Охорона праці - Третьяков O.B. -
8.3. Евакуація людей із будівель та приміщень

Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть за необхідності залишити окремі приміщення і будівлю чи споруду взагалі. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує часу настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини значень чинників пожежі (критичних температур, концентрацій кисню тощо).

Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть:

• з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

• з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

• з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, вказаними вище.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Максимальна віддаль Ь між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою

Евакуаційних виходів має бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей, які відчиняються усередину приміщення, в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — не менше 0,8 м.

8.4. Способи і засоби гасіння та виявлення пожеж

Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини

Є чотири основні способи припинення процесу горіння:

а) охолодження горючих речовин або зони горіння:

• суцільними струменями води;

• розпиленими струменями води;

• перемішуванням горючих речовин;

б) ізоляція горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння:

• шаром піни;

• шаром продуктів вибуху вибухових речовин;

• утворенням розривів у горючій речовині;

• шаром вогнегасного порошку;

• вогнегасними смугами;

в) розбавлення повітря чи горючих речовин:

• тонкорозпиленими струменями води;

• газоводяними струменями;

• негорючими газами чи водяною парою;

• водою (для горючих та легкозаймистих гідрофільних рідин);

г) хімічне гальмування (інгібування) реакції горіння:

• вогнегасними порошками;

• галогеновуглеводнями.

Речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння, називаються вогнегасними речовинами.

Вони повинні характеризуватись високим ефектом гасіння за відносно малої їх витрати, бути дешевими, безпечними при застосуванні, не заподіювати шкоди матеріалам, предметам та навколишньому середовищу. Речовини, що найповніше відповідають названим вище вимогам, а тому належать до основних вогнегасних речовин, є: вода (в різних видах), піна, інертні та негорючі гази, галогенопохідні вуглеводнів, спеціальні порошки, пісок. Ці речовини здійснюють, зазвичай, комбіновану дію на процес горіння. Так, вода охолоджує та ізолює (або розбавляє) джерело горіння; піна виявляє ізолювальну та охолоджувальну дії; порошки можуть інгібувати процес горіння та ізолювати тверді горючі речовини від зони полум'я. Однак для будь-якої вогнегасної речовини характерна основна (домінуюча) дія. Наприклад, воді властива, в основному, охолоджувальна дія на процес горіння, піні — ізолювальна, інертним та негорючим газам — розбавлювальна, галогеновуглеводням та порошкам — інгібувальна.

Вибір вогнегасної речовини залежить від класу по-У таблиці 8.2 наведена класифікація пожеж відповідно до міжнародного стандарту JSO № 3941-77 та ГОСТ 27331-87, а також рекомендовані вогнегасні речовини.

Установки та засоби гасіння пожеж

Всі установки та засоби, що застосовуються для гасіння пожеж, поділяються на стаціонарні, пересувні та первинні.

Стаціонарні установки пожежогасіння це апарати, трубопроводи та обладнання, які встановлені на постійних місцях і призначені для подачі вогнегасних речовин до місць займання.

Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на: водяні (із зарядом води чи води з добавками); пінні (хімічно-пінні, повітряно-пінні); газові (вуглекислотні, хладонові); порошкові; комбіновані (піна-порошок).

Хімічно-пінні вогнегасники призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, а також твердих горючих речовин і матеріалів.

Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також цінних предметів.

Хладонові (аерозольні) вогнегасники призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380 В,

Таблиця 8.2. Класифікація пожеж та рекомендовані вогнегасні речовини

Клас пожежі

Характеристика горючих речовин та матеріалів або об'єкта, що горить

Рекомендовані вогнегасні речовини

А

Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір та ін.)

Всі види вогнегасних речовин (насамперед вода)

В

Легкозаймисті та горючі рідини, а також тверді речовини, які розтоплюються (нафтопродукти, спирти, стеарин, каучук, деякі синтетичні матеріали та ін.)

Розпилена вода, усі види пін, порошки, речовини на основі галогеналкидів

С

Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та ін.)

Порошки; гази: інертні (азот, С02), галогеновуглеводні; вода (для охолодження)

D

Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній та ін.)

Порошки (при спокійному подаванні на поверхню, що горить)

(Е)

Електроустановки під напругою

С02, хладони, порошки

різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних і лужноземельних металів та їх карбідів, а також речовин, що здатні горіти без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники е універсальними і характеризуються широким діапазоном застосування. На відміну від інших видів вогнегасників ними можна гасити лужні і лужноземельні метали та їх карбіди.

8.4. Способи і засоби гасіння та виявлення пожеж
Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
Установки та засоби гасіння пожеж
8.5. Організація забезпечення пожежної безпеки
Правова основа забезпечення пожежної безпеки
Загальні принципи організації пожежної безпеки
Державний пожежний нагляд
Завдання та види пожежної охорони
Література
Додаток. ТЕСТОВИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ТЕМ САМОСТІЙНОГО ЗАСВОЄННЯ