Охорона праці - Третьяков O.B. -
1.1. Органи державного управління та їх компетенції

1.1. Органи державного управління та їх компетенції.

1.2. Служба охорони праці підприємства,

1.3. Державний нагляд за охороною праці.

1.4. Громадський контроль за охороною праці.

1.1. Органи державного управління та їх компетенції

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" державне управління охороною праці здійснюють:

1) Кабінет Міністрів України;

2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (на сьогодні — Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду — Держгірпромнагляд);

3) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

4) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці полягає в тому, що він:

• забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

• встановлює єдину державну статистичну звітність із питань охорони праці.

Основні функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляду), що визначені Законом України "Про охорону праці" та Положенням про цей орган, полягають у тому, що він:

• здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

• розробляє за участю міністерств та інших уповноважених на це органів та організацій загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

• здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції й інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

• координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• проводить експертизу проектної документації та видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці:

• проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

• розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

• здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

• укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

• беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

• організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

• створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

• здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в галузі охорони праці:

• забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• формують за участю представників профспілок. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

• забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;

• здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці;

• затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

• приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Система управління охороною праці
1.2. Служба охорони праці підприємства
Комісія з питань охорони праці підприємства
Навчання та інструктажі з охорони праці
1.3. Державний нагляд за охороною праці
1.4. Громадський контроль за охороною праці
Література
Тема 2. АНАЛІЗ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА
2.1. Методи вивчення та профілактики виробничого травматизму
2.2. Надання першої долікарської допомоги