Логіка - Конверський А.Є. -
7. Види понять

Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо поняття "підручник" - х А(х) і поняття "книга" - х В(х).

"Якщо обсяг поняття х А(х) включається до обсягу поняття х В(х), то для будь-якого предмета "х" вірно, що коли "х" є елемент обсягу поняття х А(х), то він також є елементом обсягу поняття х В(х).

З попередньої характеристики обсягу поняття відомо, що коли предмет "х" є елементом обсягу поняття х А(х), то він є носієм змісту поняття х А(х).

Отже справедливою є рівність:

- відношення між змістами цих понять.

Сам закон читається так: "Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає".

Іншими словами, цей закон вказує на те, що чим, більший зміст поняття, тим вужчий обсяг цього поняття. І навпаки, чим, вужчий зміст поняття, тим ширший обсяг даного поняттям.

Наприклад, візьмемо поняття "держава" - обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття "європейська держава", тобто ми збільшили зміст поняття "держава", але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотному порядку.

7. Види понять

Після аналізу логічної структури поняття буде доречним розглянути види понять. Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:

- за кількістю елементів обсягу;

- за характером елементів обсягу;

- за типом елементів обсягу;

- за характером ознак, що складають зміст поняття.

За кількістю елементів обсягу, поняття поділяються на пусті (нульові) і непусті. Непусті поділяються на одиничні і загальні.

П о р о ж н і м називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу. Наприклад, "кентавр", "вічний двигун", "абсолютно тверде тіло", "ідеальна конституція" тощо.

Порожнеча поняття може бути зумовлена двома обставинами:

а) фактичною хибністю змісту поняття;

б) логічною хибністю змісту поняття.

Розглянемо по черзі. Якщо ознаки, що складають зміст поняття такі, що не можуть належати предметам, які узагальнюються у понятті, то отримують пусте поняття першого роду. Наприклад, "житель Місяця", "електропровідне дерево" тощо.

Якщо ж між ознаками, що складають зміст поняття має місце відношення логічного протиріччя, тоді це пусте поняття другого роду. Наприклад, "житель Києва, який ніколи не жив у Києві", "круглий квадрат", "демократичний тиран" тощо. Мовою символів структуру такого поняття можна записати таким способом:

Серед непустих понять виділяють одиничні і загальні.

О д и н и ч н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет. Наприклад, "Засновник логіки", "столиця Франції", "Перший Президент України" тощо.

З а г а л ь н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. Наприклад, "столиця", "підручник", "трикутник", "злочин", "правова норма", "юридична особа", "правочин" тощо.

За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні.

З б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети. Наприклад, "колектив", "сузір'я", "список студентів", "бібліотека", "ліс" тощо. Елементами обсягу збірного поняття "сузір'я" є не окремі предмети (зірки), а одиничні множини: "сузір'я Лева", "сузір'я Рака" тощо.

Н е з б і р н и м називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети. Наприклад, "злочин", "студент", "трикутник" тощо.

Збірні поняття можуть бути одиничними ("наукова бібліотека Київського університету імені Т.Шевченка", "Голосіївський ліс" тощо) і загальними ("футбольна команда", "суддівська колегія" тощо).

Треба мати на увазі, що збірними і незбірними, як і одиничними і загальними, можуть бути тільки непусті поняття.

За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття.

К о н к р е т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності. Наприклад, "книги", "рослина", "сучасник" тощо.

А б с т р а к т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів. Наприклад, "талант", "успішність", "одночасність" тощо.

За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні.

П о з и т и в н и м називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета. Наприклад, "старанний студент", "успішність", "провідник електричного струму", "історизм" тощо.

Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета. Наприклад, "антиісторизм", "безвідповідальність", "іногородній" тощо.

С п і в в і д н о с н и м називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття. Наприклад, "кінець занять" - "початок занять", "батьки" - "діти", "причина" - "наслідок", "учитель" - "учень", "позивач" - "відповідач", "злочин" - "кара", "боржник" - "кредитор" тощо).

Б е з в і д н о с н и м и називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл. Наприклад, "геометрична фігура", "університет", "злочин", "договір", "норма права", "необхідна оборона", "вина" тощо.

Таким чином, поділ понять за кількістю елементів обсягу і за характером елементів обсягу називають екстенсіональним. У літературі цей поділ іноді називають "види понять за обсягом". А поділ понять за типом елементів обсягу і за характером ознак, що складають зміст поняття називають інтенсіональним. У підручниках з логіки його іноді називають "поділом понять за змістом".

Але оскільки зміст і обсяг поняття взаємозв'язані (що знайшло своє відображення у законі оберненого відношення між змістом та обсягом поняття), то типологія понять за обсягом чи за змістом у значній мірі є умовною. Визначення виду поняття завжди передбачає урахування обсягових і змістовних характеристик. Треба мати на увазі, що підстави поділу понять на види не виключають одна одну. Тому коли здійснюють логічну характеристику поняття, то враховують кожну із чотирьох підстав.

Дати логічну характеристику поняття означає визначити до яких видів належить певне поняття. Наприклад, необхідно дати логічну характеристику поняття "злочин". Для цього необхідно співставити це поняття із кожною з чотирьох підстав. Отже, дане поняття - 1) загальне, 2) незбірне, 3) конкретне, 4) безвідносне.

8. Зміст поняття та склад злочину.
9. Логічні відношення між поняттями.
10. Логічні операції над поняттями
Види дефініцій.
Розділ IX. Судження
1. Загальна характеристика судження
2. Судження і речення
3. Види суджень. Атрибутивні судження
4. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
5. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів