Педіатрія - Тяжка O.B. - Методика дослідження травної системи дитини

При дослідженні системи травлення в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Збираючи анамнез, необхідно з'ясувати спадковість щодо захворювань травної системи, перинатальний анамнез (гестоз, загроза переривання вагітності, захворювання вагітної та новонародженого та ін.), особливості вигодовування дитини (природне, штучне, змішане, підгодовування, режим), наявність диспепсичних явищ (зригування, блювання, біль у животі, стан апетиту, частота і характер випорожнень).

2. Оглядаючи дитину, потрібно звернути увагу на стан язика (сухий, із нальотом, малиновий, "географічний", великий), слизової оболонки рота (бліда, наявність енантеми, крововиливів, плям Філатова), зубів, мигдаликів; на колір шкіри, розмір живота, його форму, перистальтику, стан пупка (мокнучий, гнійні виділення), стан ануса (зяяння).

3. Проводячи поверхневу пальпацію, треба визначити напруження, тонус м'язів передньої черевної стінки (знижений або підвищений), больові зони Захар'їна-Геда (холедоходуоденальну, епігастральну, зону Шоффара, панкреатичну, апендикулярну, сигмальну), симптом Боткіна-Блюмберга.

4. Проводячи глибоку пальпацію за методикою Образцова-Стражеска, визначають особливості органів черевної порожнини (кишечнику, печінки, жовчного міхура, селезінки, підшлункової залози, мезентеріальних лімфатичних вузлів). Для виявлення патології органів черевної порожнини потрібно визначати деякі больові точки та симптоми. При ураженні печінки та жовчного міхура – точку та симптом Кера, симптоми Лепіне, Ортнера, Георгіївського-Мюсі, Мерфі. При ураженні шлунка або дванадцятипалої кишки – симптоми Менделя, точки Боаса та Опенховського. При ураженні підшлункової залози – точки та симптом Мейо-Робсона, точки Дежардена. При ураженні нирок – симптом Пастернацького, при перитоніті – симптом Боткіна-Блюмберга.

5. За допомогою перкусії визначають наявність рідини в черевній порожнині; розмір печінки за Курловим (11x9x7 см) у дітей з 5-7-річного віку; розмір селезінки (у віці 1 року – 4 х 4 см, 2-3 років – 5 х 5 см, 6-7 років – 6x6 см, згодом, яку дорослих – 6x7 см). У дітей молодшого віку визначають розміщення верхньої межі печінки (V-VI ребро) і пальпаторно місце розташування нижнього краю (до 5-7-річного віку – на 1-2 см нижче від ребрової дуги).

6. Оцінити результати лабораторно-інструментальних досліджень: фракційного дослідження шлункового соку, дуоденального зондування, ендоскопічного дослідження верхніх і нижніх відділів травного тракту, ультразвукового дослідження паренхіматозних органів, копрограми, бактеріограми, рентгенологічних та радіологічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження.

Головні синдроми ураження травної системи в дітей

Синдром "гострого живота". Виникає при ураженнях та гострих захворюваннях органів черевної порожнини й позаочеревинного простору, за яких потрібна невідкладна медична допомога. Прояви синдрому: сильний біль у животі, який інколи сприяє розвитку шокового стану, позитивний синдром Боткіна-Блюмберга, блювання, затримання випорожнень та відходження газів, пронос, можлива мелена, обличчя Гіппократа, синдром інтоксикації. Найчастіше до нього призводять перфорація порожнистих органів, гострі запальні процеси, що супроводжуються перитонітом (гострий апендицит, гострий холецистит тощо), кровотечі в черевну порожнину, інвагінація.

Синдром шлункової та кишкової диспепсії. Шлункова диспепсія виникає внаслідок грубих аліментарних порушень, а також при загостренні хронічних запальних процесів, переважно в дітей старшого віку. Прояви: блювання, печія, відрижка, нудота, інколи пронос. У дітей молодшого віку особливу увагу слід приділяти симптому блювання, який може бути пов'язаний з подразненням блювотного центру внаслідок синдрому токсикозу. Кишкова диспепсія виникає внаслідок кишкової інфекції або грубого порушення процесу травлення. Прояви: блювання, рідкі випорожнення або закреп, біль у животі, метеоризм, бурчання. При ентериті та гастроентериті переважає багаторазове блювання, біль у надчеревній ділянці, багаторазові випорожнення без домішок, виникає синдром ексикозу. При коліті переважає синдром токсикозу, випорожнення рідкі, мають багато слизу, прожилок крові.

Синдром мальабсорбції. Це клінічний симптомокомплекс, пов'язаний з порушенням всмоктування кінцевих продуктів травлення в тонкій кишці. Він може бути обумовлений вродженими ферментопатіями (недостатність лактази, сахарози та ін.), непереносимістю глютену (целіакія), білка коров'ячого молока. Може виникати внаслідок резекції частини тонкої кишки, тривалого застосування антибіотиків, хронічних захворювань травної системи, інвазії лямбліями та іншими найпростішими. Прояви: хронічна діарея з поліфекалією та стеатореєю, гіпотрофія, атрофія, різке збільшення живота внаслідок метеоризму і накопичення хімусу, анемія, полігіповітаміноз, імунодефіцит, порушення водно-електролітного обміну.

Синдром жовтяниці. При цьому синдромі слизові оболонки, шкіра і склери мають жовтий колір. Він з'являється, коли в крові дитини виникає гіпербілірубінемія, тобто рівень білірубіну перевищує 20,5-34,2 мкмоль/л.

Паренхіматозна жовтяниця виникає внаслідок цитолізу гепатоцитів. У крові збільшується фракція прямого білірубіну, шкіра набуває лимонного кольору з червоним відтінком, випорожнення ахол ІЧНІ, сеча стає темного кольору, печінка збільшена. Цей синдром виникає при вірусних, агресивних хронічних, токсичних гепатитах, цирозі печінки.

Механічна жовтяниця виникає при порушенні відтоку жовчі внаслідок обтурації жовчовивідних шляхів при вродженій аномалії їх, калькульозному холециститі, значному збільшенні регіональних лімфатичних вузлів. Колір шкіри може бути зеленкуватим, з'являється свербіж шкіри, випорожнення ахолічні, сеча жовта, збільшується печінка і суттєво підвищується рівень прямого білірубіну.

Гемолітична жовтяниця характеризується гіперпродукцією білірубіну, яка виникає внаслідок посиленого гемолізу еритроцитів при гемолітичній анемії, гемолітичній хворобі новонароджених та інших еритропатіях. Колір шкіри блідий або лимонний, випорожнення темні, у сечі визначається уробілін. У крові підвищується фракція непрямого білірубіну, печінка може збільшуватися, але завжди збільшується селезінка.

Фізіологічна (кон'югаційна, транзиторна) жовтяниця виникає в переважної більшості новонароджених на 2-гу добу після народження, наростає до 4-5-ї доби і зникає самостійно до 7-10-го дня життя. Вона пов'язана з підвищеним руйнуванням еритроцитів та віковою незрілістю глюкуронілтрансферазної системи, внаслідок чого в крові накопичується непрямий білірубін, рівень якого сягає більше ніж 68,4-85,5 мкмоль/л.

Від ендогенних слід відрізняти екзогенні жовтяниці, що виникають при вживанні дитиною великої кількості продуктів, які мають у своєму складі забарвлюючу рідину (морква, мандарини, гарбуз). У цьому випадку склери та випорожнення мають звичайний колір. Рівень білірубіну в крові не збільшується (каротинові жовтяниці).

Тести

1. Яким повинен бути язик здорового немовляти?

A. Малим відносно ротової порожнини.

Б. Великим відносно ротової порожнини.

B. "Географічним".

Г. Малиновим.

Д. Обкладеним, білуватого кольору.

2. Яка місткість шлунка в новонародженої дитини?

A. 30-35 мл.

Б. 50-60 мл.

B. 100-150 мл.

Г. 200-250 мл.

3. Що є головним діючим ферментом у складі шлункової рідини в немовлят?

A. Пепсин.

Б. Хімозин (лабфермент, сичужний фермент).

B. Ліпаза.

Г. Амілаза.

Д. Ентерокіназа.

4. Які межі печінки в дитини 1-річного віку?

A. Верхня – V-VI ребро, нижній край – на 1-2 см нижче від ребрової дуги.

Б. Верхня – VI ребро, нижній край – на 3-4 см нижче від ребрової дуги.

B. Верхня – IV ребро, нижній край – на 5 см нижче від ребрової дуги.

5. У скільки разів довжина кишок у немовлят більша, ніж довжина тіла?

A. У 2 рази.

Б. У 6 разів.

B. У 4 рази.

Г. У 10 разів.

Д. У 3 рази.

6. Для якого стану характерна мелена?

A. Кишкової кровотечі.

Б. Шлункової кровотечі.

B. Кровотечі в черевну порожнину.

Г. Гемолітичної жовтяниці.

Д. Паренхіматозної жовтяниці.

7. Який вигляд мають випорожнення в немовлят, що перебувають на Природному вигодовуванні?

A. Кашкоподібної консистенції, жовтого кольору.

Б. Оформлені.

B. З білими грудочками.

Г. Зеленого кольору, рідкі.

Д. З домішками крові, слизу.

8. Яка мікрофлора кишок домінує в дітей грудного віку, що перебувають на природному вигодовуванні?

A. Біфідофлора.

Б. Кишкова паличка.

B. Стафілококи.

Г. Ентерококи.

Д. Дріжджеподібні гриби.

9. При якому захворювання найчастіше буває біль у лівій пахвинній ділянці?

A. При хворобах шлунка.

Б. При апендициті.

B. При хворобах жовчного міхура.

Г. При шигельозі.

Д. При гепатиті.

10. Про що свідчить біль у надчеревній ділянці, що має оперізуючий характер?

A. Гастрит чи виразкову хворобу шлунка.

Б. Дуоденіт чи виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.

B. Панкреатит.

Г. Холецистит.

Д. Пієлонефрит.

Відповіді: 1 -Б; 2 – А; 3 – Б; 4 – А; б – Б; 6 – Б; 7 – А; 8 – А; 9 – Г; 10 – В.

Головні синдроми ураження травної системи в дітей
Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи в дітей
Методика дослідження органів сечової системи в дітей
Перелік методів клінічного дослідження, які застосовують під час обстеження дітей із захворюваннями органів сечової системи
Семіотика уражень сечової системи
Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей
Методика дослідження ендокринної системи
Закономірність появи ознак статевої зрілості
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru