Логіка - Мозгова Н.Г. -
5. Поділ простих суджень за кількістю

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні.

Одиничним називають судження, в якому дещо стверджується чи заперечується про один предмет. Наприклад, "Ця стаття кримінального кодексу встановлює відповідальність за шахрайство". "Верховна Рада України найвищий законодавчий орган держави", "Леся Українка - видатна українська поетеса" тощо. Логічна формула одиничних суджень: "Це S є Р" та "Це S не є Р".

Частковим називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно частини даного класу (множини) предметів. Часткові судження висловлюються реченнями, які мають у своєму складі слова: "деякі", "не всі", "частина", "більшість", "меншість" тощо. Наприклад, "деякі правопорушення не є злочинами", "більшість студентів нашої групи успішно оволодівають логікою", "не всі люди є вегетаріанцями" тощо. Логічна формула часткових суджень: "Деякі S є Р" або "Деякі S не є Р".

Загальним називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно всіх предметів даного класу. Наприклад, "Усі громадяни рівні перед законом", "Жодне твердження науки не є остаточним", "Кожен студент-юрист вивчає логіку", "Немає такої людини, яка б усе знала" тощо.

Загальні судження виражаються реченнями, які містять у своїй структурі слова: "всі", "жоден", "кожен", "будь-який", "ніхто" тощо. Однак, ці слова можуть і не входити до складу речення. Наприклад, "Громадяни України мають виборчі права", "Присуд повинен бути обґрунтованим". За смислом такі висловлювання є загальними, бо предикат стосується кожного предмета думки: "Усі громадяни України...", "Кожен присуд...". Слова "всі", "жоден", "деякі", "саме цей" тощо, які характеризують судження з боку його кількості, називаються кванторними (від латинського quantum - скільки), а використання кванторних слів у судженнях називають квантифікацією.

6. Виділяюче судження

Особливе місце в класифікації суджень посідає виділяюче судження. Це визначається тим, що кількісна характеристика суджень встановлює обсяг суб'єкта, а обсяг предиката при цьому залишається невизначеним. Дійсно, із судження "Мокренко є очевидцем події" неможливо встановити, чи є Мокренко одним єдиним чи одним з багатьох очевидців події. У судженні "Деякі студенти нашої групи користуються Інтернетом" слово "деякі" може означати "принаймні деякі, а може і всі" або "тільки і тільки деякі".

* Виділяюче судження усуває цю невизначеність; воно відображає той факт, що ознака, висловлена предикатом, належить тільки даному і ніякому іншому предметові (множині предметів).

Виділяюче судження може бути одиничним, частковим та загальним. Наприклад, "Тільки Мокренко є очевидцем події". Його логічна формула "Це S, і тільки це S є Р". Відношення між обсягами S та Р у цьому випадку у вигляді кіл Ейлера будуть такими:

Суб'єкт та предикат цього судження мають однаковий обсяг або є рівнозначними, бо воно виражає той факт, що Мокренко є єдиним свідком події.

Часткове виділяюче судження:

"Деякі юристи є прокурорами". Його логічна формула: "Деякі S, і тільки S є Р". І дійсно, прокурори є серед юристів, і тільки серед юристів. Об'ємна інтерпретація буде такою:

Предикат часткового виділяючого судження повністю входить в обсяг суб'єкта, бо поза межами обсягу суб'єкта предмети, позначені предикатом, не існують.

Загальне виділяюче судження:

"Усі правильні трикутники є рівнобічними". Його логічна формула: "Всі S, і тільки S є Р". І дійсно, рівнобічними можуть бути правильні, і тільки правильні трикутники. Відношення між обсягами Б та Р буде таким:

Обсяги суб'єкта та предиката загального виділяючого судження повністю збігаються.

Отже, в загальному випадку виділяючим буде таке судження, яке за смислом відношень між S та Р, відповідає формулі "S , і тільки S є Р".

6. Виділяюче судження
7. Об'єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю
8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Розділ 5. Логічні відношення між категоричними судженнями. основні закони логіки
Короткий зміст розділу
1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
2. Відношення еквівалентності
3. Закон тотожності
4. Відношення часткової сумісності
5. Відношення підпорядкування
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru