Ціни і ціноутворення - Шкварчук Л.O. -
3.5. Витрати, що не включаються до собівартості реалізованої продукції

При плануванні і калькулюванні собівартості продукції, а також при плануванні, обліку і аналізі господарської діяльності, виявленні джерел зниження і прогнозуванні собівартості важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення). Витрати класифікуються у групи, однорідні за певною ознакою.

При визначенні витрат на виробництво по підприємству в цілому вони групуються за їх економічним змістом.

Таке групування 1

Елемент витрат за економічним змістом є однорідним. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

Елемент витрат — це сукупність економічно однорідних витрат. П БО-16 регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за такими економічними елементами: матеріальні витрати (за мінусом вартості зворотних відходів);

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні потреби;

- амортизація основних засобів;

- інші витрати.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів витрачено, незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат суб'єкта господарювання. Таке групування використовується для складання кошторису виробництва. В свою чергу, складання кошторису допомагає пов'язати план за собівартістю з іншими розділами плану розвитку підприємства, визначити завдання зниження собівартості продукції, а також порівняти ефективність витрат на різних підприємствах і розробити міжгалузевий баланс, необхідний для планування цін. Також необхідно зазначити, що на основі кошторису встановлюються ціни на деякі види продукції, зокрема, послуг (плата за навчання, будівельно-монтажні, геологорозвідувальні роботи та багато інших).

Проте класифікація витрат за економічним призначенням не дає можливості обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції — залежно від їх призначення та місця виникнення.

Ступінь деталізації об'єктів витрат є внутрішньою справою кожного підприємства. Теоретично облік витрат може здійснюватись за видами діяльності (наприклад, торгівля, виробництво, надання послуг).

3.5. Витрати, що не включаються до собівартості реалізованої продукції

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, що не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Всі вони тією чи іншою мірою включаються в ціну продукції.

Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управління ним у масштабі всього підприємства. До них належать:

загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати адміністративного призначення.

Усі ці витрати списуються на рахунок "Фінансові результати".

Витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, а саме:

витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах;

витрати на ремонт тари;

оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалювання та страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції відповідно до умов договору поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

інші витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Усі ці витрати також списуються на рахунок "Фінансові результати".

До інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробку нематеріальних активів;

собівартість реалізованої іноземної валюти;собівартість реалізованих виробничих запасів;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці;

втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки;

витрати на виплати матеріальної допомоги, утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

Всі ці витрати теж списуються на рахунок "Фінансові результати".

Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати фінансову. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позиченого капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати. Деякі з фінансових витрат також входять до загальної суми витрат, на основі якої формується ціна продукції. Це, наприклад, відсотки за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою.

Усі ці витрати списуються на рахунок "Фінансові результати".

Усі розглянуті нами витрати — це поточні витрати підприємства, тому на їхній основі формується нижня межа ціни.

Запитання і завдання

1. Які витрати включаються до складу ціни ?

2. Які види витрат не включаються до звіту про фінансові результати (не визначаються витратами) ?

3. Які види собівартості відомі Вам ?

4. Охарактеризуйте процес розрахунку собівартості продукції.

5. Визначте типові калькуляційні статті.

6. Опишіть, в яких випадках ціна встановлюється на основі кошторисної вартості.

7. Визначте, які витрати не включаються до собівартості реалізованої продукції ?

Тема 4. Державне регулювання ціноутворення в Україні
4.1. Основні засади державного регулювання цін
4.2. Форми і методи державного регулювання цін
4.3. Повноваження органів державного регулювання цін
4.4. Державне регулювання цін монопольних утворень
4.5. Контроль за додержанням державної дисципліни цін
4.6. Практика державного регулювання цін у деяких країнах світу
США.
Франція.
Іспанія.