Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О.В. - Післядипломна освіта лікарів

Допуск до роботи на лікарських посадах. На лікарських посадах можуть працювати особи, які:

o мають дипломи спеціаліста або магістра державного зразку (Україна) про закінчення вищих медичних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації;

o пройшли інтернатуру за однією з спеціальностей, що входять до Номенклатури лікарських спеціальностей, затверджених відповідним Наказом МОЗ України,

o мають сертифікат про присвоєння звання "лікар-спеціаліст" з відповідної спеціальності.

Громадяни України, які пройшли підготовку в медичних навчальних закладах за кордоном, можуть бути допущені до медичної діяльності в Україні згідно з наказом МОЗ України від 19.08.94 № 118-С, з дозволу Міністерства охорони здоров'я України, якщо вони пройшли підготовку в навчальних закладах, офіційно визнаних урядом відповідної країни як медичні чи фармацевтичні заклади.

На посаду лікаря (спеціальність "лікувальна справа", "педіатрія") можуть бути допущені:

o особи, які пройшли підготовку в медичних навчальних закладах зі строком навчання не менше як шість років, отримали диплом з присвоєнням кваліфікації лікаря, доктора медицини або іншого ступеня на право самостійної медичної практики;

o особи, які пройшли підготовку на лікувальних та педіатричних факультетах вищих медичних навчальних закладів країн СНД та пройшли інтернатуру до 1992 року чи мають стаж роботи за спеціальністю, або особи, які пізніше пройшли 2-3-річну післядипломну підготовку і мають право на самостійну медичну діяльність.

Післядипломна освіта лікарів

Післядипломна освіта лікарів - освіта, основною метою якої є забезпечення високого професійного рівня спеціалістів в умовах стрімкого розвитку біотехнологій та медичної науки. Етапність безперервної післядипломної освіти лікарів зазначено в Наказі МОЗ України "Про подальше удосконалення атестації лікарів" від 19 грудня 1997 року за № 359.

Спеціалізація - здобуття лікарем однієї з зазначених у номенклатурі лікарських спеціальностей, затверджених МОЗ України. Підготовка спеціалістів (первинна спеціалізація) проводиться через інтернатуру.

Інтернатура - регламентується Наказом МОЗ України від 10.09.1996 за № 291 "Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних та фармацевтичних закладів III-IV рівнів акредитації". Тривалість навчання - 1-2 роки, залежно від спеціальності. Форма навчання - денно-заочна:

o денне навчання проводиться в інститутах або факультетах удосконалення лікарів, на кафедрах медичних інститутів, університетів;

o заочне навчання - в базових закладах охорони здоров'я.

Спеціалізація та перепідготовка лікарів за спеціальностями, які не передбачені циклами спеціалізації в інтернатурі, проводиться на циклах спеціалізації на факультетах або в інститутах удосконалення лікарів. Спеціалізація здійснюється після закінчення інтернатури з основної спеціальності. Направлення на спеціалізацію проводиться після того, як лікар обіймав відповідну посаду стажера з даної спеціалізації.

Після закінчення інтернатури та циклу спеціалізації проводиться атестація на присвоєння звання "лікар-спеціаліст" з відповідної спеціальності. За результатами атестації видається сертифікат. Уніфікована оцінка знань проводиться методом комп'ютерного тестування, згідно з Наказом МОЗ України від 19.12.1997 за № 359 "Про подальше удосконалення атестації лікарів".

Удосконалення - подальше підвищення кваліфікації лікарів із метою підтримки сучасного рівня підготовки.

Тематичне удосконалення - підвищення кваліфікації за окремими розділами відповідної спеціальності. Проводиться в період між передатестаційними курсами.

Клінічна ординатура - дворічна форма післядипломного підвищення кваліфікації лікарів.

Передатестаційні курси складаються з передатестаційного циклу та відповідного тестового іспиту і мають проходити не пізніше як за рік, що передує атестації. Проводиться на факультетах або в інститутах післядипломної освіти лікарів.

Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, більш раціональної розстановки кадрів, з урахуванням їхньої професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Лікарі мають проходити атестацію не рідше одного разу на 5 років.

Основні завдання атестації:

♦ визначення рівня професійної підготовки лікарів;

♦ оцінка трудової діяльності лікарів;

♦ оцінка можливості подальшого використання спеціалістів;

♦ підвищення кваліфікації лікарів. Розрізняють такі види атестації лікарів:

♦ атестація на визначення знань і практичних навичок із присвоєнням або підтвердженням звання "лікар-спеціаліст";

♦ атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;

♦ атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

Атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії
11.3. Система кваліфікаційних вимог до медичного та управлінського персоналу лікувально-профілактичних закладів
Начальник головного управління, управління (самостійного відділу, служби) охорони здоров'я місцевої державної адміністрації
Начальник (завідувач) лікувально-профілактичного закладу
Головний державний санітарний лікар
Головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень
Головна медична сестра
Лікар
Лікар-інтерн
Лікар-стажист
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru