Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 2.2.4. Стимулювання охорони праці

Стимулювання безпечної діяльності - неодмінна умова попередження виробничого травматизму. Водночас створення на виробництві такої ефективної системи — завдання дуже складне. І розв'язати її можна, на думку низки головних фахівців в області безпечної діяльності, насамперед, за активної участі в цьому процесі керівників підприємства або установи. Наприклад, працівник буде вірити у безпеку своєї праці лише настільки, наскільки віритиме в це безпосередній і вищий керівник. Оскільки вищі керівники виробництва за специфікою своїх обов'язків віддаленіші від працівників, їхньої праці, то вони мають приділяти підвищену увагу і виявляти велику турботу про безпеку і благополуччя працівників. Причому працівники мають постійно це відчувати. Керівники часто недооцінюють роль того фактора, на який вони можуть значно впливати (створення хорошого психологічного клімату), і переоцінюють значення фактора, де можливості обмежені (збільшення заробітку).

Фахівці з охорони праці вважають, що тільки методом суворих покарань не можна домогтися виконання правил техніки безпеки. В окремому випадку ця система може мати позитивні наслідки, наприклад, якщо штраф за порушення правил буде перевищувати одержані за рахунок цього вигоди (економія робочого часу внаслідок нехтування використанням захисних пристроїв, індивідуальних засобів тощо). У зв'язку з цим спостерігається зростання ролі стимулювання безпечної діяльності.

Великого поширення особливо в розвинутих країнах світу набуло матеріальне стимулювання робітників за безпечну працю. Водночас необхідно пам'ятати, що відрядну й акордну оплату неприпустимо застосовувати на роботах з підвищеною небезпекою, оскільки в даному випадку підвищення продуктивності праці може зашкодити безпечному веденню робіт.

Велике значення для стимулювання праці має преміювання робітників за тривалу роботу без травм і аварій, а у випадку наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які постійно загрожують здоров'ю робітника, рекомендується виплачувати йому грошову надбавку за підвищену обережність, уважне ставлення до роботи.

Крім матеріального заохочення, велике значення має також і моральне стимулювання. Його успішно застосовують закордонні фірми (і дуже рідко наші підприємства). Так, наприклад, на робочих місцях осіб, які старанно виконують правила техніки безпеки, установлюють вимпели певного кольору, що дають відчутні пільги в системі захисту цих осіб.

За допомогою ігрової діяльності можна робити процес праці привабливішим і завдяки цьому підсилювати мотивацію до праці та її безпеки.

Наприклад, в одній із фірм була організована гра під девізом "Винагорода за обережність". Робітники мали спеціальний кодовий номер і щодня розігрували між собою в лотерею призи на суму від 25 до 100 дол. У разі виникнення на ділянці нещасного випадку з утратою працездатності виграші в цей день знижувалися вдвічі й до кінця тижня лотерея не розігрувалася. Як взагалі в іграх, фактор участі в них виявився важливішим, ніж результат (виграш у лотерею). А брати участь міг тільки той, хто працював без нещасних випадків. В результаті з моменту, коли почали застосовувати цей метод, травматизм на підприємствах фірми знизився на 75 %.

На державному рівні стимулювання охорони праці регулюється законодавчими актами. Це — звільнення від оподаткування витрат на охорону праці, надання пільг з оподаткування при здійсненні заходів, які стосуються впровадження безпечних технологій, установлення диференційних відрахувань на соціальне страхування і т. ін.

До негативних стимулів варто віднести зменшення премії, громадський осуд, притягнення до юридичної відповідальності (заходи правового примусу), позачергове навчання й інструктажі, позбавлення дозволів, ліцензій, припинення тієї або іншої діяльності, застосування штрафних санкцій до підприємств за результатами комплексних перевірок стану охорони праці й пожежної безпеки, а також за порушення санітарних норм і правил.

Для стимулювання використовуються засоби фондів матеріального заохочення, охорони праці, оплати праці й інші джерела.

Досвід стимулювання за роботу з охорони праці буде розглянуто нижче (див. розд. 3.6 даного підручника).

2.2.5. Пропаганда і виховання безпечної поведінки
2.2.6. Ліцензування і сертифікація
2.2.7. Контроль та інспектування
2.2.8. Узгодження і видача дозволів
2.2.9. Наукове забезпечення охорони праці
2.2.10. Міжнародне співробітництво
2.2.11. Інші функції системи
2.3. Задачі управління охороною праці
2.3.1. Розробка, прийняття і скасування нормативних актів
2.3.2. Професійний добір
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru