Логіка - Мозгова Н.Г. -
4. Поділ простих суджень за якістю

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв'язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з двох і більше простих суджень, називається *складним (складеним).

Існує три види простих суджень:

1) атрибутивне (від латинського - додане; невід'ємна властивість об'єкта) судження. * Атрибутивним називають судження про ознаку предмета. В ньому відображається зв'язок між предметом думки та його ознакою. Цей зв'язок може стверджуватися або заперечуватися. Наприклад, "Україна — демократична держава", "Україна не є членом НАТО". Атрибутивне судження складається із суб'єкта, предиката та логічної зв'язки; його логічна схема (формула) "S - Р", де S - суб'єкт судження, Р — предикат судження," — " — логічна зв'язка.

*Суб'єктом судження є поняття про предмет думки, поняття про ознаку предмета називають * предикатом судження. Логічна зв'язка виражає відношення між суб'єктом та предикатом судження. Суб'єкт та предикат називають термінами судження.

Атрибутивному судженню можна дати об'ємну інтерпретацію. У цьому випадку воно розглядається як відношення двох понять (S, Р), обсяги яких певним чином відносяться одне до одного, тобто включають або виключають обсяг одне одного. Так, у судженні "Україна (S) - демократична держава (Р)" суб'єкт ("Україна") буде повністю входити в обсяг предиката (поняття "демократична держава"):

У судженні "Україна (S) не е членом НАТО (Р)" суб'єкт ("Україна") буде виключатися з обсягу предиката (поняття "країна - член НАТО"):

Використання колових схем І лідера дозволяє наочно уявити відношення між термінами судження, що полегшує аналіз їх структури.

2) суджений з відношенням, або релятивне (від латинського - відносний) судження. Релятивним судженням називають судження, що виражає відношення між предметами. Це можуть бути відношення рівності, нерівності, просторові, часові, причинні та інші відношення. Наприклад, "А дорівнює В", "С менше 0* "Харків знаходиться на схід від Києва", "Мораль виникла значно раніше, ніж релігія" тощо.

Релятивні судження символічно записуються так: х К у, читаємо: „х" знаходиться у відношенні "Я" до "у". Якщо відношення між предметами заперечується, то записують: ~ (а Я Ь) - "неправильно, що "а" знаходиться у відношенні "Я" до "Ь". X, у, а, Ь - це символи на позначення предметів. К (перша літера латинського - відносний) - символ для позначення будь-яких відношень між предметами.

3) судження існування (екзистенційні - від латинського - існування). У судженнях існування відображається сам факт буття чи небуття предмета. Наприклад, "Матерія існує", "Кентаврів у дійсності немає", "Судження без речення не існує". Предикатами цих суджень є поняття про існування або неіснування предмета думки. Логічна зв'язка часто відсутня у структурі судження, але її легко відновити. Наприклад, "Матерія існує" - "Матерія є те, що існує".

4. Поділ простих суджень за якістю

Атрибутивні судження називаються категоричними (від грецького - стверджуючий), оскільки знання про притаманність чи непритаманність ознаки предмету висловлюється в безумовній формі. Наприклад, "Звинувачуваний має право на захист", "Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння не звільняє від кримінальної відповідальності".

За якістю категоричні судження поділяють на стверджувальні та заперечні. Стверджувальними називають судження, які вказують на приналежність предмету деякої ознаки. Судження, що виражає відсутність у предмета деякої ознаки, називають заперечним.

Наприклад, "Україна с морською державою" - стверджувальне судження. Його логічна формула " S є Р". "Територія України не підлягає змінам без її згоди" - заперечне судження. Логічна формула заперечного судження - "S не є Р".

Стверджувальне та заперечне судження відрізняються характером логічної зв'язки, її якістю. Стверджувальна зв'язка СУ") вказує на приналежність ознаки предмету. Заперечна зв'язка ("не с") таку приналежність заперечує. Отже, якість категоричного судження залежить виключно від характеру логічної зв'язки і не залежить від форми вираження суб'єкта та предиката. Наприклад, судження "серед неюристів с неспортсмени" (не - S с не - Р) є стверджувальним, бо логічна зв'язка є стверджувальною. Слід мати на увазі, що логічні зв'язки "є” та "не є" в реальній мові можуть виражатися словами: "являє собою", "суть", "не визначається", "належить", "не відноситься" тощо, замінюватися тирс або бути відсутніми взагалі.

5. Поділ простих суджень за кількістю
6. Виділяюче судження
7. Об'єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю
8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Розділ 5. Логічні відношення між категоричними судженнями. основні закони логіки
Короткий зміст розділу
1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
2. Відношення еквівалентності
3. Закон тотожності
4. Відношення часткової сумісності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru