Логіка - Мозгова Н.Г. -
1. Поняття умовиводу та його структура

Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід

Короткий зміст розділу

Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані. Безпосередні знання - це результат прямої дії предметів та явищ на органи чуттів. Більшість знань, якими ми користуємося, є опосередкованими, вивідними, тобто здобутими в процесі логічного міркування на основі наявних знань, які узагальнюють попередній досвід і наукові дослідження.

1. Поняття умовиводу та його структура

Переважну більшість знань людини про об'єктивний світ становлять вивідні знання. Отже, опосередковані, або вивідні знання - це знання, здобуті за допомогою виводу на основі вже готових, зафіксованих

у судженнях, перевірених досвідом життя знань. Логічною формою вираження опосередкованих знань є судження, а формою здобування - умовивід (або просто вивід). Умовивід - це прийом, спосіб, процес, правила оперування судженнями, форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження, що містить у собі нові знання. Форму, або логічну структуру умовиводу становить певний спосіб сполучення або зв'язок окремих суджень між собою. Наприклад:

1) Усі лінгвісти вивчають логіку.

Дехто з вивчаючих логіку є лінгвістами.

2) Усі громадяни України мають право на освіту. Мис громадянами України.

Ми маємо право на освіту.

3) Старокиївський район м. Києва має свою територію. Дніпровський район м. Києва має свою територію.

Проаналізувавши всі наведені умовиводи, виділимо спільні для них складові компоненти, що входять до їхньої структури. Це: 1) судження, з яких виводять висновок, - засновки, тобто вихідні твердження або судження. їхній зміст становить основне знання, з якого в процесі виводу здобувають нове знання. Ці судження записані над горизонтальною лінією; 2) судження, отримане із засновків, - висновок, тобто логічний наслідок із вихідних суджень. Його зміст становить вивідне знання, здобуте внаслідок виводу з основного. Воно записане під горизонтальною лінією; 3) змістовний та логічний зв'язок між засновками та висновком - вивід. Його ми позначили горизонтальною рискою, яка відділяє засновки від висновку: замінює собою слово "отже", "випливає" або "логічно слідує". Тобто, між засновками та висновком існує відношення логічного слідування, яке в формулах ми позначали символом ь,

Отже, *умовивід - це логічна форма, в якій з одного або декількох суджень — засновків отримують судження — висновок, що логічно слідує зі змісту вихідних суджень. Це система послідовно пов'язаних між собою суджень, останній член якої с вивідне судження — висновок.

2. Види умовиводів

У залежності від характеру логічного слідування між засновками та висновком усі умовиводи поділяються на необхідні (демонстративні) та ймовірні (правдоподібні).

Необхідними умовиводами називають такі умовиводи, в яких з істинних засновків при наявному відношенні логічного слідування між засновками та висновкам отримують завжди істинний висновок.

Основним видом необхідних умовиводів є дедуктивні (від латинського - виведення) умовиводи. * Дедуктивним називають необхідний умовивід, в якому з одного або декількох суджень - засновків отримують судження — висновок.

У залежності від характеру суджень - засновків дедуктивні умовиводи поділяють на категоричні умовиводи та умовиводи логіки висловлювань. Категоричні умовиводи в залежності від кількості суджень - засновків поділяють на безпосередні категоричні умовиводи та опосередковані категоричні умовиводи (див. наступну схему).

Умовиводи

* Імовірними умовиводами називають такі виводи, в яких з істинних засновків при ослабленому логічному слідуванні між засновками та висновками отримують правдоподібні (не завжди істинні) висновки.

Основним видом імовірних умовиводів є індуктивні (від латинського - наведення) виводи. Індуктивним називають імовірний умовивід, в якому на основі повторюваності деякої ознаки у частини предметів даного класу роблять правдоподібний висновок про приналежність цієї ознаки всім предметам даного класу.

2. Види умовиводів
3. Правильний та неправильний умовивід
4. Обернення судження
5. Перетворення судження
6. Протиставлення предикатові
7. Виводи за логічним квадратом
Розділ 8. Простий категоричний силогізм
Короткий зміст розділу
1. Поняття простого категоричного силогізму та його структура
2. Правила термінів силогізму