Логіка - Карамишева Н.В. -
Застосування законів логіки в суперечках

Успішність суперечки та її ефективність багато в чому визначається тим, як суб'єкти, що сперечаються, застосовують закони логіки у власних міркуваннях. Дотримання законів логіки дає змогу бути логічним, тобто послідовним, не суперечити самому собі, висловлювати думки точно, зрозуміло, однозначно, вміти доходити висновків із своїх і чужих тверджень, доводити тези на підставі істинних аргументів.

Опираючись на закон тотожності, всі учасники суперечки повинні чітко визначити й сформулювати тему дискусії чи полеміки (предмет обговорення), встановити певну спільність позицій різних сторін. Правила логіки, викликані стосовно тези в темі "Доведення та спростування" (див. 3.5), визначають, як правильно формулювати тезу. Беручи до уваги ці правила, необхідно точно і чітко встановити предмет обговорення, правильність формулювання та розгляду питань і проблем, не підмінювати тему та проблему, не аналізувати наступне питання, не обговоривши попереднього. Порушуючи вимоги закону тотожності, учасники суперечки втрачають предмет обговорення, і вона стає безпредметною (логомахія).

Якщо учасники суперечки "забувають" (навмисно чи ненавмисно) предмет обговорення і намагаються образити, принизити суперника, а він робить те саме, то така суперечка перетворюється на сварку - найнижчий рівень суперечки.

Дотримуючись закону несуперечності, треба сформулювати тему дискусії чи полеміки несуперечливо, вміти виявляти суперечності в міркуваннях опонентів або противників і спростовувати їх. У суперечках на певну тему пропонент або опонент висловлюють суперечні (контрадикторні) судження стосовно суджень інших учасників. Це випливає або з різних поглядів на одну проблему, або з різних підходів до її розв'язання, або зі суб'єктивного небажання одного з учасників мати спільну думку з іншими учасниками.

Якщо в суперечці необхідно досягти консенсусу (згоди), щоб прийняти спільне рішення, тоді полярно протилежні (суперечливі) висловлювання нейтралізуються.

Закон виключеного третього застосовують у суперечках як знаряддя критики опонента чи противника тоді, коли опонент або противник намагається сумістити несумісне, тобто суперечливі висловлювання, згоден на компроміс у тих випадках, коли це неможливо. Закон передбачає чіткий вибір однієї з двох взаємосуперечних альтернатив.

Використовуючи закон достатньої підстави, треба, висуваючи певне твердження, обґрунтувати його за допомогою істинних аргументів і тим самим змусити опонента чи противника визнати його. Значення цього закону полягає в тому, що він вимагає від усіх учасників суперечки не бути голослівними, вміти аргументувати власні тези й антитези, логічно обґрунтовувати свої погляди, позиції, не сприймати "на віру" недоведені твердження опонентів або противників.

Недотримання законів логіки в суперечках, небажання шукати переконливі аргументи, незацікавленість деяких її учасників у встановленні істини або досягненні згоди перетворює реальну суперечку на сварку, а іноді навіть на бійку, що часто спостерігаємо в реальному житті.

Вимоги до ведення суперечок

Основні положення стосовно суперечок уперше сформулював Арістотель у праці "Топіка". Отже, пропоненти й опоненти повинні дотримуватись таких вимог:

- уміти поважати думку та переконання інших;

- бути підготовленими до суперечки (дискусії, полеміки);

- доводити висунуте твердження на істинність і спростовувати на хибність;

- правильно використовувати логічні методи аргументації: дедукцію, індукцію, аналогію;

- вчитися розрізняти "справжню" мудрість від "уявної".

Давні римляни розробили декілька порад щодо суперечки, і позиції, якої повинні дотримуватись її співучасники. Ось кілька таких порад:

1. Якщо не вмієш говорити, навчись слухати (Auscultare disce, 8І nescis toqui).

2. Думай, що кажеш, коли і кому (Cave, quid dicas, quando et cui).

3. Про принципи не сперечаються (De principiis non est dis-putandum),

4. Не кажи про те, чого не знаєш (Nec sutor ultra crepidam).

5. Потрібно вислухати й іншу (протилежну) сторону в суперечці (Audiatur et altera dars).

6. Де згода, там перемога (Ubi concordia - ibi victoria).

Вимоги до ведення суперечок
Теоретико-ігрова модель суперечки
7.3. Аргументація у дискурсі
Класифікація методів аргументації
7.4. Розуміння смислу промов і текстів
Логічна модель інтерпретації тексту