Педіатрія - Тяжка O.B. - Поліклінічний етап реабілітації хворих на хронічний холецистохолангіт

Необхідно продовжувати призначене лікування після виписки зі стаціонару протягом 3-4 міс. Протирецидивне лікування проводити 2 рази на рік наприкінці зими й літа (курс лікування повинен закінчуватися до періоду можливого загострення).

1. Дієта № 5 протягом 1-2 років, у подальшому – при протирецидивному лікуванні.

2. Жовчогінна терапія з урахуванням порушень моторної функції жовчних шляхів по 3-4 тиж, протизапальна терапія хіміопрепаратами – протягом 2-3 тиж у 1-й рік після загострення, далі – за показаннями.

3. Фітотерапія – по 10-15 днів 2-3 рази на рік.

4. Вітаміни С, В1, В2, В6 у вікових дозах – по 3 тиж 2 рази на рік.

5. Фізіотерапевтичні заходи (курс – 1 раз на рік):

- електрофорез магнію на ділянку правого підребер'я курсом 10-12 сеансів;

- аплікації озокериту, парафіну або грязелікування курсом 10-12 сеансів;

- індуктотермія 10 сеансів на курс.

6. Мінеральна вода слабкої мінералізації – 2 рази на рік по 4-6 тиж з урахуванням кислотоутворюючої функції шлунка.

7. Профілактика дисбактеріозу 1 раз на рік (3 тиж).

8. Виявлення і лікування вогнищ інфекції, супутніх захворювань.

9. Лікувальна фізична культура.

10. Санаторно-курортне лікування через 3-6 міс ремісії (санаторії наведено вище).

Питання для самоконтролю

1. Класифікація функціональних і органічних уражень жовчовивідних шляхів.

2. Причини розвитку дискінезії і холецистохолангіту.

3. Патогенез цієї групи захворювань.

4. Клініко-лабораторні й інструментальні критерії діагностики дискінезій жовчовивідних шляхів.

5. Клініко-лабораторні та інструментальні критерії діагностики холецистохолангіту.

6. Диференціальна діагностика дискінезії та холецистохолангіту.

7. Особливості лікування гіпертонічних форм дискінезій жовчовивідної системи.

8. Особливості лікування гіпотонічних форм дискінезій жовчовивідної системи.

9. Основні принципи лікування холецистохолангіту на різних стадіях захворювання.

10. Фізіотерапевтичні методи лікування при захворюваннях жовчовивідних шляхів.

11. Прогноз захворювань жовчовивідної системи в дітей.

12. Диспансерне спостереження хворих на дискінезію жовчовивідних шляхів.

13. Особливості профілактики рецидивів хронічного холецистохолангіту.

Тести

1. Яка з ознак є значущою при проведенні диференціальної діагностики дискінезій жовчовивідних шляхів і холециститу?

A. Біль у правому підребер'ї.

Б. Наявність симптомів хронічної інтоксикації.

B. Ознаки вегетосудинної дистонії.

Г. Давність захворювання 2 роки.

Д. Збільшення розмірів печінки.

2. Яка з ознак дозволяє найточніше встановити діагноз дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом?

A. Збільшення розмірів печінки.

Б. Субіктеричність склер по периферії.

B. Прискорене випорожнення жовчного міхура за даними ультразвукового дослідження.

Г. Уповільнене виділення міхурової порції дуоденального вмісту.

Д. Тупий біль у правому боці.

3. Який з лікарських препаратів слід призначити дитині з гіпертонічним типом дискінезії жовчовивідних шляхів?

A. Алохол.

Б. Фламін.

B. Екстракт алое.

Г. Но-шпу.

Д. Вітамін В1.

4. Яку тактику лікування призначити дитині з гіпотонічним типом дискінезії жовчовивідних шляхів?

A. Масаж живота.

Б. Парафінові аплікації на ділянку проекції жовчного міхура.

B. Електрофорез з розчином платифіліну на ділянку проекції жовчного міхура.

Г. Но-шпу.

Д. Відвар кореня валеріани.

5. Про що свідчить зменшення поперечного розміру жовчного міхура в 2 рази через 30 хв після приймання жовчогінного сніданку?

A. Про прискорене випорожнення жовчного міхура.

Б. Про уповільнене випорожнення жовчного міхура.

B. Про нормальне випорожнення жовчного міхура.

Г. Про "відключений" жовчний міхур.

6. Яку тактику спостереження Ви оберете для дитини з аномалією жовчного міхура, що була встановлена 3 роки тому?

A. Направите на повторне обстеження.

Б. Знімете з диспансерного обліку.

B. Спостерігатимете ще 2 роки.

Г. Спостерігатимете протягом усього дитячого періоду.

Д. Направите на холецистектомію.

7. Коли дозволено проводити профілактичні щеплення хворим з дискінезією жовчовивідних шляхів?

A. Через 6 міс після загострення.

Б. Через 1 рік після загострення.

B. За показаннями.

Г. Відповідно до календаря щеплень.

Д. Після зняття з диспансерного обліку.

8. Який препарат необхідно призначити для пригнічення інфекційно-запального процесу в жовчному міхурі?

A. Холензим.

Б. Алохол.

B. Нікодин.

Г. Холагол.

Д. Фебіхол.

9. Яка тривалість поліклінічного етапу реабілітації хворого на холецистит?

А. 1 рік.

Б. 2 роки.

В. 3 роки.

Г. 5 років.

Д. З обліку не знімається.

10. При виявленні яких елементів у дуоденальному вмісті діагноз холецистохолангіту найбільш імовірний?

A. Лямблій.

Б. Лейкоцитів.

B. Кристалів холестерину.

Г. Слизу.

Д. Епітелію жовчного міхура і протоків.

11. У чому особливість дієти № 5?

A. Обмеження білка.

Б. Обмеження солі.

B. Обмеження продуктів, що містять багато холестерину.

Г. Обмеження вуглеводів.

Д. Обмеження злакових продуктів

ВІДПОВІДІ: 1 – Б; 2 – Г; 3 – Г; 4 – А; б – В; 6 – Г; 7 – Г; 8 – В; 9 – В; 10 – Д; 11 – В.

Задачі

1. Дитина, 6 років, скаржиться на періодичний біль у правому підребер'ї. Дуоденальне зондування виявило подовження 1-ї, 2-ї та 3-ї фаз фракційного дослідження зі зменшенням об'єму жовчі в 1-й та 2-й фазах. Який тип дискинезії наявний у дитини?

A. Гіпертонічний.

Б. Гіпотонічний.

B. Гіпокінетичний.

Г. Гіперкінетичний.

Д. Гіпотонічно-гіпокінетичний.

2. При ультразвуковому дослідженні скоротливої здатності жовчного міхура у хлопчика віком 11 років виявлено, що поперечник міхура скоротився менше ніж наполовину і показник рухової функції жовчного міхура становить 0,7. Препарат якої групи доцільно призначи ти хворому?

A. Холеретики.

Б. Холекінетики.

B. Спазмолітики.

Г. Нічого з вище перерахованого.

Д. Холеретики й холекінетики.

3. У дитяче відділення госпіталізовано дівчинку віком 8 років. Скаржиться на частий нападоподібний біль у правому підребер'ї та біля пупка, який виникає після фізичного навантаження протягом останніх 3 міс, схильність до закрепів. Під час об'єктивного обстеження: шкіра природного кольору, живіт м'який, болючий у правому підребер'ї, печінка виступає з-під краю ребрової дуги на 2 см, еластична. Під час дуоденального зондування порцію В отримати не вдалося, порція А – без змін. Загострення якого захворювання найбільш імовірне у хворої?

A. Хронічного холецистохолангіту.

Б. Дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом.

B. Дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом.

Г. Дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічно-гіпокінетичним типом.

Д. Дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічно-гіперкінетич-ним типом.

4. Яке дослідження треба провести цій хворій для підтвердження Вашого припущення?

A. ФГДС.

Б. рН-метрію шлункового вмісту.

B. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Г. Ультразвукове дослідження жовчного міхура з холекінетиком.

Д. Дослідження випорожнень на дисбактеріоз.

5. Дівчинка, 12 років, скаржиться на нападоподібний біль у правому підребер'ї, який посилюється під час фізичного навантаження, після вживання жирної їжі, нудоту, поганий апетит, головний біль, втомлюваність. Хворіє протягом 5 років. Дані об'єктивного обстеження: шкіра бліда, язик з жовто-сірим нашаруванням. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Мерфі, Кера, печінка виступає з-під краю ребрової дуги на 2 см, край гострий. Схильність до закрепів. Дані ультразвукового дослідження: стовщені та ущільнені стінки внутрішньопечінкових жовчних шляхів і жовчного міхура. Який основний діагноз Ви встановите хворій?

A. Гострий холецистит. Б. Хронічний холецистит.

B. Хронічний холецистохолангіт.

Г. Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом.

Д. Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом.

Відповіді: 1 – А; 2 – Б; 3 – Г; 4 – Г; 5 – В.

Ревматизм
Особливості ревматизму в дітей
Робоча класифікація та номенклатура ревматизму (А.І. Нестеров, 1964)
Діагностичні критерії ревматизму (A.A. Кисель – T.T.D. Jones)
Принципи лікування активної фази ревматизму в дітей
Профілактика ревматизму в дітей
Хронічні гепатити
Класифікація хронічних гепатитів (Лос-Анджелес, 1994)
Клінічні особливості хронічних гепатитів залежно від ступеня активності
Серологічна діагностика хронічних вірусних гепатитів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru