Логіка - Конверський А.Є. -
9. Логічні відношення між поняттями.

З'ясувавши види понять перейдемо до характеристики логічних відношень між поняттями.

Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між змістом і обсягом.

Виходячи з цього визначення поняття поділяють на порівнювані і не порівнювані .

П о р і в н ю в а н и м и називають поняття, які мають спільну родову ознаку, або спільне родове поняття. Наприклад, "право" і "мораль", "закон" і "указ", "шахрайство" і "крадіжка", "підручник" і "словник", "лекція" і "семінар" тощо.

Н е п о р і в н ю в а н и м и називаються поняття, які не мають спільного родового поняття. Наприклад, "трикутник" і "злочин", "книга" і "юридична помилка", "будинок" і "замах на злочин" тощо.

Порівнювані поняття поділяють на сумісні і несумісні. С у м і с н и м и називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове спів падання їх обсягів. Наприклад, "юрист - депутат", "книга - підручник" тощо.

Між сумісними поняттями існує три види відношень:

а) відношення тотожності (рівнозначності або повного співпадання);

б) відношення підпорядкування;

в) відношення часткового співпадання.

У відношенні тотожності знаходяться поняття, обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття - це різні знакові вирази, які мають різний смисл, але однаковий денотат. Наприклад, "квадрат" і "ромб, у якого всі кути прямі", "столиця України" і "місто, в якому розташований університет імені Тараса Шевченка" тощо.

Тотожні поняття не треба плутати з абсолютними синонімами (тобто, знаками, що мають однаковий смисл і однаковий денотат). Тобто, абсолютні синоніми - це різні слова, що виражають одне поняття (смисл). Наприклад, "бегемот" - "гіпопотам", "лінгвістика" - "мовознавство" тощо.

Відношення підпорядкування фіксує співставлення родового і видового поняття. Наприклад, "гуманітарна наука" - "історія", "злочин" - "грабіж", "населений пункт" - "місто" тощо.

Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття називається "підпорядкованим", а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття, називається "підпорядковуючим". Так, поняття "історія" буде підпорядкованим, а поняття "гуманітарна наука" - підпорядковуючим:

У відношенні часткового співпадання знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають. Наприклад, "письменник" - "лауреат", "камінь" - "коштовність" тощо.

Схема відношення часткового співпаданнямає такий вигляд:

Н е с у м і с н и м и називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів. Наприклад, "гуманітарні науки" - "природничі науки", "обґрунтований вирок" - "необґрунтований вирок" тощо.

Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох відношеннях:

а) протиріччя;

б) протилежності;

в) супідрядності.

У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад, "житель Києва" - "іногородній", "електропровідник" - "діелектрик", "повнолітній" - "неповнолітній" тощо.

Схематично відношення протиріччя зображується так:

Так зміст понять "повнолітній" хА(х) і "неповнолітній" х А(х) - повністю заперечують один одного, але у сумі їх обсяги вичерпують обсяг родового поняття "вік людини" х С(х).

Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає не тільки неспівпадання їх обсягів, а й те, що у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття. Наприклад, "початок занять" - "кінець занять", "високий" - "низький" тощо.

Графічно це відношення фіксується схемою:

Якщо взяти поняття "білий" х А(х) і "чорний" х В(х), то їх зміст відрізняється вищою мірою (тобто, це крайні види одного роду, але у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття "колір" х С(х).

Якщо видові поняття одного роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні протилежності, то їм притаманне відношення супідрядності. Наприклад, "метал" - "рідина", "університет" - "консерваторія", "крадіжка" - "грабіж", "місто" - "село" тощо.

Схема цього відношення така:

Коли маємо поняття "поезія" х А(х) і "проза" х В(х), то вони несумісні, але разом підпорядковуються поняттю "жанри літературної творчості" х С(х).

Загальною схемою типології понять за логічними відношеннями буде така:

Аналіз відношень між поняттями має важливе значення для дослідження логічної структури суджень і умовиводів, у яких функціонують поняття. Обсягові та змістовні відношення між поняттями виступають у структурі суджень і умовиводів як відношення між дескриптивними термінами, а також емпірично виражають смисл логічних термінів: "всі", "деякі", "суть", "і", "або", "якщо, то" тощо.

Знання відношень між поняттями дає можливість краще осягнути смисл логічних операцій над поняттями.

10. Логічні операції над поняттями
Види дефініцій.
Розділ IX. Судження
1. Загальна характеристика судження
2. Судження і речення
3. Види суджень. Атрибутивні судження
4. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
5. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів
6. Судження з відношеннями
7. Судження існування