Педіатрія - Тяжка O.B. - Анафілактичний шок, кропивниця, ангіоневротичний набряк, атопічний дерматит, алергічні захворювання травної системи, верхніх відділів респіраторного тракту в дітей

Актуальність теми. Останніми десятиліттями відзначається збільшення поширеності алергічних захворювань у дітей. Анафілактичний шок – найбільш тяжке, поліорганне атопічне захворювання, що потребує проведення невідкладної терапії для уникнення летального наслідку. Кропивниця, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), атопічний дерматит – алергічні захворювання, що мають місце приблизно в 10 % дітей і дорослих, потребують своєчасної діагностики та комплексних лікувальних призначень, а в багатьох випадках – невідкладної допомоги. Клінічна подібність алергічних захворювань верхніх відділів респіраторного тракту і банальних респіраторних захворювань вірусно-бактеріальної природи утруднює ранню діагностику і своєчасну адекватну терапію. Алергічні захворювання травного тракту – самостійні або ті, що супроводжують алергози іншої локалізації, частіше шкірні, також є непростою діагностичною і терапевтичною проблемою. Зазначене робить актуальним вивчення даної теми студентами медичного факультету.

Мета заняття. Навчитися діагностувати анафілактичний шок, кропивницю, ангіоневротичний набряк, атопічний дерматит, алергічні захворювання верхніх відділів респіраторного тракту і травної системи в дітей; надавати невідкладну допомогу; призначати диференційоване лікування з урахуванням клінічних особливостей (локалізації, поширеності, тяжкості та фази захворювання); вміти оцінити прогноз і проводити профілактику даних захворювань.

Основна література

Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб. и др.: Питер, 1999. – С. 309-377.

Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 207-231.

Додаткова література

Аллергические болезни у детей / Под ред. М.Я. Студеникина, И.И. Балаболкина. – М.: Медицина, 1998. – С. 669-686.

Воронцов И.М., Маталыгина О А. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей. – Л.: Медицина, 1986. – 272 с.

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. – С. 627-644.

Ласиця О.І. Матеріали до консенсусу "Діагностика та лікування атонічного дерматиту у дітей". – 2000. – 10 с.

Педиатрия: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Грефа. – 5-е изд. – М.: Практика, 1997. – С. 669-686.

Педиатрия: Пер. с англ. доп. / Под ред. Р. Dworkin, гл. ред. Н.Н. Володин. – М.: ГЭОТАР, 1996. – С 256-260, 263-265.

Допоміжні матеріали

1. Анафілактичний шок: діагностика, невідкладна допомога, лікування.

2. Кропивниця, ангіоневротичний набряк: діагностика, принципи терапії.

3. Діагностичні критерії атопічного дерматиту.

4. Шкала атопічного дерматиту SCORAD

б. Клінічні форми атопічного дерматиту в дітей. Тактика ведення хворих.

6. Відмінності алергічних захворювань респіраторного і травного трактів від клінічно подібних запальних захворювань тієї самої локалізації.

Анафілактичний шок: діагностика, невідкладна допомога, лікування

Анафілактичний шок – це гостре генералізоване поліорганне захворювання з провідними декомпенсованими гемодинамічними порушеннями, обумовлене алергічними реакціями (І типу), опосередкованими ІgЕ, з виділенням тучними клітинами і базофілами медіаторів негайної гіперчутливості. Клінічно подібні анафілактоїдні реакції патогенетично відрізняються неімунними механізмами виникнення (без участі IgЕ) зі збереженням хімічної і патофізіологічної фази. "Шоковим" органом є судинні структури: розвивається дискінезія судин, потім дилатація, бронхоспазм, тяжкі ураження центральної і вегетативної нервової системи. Найбільш частою причиною анафілактичного шоку є введення медикаментів, вакцин, сироваток (частіше парентеральним, рідше пероральним шляхом) та укуси комах, значно рідше – харчові продукти й інші алергени.

Клінічна картина анафілактичного шоку розгортається за кілька хвилин (блискавичний перебіг) або через кілька годин після надходження алергену в організм. З'являється занепокоєння, відчуття стиснення в грудях, страх. Можливі гіперемія, ціаноз, блідість обличчя, спостерігаються ядуха, блювання, іноді генералізований свербіж, уртикарний висип. Надалі відбувається різке зниження артеріального тиску, знепритомнення, судоми, можливий смертельний наслідок.

Лікування. При розвитку анафілактичного шоку внаслідок введення лікарського засобу накладають джгут вище від місця ін'єкції, обколюють його розчином адреналіну гідрохлориду; при укусі комах видаляють жало; при анафілактичному шоку внаслідок уведення препаратів групи пеніциліну – внутрішньом'язово вводять 1 000 000 ОД пеніцилінази. В усіх випадках підшкірно вводять адреналіну гідрохлорид, внутрішньовенно – преднізолон, еуфілін (краплинно); при судомах – седуксен, глюкозо-сольові розчини. За відсутності ефекту вводять адреналіну гідрохлорид, допамін внутрішньовенно, повторно високі дози преднізолону (до 5-10 мг на 1 кг маси тіла). Обов'язкова госпіталізація на 1,5-2 тиж у зв'язку з можливістю повторного анафілактичного шоку протягом 1-ї доби й розвитку пізніх тяжких ускладнень (гострий гломерулонефрит, гострий міокардит). Перед виписуванням проводять контрольні аналізи крові, сечі, ЕКГ.

Профілактика розвитку анафілактичного шоку включає ретельне збирання анамнезу про переносимість ліків, вакцин, сироваток, харчових продуктів; уведення сироваток за методом Безредки, дотримання раціональних інтервалів між уведеннями білкових препаратів.