Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. -
2.3.2. Професійний добір

Професійний добір — це процес науково обґрунтованого добору з групи кандидатів осіб для навчання і праці за складними, відповідальними і небезпечними професіями на основі об'єктивної оцінки психофізіологічних показників кандидатів.

Професійні вимоги до людини подані в професіограмах, у яких відображено сукупність соціальних, технічних і організаційних чинників, які характеризують професію та професійно важливі для неї якості людини. У професіограмах визначаються також антропометричні складові, медичні й психофізіологічні протипоказання. Медичні обстеження для професійного добору здійснюють відповідно до правил Міністерства охорони здоров'я України.

Є офіційний перелік робіт, для яких потрібно робити професійний добір. На підставі цього переліку складають переліки професій, для яких він необхідний.

Під час професійного добору необхідно враховувати переліки робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонена праця неповнолітніх і жінок.

У деяких міжгалузевих і галузевих правилах безпеки існують вимоги до кваліфікації, стажу роботи, віку, освітнього рівня і т. ін.

2.3.3. Навчання з питань охорони праці

Навчання є дуже важливим етапом у профілактиці виробничого травматизму - складової частини системи управління охороною праці. Його проводять згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці" (далі - Типове положення), а також спрямовують на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці працівників в процесі трудової діяльності, учнів, вихованців та студентів закладів освіти.

На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва і вимог державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляють і затверджують наказами керівників відповідні положення підприємств щодо навчання з питань охорони праці, формують плани-графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники.

Працівникам підприємств під час прийняття на роботу і періодично в процесі роботи, а учням і студентам під час навчально-виховного процесу належить проходити навчання і перевірку знань відповідно до вимог Типового положення. Допуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.

Перевірку знань працівників з питань охорони праці проводять за тими нормативними актами з охорони праці, дотримання яких входить до їхніх службових обов'язків.

Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є екзамен за екзаменаційними білетами у вигляді усного опитування або методом тестування. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляють протоколом і видають посвідчення.

У разі незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці працівник протягом одного місяця має пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

У разі незадовільних результатів і після повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

Особам, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, організаційно-консультативна допомога щодо навчання і перевірки знань з питань охорони праці надається місцевими органами Держнаглядохоронпраці та службою охорони праці місцевих органів виконавчої влади.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які є власниками підприємств або офіційно працюють на підприємствах України згідно з чинним в Україні законодавством проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці як громадяни України.

Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення покладається на керівника підприємства, в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) — на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.

Відповідальність за дотримання навчальних планів і програм навчання з питань охорони праці, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладах освіти працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних закладів освіти.

Контроль за дотриманням вимог Типового положення здійснюють органи державного нагляду за охороною праці та служби охорони праці центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.

Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти (ЗО) (професійно-технічні училища, навчально-курсові комбінати, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів тощо, включаючи відповідні підрозділи в організаціях і на підприємствах), які одержали в установленому порядку ліцензію Міністерства освіти і науки України та дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення такого навчання.

Під час підготовки працівників для робіт з підвищеною небезпекою дисципліну (загальний курс) "Охорона праці" вивчають в обсязі не менше 30 год, а спеціальні питання охорони праці, пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, визначають в курсах спеціальних дисциплін і органічно поєднують з вивченням технології виробництва.

Для решти робіт підготовку та перепідготовку працівників за професіями здійснюють як в ЗО (професійно-технічні училища, центри підготовки, навчально-курсові комбінати і т. ін.), так і на підприємстві. При цьому загальний курс дисципліни "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 20 год.

Робочі навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників розробляють на підприємстві на основі типових навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і науки України за узгодженням з Держнаглядохоронпраці.

Відповідно до Типового положення працівникам, зазначеним в Переліку робіт з підвищеною небезпекою, а також тим, хто підлягає професійному добору, належить проходити попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо конкретних робіт, які вони будуть виконувати. Попереднє спеціальне навчання і перевірку знань працівників за його результатами проводять одноразово перед початком самостійної роботи, а також у випадку перерви в роботі більше одного року.

Періодичні перевірки знань зазначених працівників проводять в терміни, установлені відповідними міжгалузевими і галузевими нормативними актами.

На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці за наказом (розпорядженням) керівника створюються постійні діючі комісії. Головами комісій призначають заступників керівників підприємств, в службові обов'язки яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах, їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їхні заступники.

До складу комісій входять спеціалісти служби охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілок. У разі відсутності на підприємстві будь-якої із зазначених служб чи профспілки комісія вважається правоможною, якщо до її складу входить не менше трьох осіб.

Усім членам комісії в установленому Типовим положенням порядку належить пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Під час перевірки знань працівників, які безпосередньо організовують чи виконують роботи підвищеної небезпеки або роботи, що потребують професійного добору, необхідність участі в роботі комісії представника органу Держнаглядохоронпраці визначається державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці.

Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві організовують заняття, лекції, семінари і консультації. Перелік запитань з охорони праці для перевірки знань з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань, погоджує служба охорони праці і стверджує керівник підприємства.

На підприємствах на підставі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва керівництво розробляє і затверджує відповідні Положення про навчання, інструктажі та перевірку знань працівників з питань охорони праці, формує плани-графіки проведення цієї роботи, з якими мають бути ознайомлені всі працівники.

У Типовому положенні, зокрема, детально розглядаються вимоги до навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і фахівців.

Так, наприклад, посадові особи і фахівці відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці" перед початком виконання своїх обов'язків, а також періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Типові тематичний план і програма навчання з питань охорони праці цієї категорії працівників наведені в додатку до Типового положення. Вони підлягають уточненню з урахуванням вимог охорони праці для конкретних галузей і виробництв.

Навчальні заклади освіти після перевірки експертно-технічним або навчально-методичним центром Держнаглядохоронпраці їхньої матеріально-технічної бази, програмно-методичного забезпечення і документів, що засвідчують перевірку знань викладачів з питань охорони праці, отримують дозвіл Держнаглядохоронпраці на навчання і перевірку знань з охорони праці.

Заступники керівників (на яких покладені обов'язки з управління охороною праці) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, концернів, корпорацій та інших об'єднань, підприємств, які здійснюють функції управління майном, що перебуває в державній власності, керівники структурних підрозділів виробничої сфери, спеціалісти служби охорони праці, члени комісії з перевірки знань з охорони праці цих органів, керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів освіти, галузевих і регіональних навчальних центрів з охорони праці, керівники підприємств, виробничих, науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працівників проходять навчання та перевірку знань у Національному науково-дослідному інституті охорони праці.

Комісію з перевірки знань цієї категорії осіб очолює голова (заступник голови) Комітету з нагляду за охороною праці України. До складу комісії входять керівники управлінь та відділів Держнаглядохоронпраці, інших відповідних центральних органів виконавчої влади, виробничих, науково-виробничих та інших об'єднань підприємств, які здійснюють функції управління майном, що перебуває в державній власності, а також представники відповідних профспілок. Склад комісії затверджується наказом голови Держнаглядохоронпраці.

Положення також передбачає порядок навчання з питань охорони праці посадових осіб і фахівців невеликих підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємствах і створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, а також приватних підприємців, які використовують найману працю. Вони проходять навчання і перевірку знань у навчальних закладах, які одержали відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. Допускається навчання цієї категорії посадових осіб і фахівців у порядку самостійного вивчення, тоді перевірку їхніх знань проводять в комісіях місцевих органів виконавчої влади або органів Держнаглядохоронпраці.

Посадові особи і фахівці, які при перевірці знань виявили незадовільні знання, зобов'язані протягом одного місяця пройти повторне навчання і повторну перевірку знань з питань охорони праці.

Позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб і фахівців з питань охорони праці проводять:

- при введенні в дію нових або перероблених нормативних актів з охорони праці; при введенні в експлуатацію нового обладнання або впровадженні нових технологічних процесів;

- при переході працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, яка вимагає додаткових знань з питань охорони праці;

- за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або місцевого органу виконавчої влади - при виявленні незнання посадовою особою, фахівцем нормативних актів з охорони праці.

Керівники підприємств, виробничих і науково-виробничих об'єднань, а також посадові особи цехів, дільниць, виробництв, де відбулася техногенна аварія або катастрофа, зобов'язані протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з керівництвом, інспектуванням або контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою (ДНАОП 0.00-8.02-93) або виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцією й експлуатацією відповідного устаткування, розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для цих робіт, підготовкою персоналу для обслуговування відповідного устаткування і ведення відповідних технологічних процесів, а також керівники і фахівці міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань підприємств, відповідальні за розробку галузевих нормативних актів з питань виготовлення, монтажу й експлуатації устаткування, об'єктів і виробництв підвищеної небезпеки при виявленні у них відповідної підготовки і посвідчення (атестаційного посвідчення) на право виконання таких робіт, крім навчання і перевірки знань, зобов'язані в строки, установлені державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу на три роки, проходити перевірку знань щодо безпечного ведення відповідних робіт з підвищеною небезпекою.

Особлива увага приділяється вивченню питань охорони праці в навчальних закладах освіти.

Навчальні плани (інші документи, що регламентують перелік навчальних дисциплін, їхні обсяги в годинах, види занять і форми контролю знань) закладів освіти усіх рівнів, незалежно від їхнього галузевого підпорядкування і форм власності, мають передбачати вивчення питань охорони праці.

Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами або навчальними програмами нормативних дисциплін з питань охорони праці і безпеки життєдіяльності, які затверджуються Міністерством освіти і науки України за узгодженням з Держнаглядохоронпраці.

У підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах та інших матеріалах зі спеціальних дисциплін належить передбачати розділи з охорони праці за відповідною тематикою.

У вищих навчальних закладах, незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі", а також окремі питання (розділи) з охорони праці і безпеки життєдіяльності в загально технічних і спеціальних дисциплінах, які органічно пов'язані з їхньою тематикою І передбачені в навчальних програмах цих дисциплін, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.12.98 за № 420 "Про удосконалення навчання з охорони праці і безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах України", зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.02.99 за № 59/3352.

Перед початком колективної трудової діяльності (студентські загони, табори праці і відпочинку, виробничі учнівські бригади і т. ін.) учні й студенти вивчають основи законодавства про працю і відповідні нормативні акти з охорони праці у своїх навчальних закладах, а за місцем колективної трудової діяльності вивчають питання охорони праці відповідно до чинного на підприємстві положення про навчання.

У закладах післядипломної освіти, незалежно від рівня акредитації й освітньо-кваліфікаційного рівня слухачів, навчальні плани мають передбачати вивчення дисциплін з питань охорони праці.

Крім того, в робочих навчальних програмах профілюючих дисциплін належить передбачати вивчення питань охорони праці, пов'язаних з тематикою цих дисциплін.

Формою підсумкового контролю знань після вивчення дисциплін з охорони праці в закладах післядипломної освіти є іспит.

Дипломні проекти і роботи випускників цих закладів повинні містити розділи, а білети випускних іспитів — питання з охорони праці.

Типове положення регламентує також види інструктажів з питань охорони праці.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводять:

- з усіма працівниками, яких зараховують на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи., та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть участь безпосередньо у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з усіма вихованцями, учнями і студентами та іншими особами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у разі проведення екскурсій на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються у середніх та позашкільних закладах освіти, а також у професійно-технічних, вищих та закладах післядипломної освіти при оформленні або зарахуванні до закладів освіти.

Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно або тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

— відрядженим з іншого підприємства, який безпосередньо бере участь у виробничому процесі на підприємстві.

Із вихованцями, учнями та студентами закладів освіти інструктаж проводять:

— на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес, пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів; у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при виконанні заходів за межами території закладу освіти;

— перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

— на початку вивчення кожного нового предмету (розділу, теми) навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою й особливостями проведення цих занять.

Повторний інструктаж проводять з працівниками на робочому місці в строки, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше ніж:

— один раз за три місяці - на роботах з підвищеною небезпекою;

— один раз за шість місяців — на інших роботах. Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на

робочому місці або в кабінеті охорони праці у випадках:

— введення в дію нових або перероблених нормативних актів з охорони праці, а також внесення змін і доповнень до них;

— зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

— порушення працівниками вимог нормативних актів з охорони праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж і т. ін.;

— виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

- перерви в роботі виконавці робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

З вихованцями, учнями, студентами позаплановий інструктаж проводять у кабінетах, лабораторіях, майстернях у випадку порушення ними вимог нормативних актів з охорони праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками при виконанні:

- разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

- ліквідації аварії, стихійного лиха;

- робіт, на які оформляють наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

З вихованцями, учнями, студентами закладів освіти такий інструктаж проводять у разі організації масових заходів (екскурсій, походів, спортивних заходів тощо).

Типове положення також передбачає порядок проведення інструктажів для працівників.

Усі працівники, яких зараховують на постійну або тимчасову роботу, і при подальшій роботі мають проходити на підприємстві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - інший фахівець, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводять в кабінеті охорони праці або в приміщеннях, які спеціально для цього обладнані, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних і наочних посібників, за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програму та тривалість інструктажу затверджує керівник підприємства.

Орієнтовний перелік запитань для складання програми вступного інструктажу додається в Типовому положенні.

Запис про проведення вступного інструктажу роблять в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці, або у працівника, який відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про зарахування працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводять індивідуально або з групою осіб одного фаху за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначають в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу проведення інструктажу.

Цільовий інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначають залежно від виду робіт, виконуваного працівниками.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер). Вони завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

У разі незадовільних результатів перевірки знань, умінь і навичок безпечного виконання робіт після первинного, повторного або позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводять інструктаж і повторну перевірку знань. У разі незадовільних результатів і після повторної перевірки знань, питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

У разі незадовільних результатів перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не видається. Повторна перевірка знань при цьому не допускається.

Працівники, які суміщують професії (враховуючи працівників комплексних бригад), проходять інструктажі як з їхніх основних професій, так і з професій за сумісництвом.

Про проведення первинного, повторного, позапланового і цільового інструктажів та про допуск до роботи особою, яка проводила інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, форма якого подається в Типовому положенні. При цьому обов'язкові підписи і того, кого інструктували, і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів мають бути пронумеровані, журнали прошнуровані й скріплені печаткою.

У випадку виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного і позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням із державним інспектором з нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

Типове положення подає також порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів, студентів.

Вступний інструктаж проводять до початку занять. Інструктаж проводить працівник служби охорони праці, а при відсутності такого - особа, на яку наказом керівника навчального закладу покладені ці обов'язки.

Програма вступного інструктажу розробляється службою охорони праці закладу освіти або особою, призначеною керівником. Програма і тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником закладу освіти. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу наводиться у додатку до Типового положення.

Запис про проведення вступного інструктажу роблять в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.

Первинний інструктаж проводять з групою вихованців, учнів або студентів вузів залежно від закладу освіти. Тематика інструктажу і порядок його проведення визначаються відповідними положеннями Міністерства освіти і науки України.

Позаплановий інструктаж проводять при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань за професією, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами.

Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначають залежно від виду масових заходів.

Облік проведення цільових інструктажів здійснюють відповідно з чинними положеннями Міністерства освіти і науки України в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.

Первинні, позапланові цільові інструктажі проводять відповідні викладачі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) за відповідними інструкціями або програмами.

Відмітку про проведення первинного і позапланового інструктажів роблять у журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці, наведеному в Типовому положенні.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці перед початком самостійної роботи зобов'язані під керівництвом досвідчених і кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарських потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких являє загрозу для працівників і навколишнього середовища), перед початком самостійної роботи зобов'язані проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.

Допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), у якому визначають тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального працівника.

Перелік посад і професій працівників, які зобов'язані проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначає керівник підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.

Керівнику підприємства надано право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, що має стаж роботи з відповідної професії не менше трьох років або переводиться з одного цеху в інший, де характер його роботи та тип устаткування, на якому він буде працювати, не змінюються.

Стажування (дублювання) проводять за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємств і й затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).

Стажування (дублювання) проводять на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівникам належить виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників.

У Типовому положенні також наведені обов'язки працівника у процесі стажування, а саме: якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим розпорядженням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін.

Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.

2.3.3. Навчання з питань охорони праці
2.3.4. Експертиза
2.3.5. Атестація робочих місць за умовами праці, паспортизація об'єктів
2.3.6. Регламентація процесу праці
2.3.7. Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій
2.3.8. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового, лікувально-профілактичного і медичного обслуговування
2.3.9. Попередження про виникнення небезпечних ситуацій
2.3.10. Забезпечення трудової та виробничої дисципліни
2.4. Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці
2.5. Управлінська діяльність і помилки управління