Педіатрія - Тяжка O.B. - Періоди внутрішньоутробного розвитку плода

Актуальність теми. Актуальність даної теми обумовлена високою перинатальною захворюваністю і смертністю, особливо недоношених дітей. Для зниження цих негативних показників необхідна сумісна праця акушерів-гінекологів, терапевтів і педіатрів. Украй важливими є забезпечення сприятливих умов для внутрішньоутробного розвитку плода, його народження та недопущення переходу граничних фізіологічних станів новонароджених у ту чи іншу патологію.

Мета заняття. Закріпити знання про особливості внутрішньоутробного розвитку плода, перебіг інтра- та неонатального періодів, їх роль у становленні здоров'я дитини в подальшому. Навчитися оцінювати функціональний стан новонародженого, вміти визначити гестаційний вік, морфологічну зрілість, фізичний розвиток доношених і недоношених дітей, правильно організувати виходжування недоношених в акушерських та педіатричних стаціонарах, а також спостереження за розвитком недоношених дітей на поліклінічному етапі.

Основна література

Детские болезни / Под ред. Л .А. Исаевой. – М.: Медицина, 1994. – С. 22-27.

Шабалов Н.П. Неонатология: В 2 т. – СПб.: Спецлит, 1996. – Т. 2.- С. 6-26,247-275.

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. -С. 60-89, 413-429.

Додаткова література

Неонатология / Под ред. В. В. Гаврюшова, К. А. Сотни новой. – Л.: Медицина, 1985. – 834 с.

Сушко Е.П., Новикова В.И. и др. Неонатология. – Минск: Вышэй-шая шк., 1998. – С. 11-38.

Наказ МОЗ України № 4 від 5.01.1996 "Про організацію забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні".

Неонатология: Пер. с англ. / Под ред. Т. А. Гомеллы, М.Д. Каннигам. – М.: Медицина, 1995. – С. 57-68, 504-509.

Недоношенность: Пер. с англ. / Дж. Ламли, Э. Райе, Г. Дженкин и др.; Под ред. В.Х. Виктора и Э.К. Вуда. -М.: Медицина, 1991.-368 с.

Недоношенные дети: Учебно-метод. пособие для субординаторов / 2-й Моск. гос. мед. ин-т им. Н.И. Пирогова; Сост.: H.H. Володин и др. – М., 1984. – 76 с.

Допоміжні матеріали

1. Періоди внутрішньоутробного розвитку плода.

2. Інтранатальний, неонатальний, перинатальний періоди.

3. Визначення критеріїв живонародженості та мертвонародженості.

4. Фази найбільшого напруження адаптаційних реакцій. "Синдром дитини, що тільки народилася".

5. Причини невиношування. Гестаційний вік недоношених дітей.

6. Основні патологічні стани в недоношених дітей.

7. Особливості ураження центральної нервової системи в недоношених дітей.

Періоди внутрішньоутробного розвитку плода

1. Термінальний, або власне зародковий період (1-й тиждень). Починається з моменту запліднення яйцеклітини й закінчується імплантацією утвореної бластоцисти у слизову оболонку матки.

2. Період імплантації (40 год – 2 доби). Під дією тератогенних факторів під час цього періоду настає смерть ембріона.

3. Ембріональний період (б-6 тиж). Під час цього періоду харчування зародка відбувається з жовткового мішка. Відбувається закладка майже всіх органів і систем. Дія тератогенних факторів спричинює ембріопатії. Термін вагітності від 3 до 7 тиж є критичним.

4. Неофетальний, або ембріофетальний, період (з 6-го до 8-го тижня). Під час цього періоду формується плацента, що співпадає із закінченням формування більшості внутрішніх органів (крім центральної нервової та ендокринної систем). Правильне формування плаценти та плацентарного кровообігу визначає подальшу інтенсивність розвитку плода.

5. Фетальний період (від 9-го тижня до народження):

а) ранній фетальний період (від початку 9-го тижня до кінця 28-го). Відбувається інтенсивний ріст і тканинна диференціація органів і систем. Під дією тератогенних факторів може бути затримка росту, гіпоплазія органів, дисплазії. У цей час починає формуватися імунітет, у відповідь на інфекцію відзначаються сполучнотканинні проліферативні реакції – цироз, фіброз;

б) пізній фетальний період – від 28-го тижня до пологів. У разі дії несприятливих факторів може бути дострокове переривання вагітності, внутрішньоутробна гіпотрофія. Відзначається специфічність ураження систем та органів. Утворюються депо компонентів харчування, які в достатній кількості можуть буті введені з молоком матері (кальцій, залізо, вітамін В12), утворюється депо бурого жиру, починає вироблятися сурфактант.