Основи охорони праці - Запорожець О.І. -
2.6. Аналіз, причини нещасних випадків та методи вивчення травматизму

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори виробничого середовища впливають на здоров'я і працездатність людини. Вони можуть бути причиною травм за певних умов.

Причини нещасних випадків поділяються на організаційні, технічні та санітарно-гігієнічні.

Організаційні причини:

- незадовільна організація, розташування і утримання робочих місць, проходів та проїздів;

- порушення режиму роботи і відпочинку;

- використання невідповідного інструмента, обладнання, пристроїв;

- недостатня освіченість робітників, невідповідність працюючого роботі, що він виконує;

- незадовільна якість або відсутність індивідуальних захисних засобів;

- відсутність попередження про небезпеку;

- неправильна організація праці, нераціональний режим роботи;

- тривале вимушене одноманітне або ненормальне положення тіла чи окремих його частин та їх перенапруження.

Технічні причини:

- недосконалість технологічних процесів;

- недосконалість обладнання і пристроїв;

- відсутність огорож і запобіжних пристроїв;

- незадовільний стан обладнання, інструмента і пристроїв. Санітарно-гігієнічні причини:

- недостатність об'єму і площі виробничих приміщень;

- ненормальні метеорологічні умови (температура, вологість, швидкість руху і тиск повітря);

- теплові випромінювання;

- освітлення не відповідає нормам;

- шкідливі та отруйні речовини;

- шкідливі випромінювання;

- шум і вібрації;

- поганий стан побутових і профілактичних установок та пристроїв.

Вивчення виробничого травматизму відбувається двома шляхами: вивчення травматизму і професійних захворювань за матеріалами статистики; дослідження прихованих небезпек за допомогою технічного обстеження підприємства, цеху або дільниці, - використовування монографічного методу вивчення.

Принципова відмінність першого методу полягає в тому, що вивченню підлягають нещасні випадки і захворювання, що вже сталися.

Статистичний метод. За даними актів можна вивчити розподіл потерпілих за ознаками статі, віку, профілем, місцем нещасного випадку, характером пошкодження, його важкістю. Вивчення травматизму цим методом дає можливість шляхом обчислень визначати: частоту травматизму і важкість травм. Ефективність даного методу залежить від повноти і правильності первинного обліку нещасних випадків. Щоб обрахувати стан і динаміку травматизму на підприємстві, необхідно кількість нещасних випадків пов'язати з числом працюючих на підприємстві і з важкістю нещасних випадків.

Для цього вводяться коефіцієнт частоти травматизму і коефіцієнт важкості травматизму. Коефіцієнт частоти травматизму дає уявлення про кількість травм на кожну тисячу працюючих (включаючи весь особовий склад цеху, заводу):

Кч = 1000 п /Р,

де: п - кількість нещасних випадків за звітний період; Р - середня за списком кількість працюючих за звітний період.

Монографічний метод полягає в поглибленому дослідженні вибраного об'єкта з урахуванням виробничих умов. Мета вивчення - виявити потенційно небезпечні й шкідливі фактори виробництва та усунути їх.

Література: [1], [2], [5], [6].

Питання для самоконтролю

1. Яким правовим документом встановлено порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві?

2. Які травми підлягають розслідуванню?

3. Які нещасні випадки належать до гострих професійних захворювань?

4. Коли при розслідуванні нещасний випадок визначається пов'язаним з виробництвом?

5. Коли при розслідуванні нещасний випадок не визначається пов'язаним з виробництвом?

6. Які випадки природної смерті визначаються пов'язаними з виробництвом?

7. Чи пов'язаний з виробництвом нещасний випадок, який стався, коли працівник прямував на роботу на власному транспортному засобі?

8. Який склад комісії з розслідування нещасного випадку?

9. Які дії повинна зробити комісія протягом трьох діб?

10. Які акти повинна скласти комісія з розслідування нещасного випадку?

11. Коли слід складати акт за формою Н-5 і в скількох примірниках?

12. Коли слід складати акт за формою Н-1 і в скількох примірниках?

Коефіцієнт важкості травматизму, необхідний для більш глибокого аналізу стану травматизму, визначається кількістю втрачених робочих днів, що припадає на один нещасний випадок.

13. Коли слід складати акт за формою НПВ?

14. При гострому професійному захворюванні (отруєнні) акт форми Н-1 складається з якою карткою?

15. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

16. Які групові нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

17. В які органи слід передавати повідомлення про групові нещасні випадки із смертельними наслідками, із тяжкими наслідками, а також про зникнення працівника, коли він виконував трудовий процес на роботі?

18. Які аварії відносяться до першої та другої категорії?

19. Протягом кількох днів комісія повинна провести розслідування?

20. Назвіть органи державного нагляду за охороною праці?

21. Як класифікуються причини нещасних випадків?

22. За якою формулою визначається коефіцієнт частоти травматизму?

23. Як визначається коефіцієнт важкості травматизму?

24. В чому суть "статистичного методу" вивчення травматизму? Навести приклад такого вивчення.

ЧАСТИНА ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЕНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Розділ 3. Повітря робочої зони
3.1 Виробнича санітарія та її завдання
3.2. Метеорологічні умови
3.3. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
3.4. Шкідливі речовини та їхній вплив на організм людини
3.5. Кількісні методи визначення вмісту шкідливих речовин та заходи попередження професійних захворювань
3.6. Вентиляція і кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях
Розділ 4. Освітлення виробничих приміщень
4.1. Вплив світла на організм людини
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru