певних принципах і аксіомах засобами штучної мови ("логіка висловлювань", "модальна логіка").

7. Систематизація та формалізація правильних способів міркувань.

8. Окрім перелічених значень, термін "логіка" також вживають тоді, коли аналізують які-небудь соціокультурні феномени - наукові й філософські теорії, міфи, казки, художні твори тощо і визначають внутрішню побудову цих феноменів, зумовлених основними ідеями та розвитком думки їхніх авторів ("логіка теорії", "логіка міфу", "логіка поведінки літературних героїв").

Об'єкт і предмет науки логіки

Об'єкт дослідження науки логіки як частини філософського пізнання світу - це мислення людини в єдності з мовою (мисленнєво-мовленнєва діяльність), хоча мислення людини вивчають й інші науки - психологія, соціологія, соціальна психологія, теорія штучного інтелекту тощо.

Визначення предмета науки логіки в сучасній літературі неоднозначне. Ось декілька з них: "Логіка досліджує закони правильного виведення певних тверджень із певних істинних підстав та істинность як властивість певних висловлювань" (Г. Фреге); "Логіка - вчення про зв'язки і послідовність людського мислення, форми його розвитку, засоби існування мислення та мови закріплення, відтворення і трансляції мисленнєвих процесів" (Сучасний філософський словник); "Логіка - наука про міркування... вона досліджує різні способи міркувань та моделює їх" (А. Шуман); "Предметом логіки завжди була і залишається мова як засіб пізнання і саме пізнання, оскільки воно здійснюється в мові й засобами мови..." (А. Зінов'єв).

Наведені визначення засвідчують, що логіка вивчає структуру мислення та його різні властивості, які відокремлюють сферу абстрактного-логічного, раціонального мислення - форми мислення, закони мислення, необхідні взаємозв'язки між структурними елементами мислення, правильність міркувань і досягнення істини у процесі міркувань.

Беручи до уваги багатогранність сучасних логічних досліджень, визначимо предмет науки логіки в такий спосіб: логіка - наука про універсальні форми та закони раціонального мислення, способи і види міркувань, умови досягнення 'іх істинності й побудови формальних (знаково-символічних) моделей цих міркувань.

Наголошуємо, що визначення предмета науки логіки змінювалося в процесі її історичного розвитку. Це пов'язано з виникненням різних типів логіки (див. детальніше 1.3).

Об'єкт і предмет науки логіки
Методи науки логіки
1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
Зміст і форма мислення
2.2. Мова як знакова система
Семіотична концепція мови
2.3. Мова як репрезентант мислення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru