Логіка - Конверський А.Є. -
а) Правила і помилки стосовно тези.

Існує низка правил аргументації, які регламентують основні частини цієї процедури: тези, аргументів, демонстрації.

За своїм зовнішнім виглядом ці правила досить прості, але їх знання допомагає уникнути логічних помилок в аргументації, які є досить не простими.

а) Правила і помилки стосовно тези.

Розрізняють два правила відносно тези.

1) Теза повинна бути ясно і чітко сформульована.

Теза може бути представлена простим або складним судженим. Тому під чіткістю і ясністю формулювання тези розуміють, насамперед, чіткість і ясність формулювання судження, яка містить у собі тезу.

Під чіткістю формулювання судження розуміють явну вказівку всіх основних смислових частин судження:

а) якщо теза є простим судженням, то повинні бути виділені його логічний підмет (суб'єкт) і логічний присудок (предикат);

б) якщо якийсь із суб'єктів представлений загальним поняттям, то потрібно чітко обумовити його кількісні характеристики ("Всі" або "Деякі").

Наприклад, маємо тезу: "Твори Л.Толстого не можна прочитати за один день". Що мається на увазі: Чи кожен твір не можна прочитати за один день, чи деякі? Чи коли зібрати все написане великим письменником?.

в) чітко визначеними повинні бути модальні характеристики судження.

Наприклад, маємо тезу "Тут можлива побудова мосту через Дніпро", або "Тут можлива симуляція крадіжки".

У цих випадках потрібно визначитися, що криється за модальністю "можливо": об'єктивна модальність чи логічна?

г) при формулюванні тези складних суджень треба чітко визначити смисл логічних сполучників, які утворюють ці судження.

Наприклад, маємо тезу "Інформацію про результати референдуму подадуть або вранішні, або вечірні газети", або "Підозрюваний був або однокурсником або знайомим потерпілого". Тут сполучник "або" потребує уточнення. Треба встановити чи вживається він у розділовому смислі, чи в розділово-з'єднувальному.

Перераховані вимоги, що випливають із 1-го правила стосовно тези фактично вказують на те, що теза не повинна бути двозначною і не визначеною за смислом.

При порушені цього правила викликає ситуація коли теза формулюється нечітко, або не вказує однозначно на те, що підлягає обґрунтуванню, або дозволяє різні тлумачення. Прикладом такої тези буде твердження "Парламентська республіка краще парламентсько-президентської " (або навпаки).

У реальній ситуації одне може бути краще або гірше іншого в різних відношеннях - в соціально-політичному, економічному, етичному тощо відношеннях.

Не можна також доводити або спростовувати те, що пов'язане із індивідуальними уподобаннями людей. Ілюстрацією цього є теза: "Відпочинок в Криму кращий від відпочинку в Закарпатті".

2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.

Перше і друге правило пов'язані між собою в тому розумінні, що нечіткість, неясність формулювання тези зумовлює більшу вірогідність її підміни.

Порушення цього правила веде до помилки, яка називається підміна тези (латиною- ignoratio elenchi).

Підміна тези може бути навмисною, або не усвідомленою (ненавмисною). Підміна тези відбувається тоді, коли замість доведення однієї тези, намагаються довести іншу.

Наприклад, підміна тези буде, якщо замість доведення тези "Він є приятелем мого брата" доводиться теза, що "Він є однокурсником мого брата", або замість тези "Він був на місці злочину" висувається теза "Він знав місце злочину".

Існує три різновиди помилки підміни тези:

- "аргументація до людини";

- "аргументація до публіки";

- "хто занадто доводить той нічого не доводить". Розглянемо названі помилки по черзі.

Суть помилки "аргументація до людини" (argument ad hominem) полягає в намаганні підмінити доведення істинності тези характеристикою людини, яка має відношення до тези.

Наприклад, потрібно довести, що ми обираємо гідного кандидата в Народні депутати. А замість цього ми наголошуємо, що кандидат гарний сім'янин, фахівець своєї справи, автор прекрасних підручників тощо.

Або замість того щоб спростувати деяку тезу, намагаються говорити не про неї а про людину, яка її висунула, що вона не спеціаліст, що вона не раз припускалася помилок у своїх висновках тощо. Часто такі помилки зустрічаються у судових засіданнях.

Помилка "доведення до публіки" (argument ad populum) має у своїй основі прагнення викликати замість обґрунтування тези симпатію чи антипатію аудиторії до того про що йдеться в тезі і, таким чином, примусити повірити у правильність висунутої тези, або у хибність спростовуваного положення. Від назви цієї помилки походить назва поширеного зараз терміну "популізм".

Ця помилка часто зустрічається у судовому засіданні.

Наприклад, замість того, щоб доводити причетність К. до злочину, звертаються до публіки: "Поставте себе на його місце", "А що б ви зробили на його місці ?"тощо.

Логічна помилка "хто занадто доводить той нічого не доводить" виникає тоді коли доведення висунутої тези замінюється доведенням іншої тези, яка є положенням настільки загальним, що з нього безпосередньо не випливає істинність висунутої тези.

б) Правила і помилки стосовно аргументів.

Аргументи, які використовуються в доведенні і спростуванні регламентуються певними правилами.

1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному. _Суть цього правила полягає в тому, що не можна в процесі доведення користуватися не тільки хибними аргументами, але й вірогідно істинними.

При порушенні цього правила виникають помилки:

- хибна підстава або основна помилка і

- передбачення підстави.

Логічна помилка "хибна підстава" (error fundamentales) полягає в тому, що для обґрунтування тези беруться хибні положення.

Наприклад, у судовій практиці часто буває коли використовуються хибні свідчення, сумнівні висновки експертизи тощо.

Суть логічної помилки "передбачення підстави" (petito principii) в тому, що в ролі аргументу береться положення яке хоч і не є хибним, але саме ще потребує доведення.

Наприклад, при доведенні тези "К. має бути призначений завідувачем кафедри", використовується аргумент "Окрім К. призначити завідувачем нікого". Або доводиться теза "М. вчинив крадіжку". За аргумент береться твердження "Окрім М. цього ніхто не міг зробити".

2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези. Суть цього правила полягає в тому, що істинність тези повинна випливати із істинності аргументів.

При порушенні цього правила виникає помилка "не випливає" (non seguter).

Наприклад, потрібно довести тезу "К. є фахівцем в галузі лазерної технології". Для цього наводиться аргумент "К. є випускником фізичного факультету". Або маємо тезу: "М. є співучасником злочину". За аргумент береться свідчення "М. бачили разом із злочинцями напередодні скоєння злочину.

3) Істинність аргументів повинна бути незалежною від тези.

При порушенні цього правила виникає помилка "коло в доведенні". Суть цієї помилки полягає в тому що теза обґрунтовується аргументами, а аргументи обґрунтовуються тією ж тезою.

в) Правила і помилки стосовно демонстрації.

Демонстрація як форма зв'язку тези з аргументами реалізується в конкретних видах умовиводів. Тому при побудові доведення чи спростування треба дотримуватися правил того умовиводу, який виконує роль демонстрації.

Іншими словами, якщо доведення будується у формі дедуктивного умовиводу, то необхідно виконувати, правила, що регламентують конкретний вид дедуктивного умовиводу. А якщо демонстрація представлена індукцією чи аналогією, тобто не дедуктивним умовиводом, то гарантом коректності доведення і спростування виступає дотримання правил цих умовиводів.

Тому найчастіше в доведеннях і спростуваннях виникають наступні помилки "учетверіння терміну", "не випливає", "поспішне узагальнення" тощо.

Контрольні питання та вправи

1. Поняття аргументації.

2. Визначення доведення як логічної процедури.

3. Характеристика структури доведення.

4. Основні форми демонстрації.

5. Визначення прямого доведення.

6. Основа поділу доведень на прямі та непрямі.

7. Поняття апагогічного доведення.

8. Хід побудови апагогічного доведення.

9. Визначення розділового доведення.

10. Характеристика спростування як логічної процедури.

11. Визначення видів спростування.

12. Способи спростування тези.

13. Спростування аргументів і демонстрації.

14. Правила і помилки стосовно тези.

15. Правила стосовно аргументів.

16. Помилки, які виникають при порушенні правил стосовно аргументів.

17. Характеристика правила стосовно демонстрації.

18. Наведіть приклад прямого доведення.

19. Побудуйте непряме доведення.

20. Наведіть приклад спростування тези.

б) Правила і помилки стосовно аргументів.
в) Правила і помилки стосовно демонстрації.
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Мета вивчення логіки
МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ
Розділ 1. Предмет логіки
Короткий зміст розділу
1. Попереднє уявлення про логіку
2. Чуттєві форми пізнання