Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. -
3.5. Навчання безпечної діяльності. Правила безпеки

У ролі мотиву може виступати і ризик. Особливо характерним є прояв ризику під час наростання втоми. У цьому випадку факторами ризику найчастіше є: постійне статичне напруження м'язів, особливо в зв'язку з малорухомою робочою позою; інтенсивна фізична (динамічна) робота; розумово-емоційне напруження (у зв'язку зі сприйманням і переробкою великої кількості інформації, прийняттям рішень); відсутність зацікавленості в праці, далекість мети; несприятливі фізичні фактори умов праці (температура повітря, що значно перевищує оптимальну, шум тощо); примусовий ритм або неритмічна робота; недостатній відпочинок протягом пауз під час роботи і в неробочий час; нераціональне харчування (недостатня кількість вітамінів в їжі) і велика маса тіла; різні розлади здоров'я і захворювання.

Як видно, перелічені фактори дуже характерні для більшої частини спеціальностей цивільної авіації. Вони проявляються в технологічних процесах технічної і льотної експлуатації літальних апаратів, у службах керування повітряним рухом, спецавтотранспорту тощо.

У зв'язку з цим безсумнівний інтерес становить стратегія поведінки працівників під час ризику (рис. 3.9), яка докладно досліджена німецьким вченим Ф. Буркардтом.

Із рис. 3.9 видно, що настанова на захисну поведінку у процесі праці залежить від ступеня припустимого ризику; переважної мотивації; досвіду роботи.

При цьому настанову на захисну поведінку підсилюють дві обставини: коли без ризику вдасться одержати бажаний результат; коли ризикована поведінка веде до нещасного випадку. У ряді випадків для нещасного випадку достатньо незначної дії в сумі травмонебезпечних рухів. Причинами його можуть бути: зайва поспішність, погіршення здоров'я, незадовільні погодні умови, відвертання уваги під час виконання робіт тощо. Для того, щоб не допустити цього, необхідно зробити все можливе, щоб "очистити" технологічні процеси від небезпечних виробничих факторів.

Рис. 3.9. Схема стратегій ризикованої і неризикованої поведінки

Якщо ж дію цих факторів відвернути неможливо, тоді як захисний механізм мають бути розроблені правила безпечного виконання робіт, що (як уже зазначалося) не призводило б до обов'язкового зниження продуктивності праці, незручності користування засобами індивідуального захисту. Іншими словами, умови праці можуть бути такими, щоб одержання вигоди в процесі праці за рахунок порушення правил стало неможливим.

Поряд з цим слід підсилити мотиви безпечного виконання робіт матеріально і соціально, а також систематично нагадувати працівникам про можливі травми і професійні захворювання у випадку порушення правил безпеки, тобто культивувати в колективі такий психологічний клімат, за якого у працівників буде вироблятися індивідуальний захисний механізм, заснований на логіці неминучості нещасного випадку.

3.5. Навчання безпечної діяльності. Правила безпеки

Найпростішим методом боротьби з нещасними випадками є попередження працівників щодо небезпек, які можуть трапитися в процесі праці. Вказану задачу необхідно починати розв'язувати ще на стадії навчання безпечній діяльності, яке є неодмінною умовою запобігання травматизму. Сюди входить:

- навчання безпеці праці під час підготовки нових працівників;

- організація інструктажу працівників; навчання безпеці праці при підвищенні кваліфікації.

Розглянемо психологічні основи вказаного процесу. Як було показано англійським ученим П. Пауелом [63], усі помилки працівників при навчанні їх безпечній діяльності можна розподілити на дві загальні категорії: помилки психомоторні (помилки фізичного досвіду); помилки прийняття рішення (помилки пізнавального досвіду).

Психомоторні помилки виникають на рівні рухових операцій і проявляються в невдалих рухових актах. Для безпечного виконання моторних дій слід перш за все виробити вміння повно і правильно оцінювати ситуацію, що склалася. При наявності необхідних рухових навичок таке вміння буде сприяти виключенню психомоторних помилок і нещасних випадків.

Для прийняття доцільного і безпечного рішення в задачах з так званим "відкритим кінцем" (тобто, коли для рішення є ряд напрямків, але при виборі будь-якого з них постають нові задачі) на відміну від простіших задач із "організованим вибором" (коли потрібно приймати рішення про вибір одного з ряду можливих дій) П. Пауел рекомендує використовувати методику Б. Блума (1956 р.), яка встановлює певну ієрархію рівнів мислення в подібних задачах:

- знання — здатність упізнати, ідентифікувати окремі явища;

— розуміння - здатність викласти, пояснити дане явище;

- застосування — здатність в певних ситуаціях прикладати і використовувати свої знання, розуміння;

- аналіз - здатність розкласти дане явище на його складові;

— синтез — здатність за складовими відтворити дане явище;

— оцінка - здатність критично осмислити дане явище.

Так, П. Пауел вважає, що при навчанні прийняттю правильного рішення (з обов'язковою умовою уникнення при цьому небезпечних помилок) потрібно послідовно переводити учня від рівня знання до рівня розуміння і так далі до здатності критично оцінювати ситуацію, що склалася.

Отже, якщо навчання за будь-яких причин не досягло бажаного результату і зупинилось, наприклад, на рівні аналізу, то в цьому випадку можна стверджувати, що безпечна діяльність учня не створена і з таким рівнем його ще не можна допускати до виконання даного виду робіт. Застосовуючи методику Б. Блума при навчанні, важливо розглянути її на конкретних прикладах, відповідно позначивши перелічені вище рівні мислення.

Можна використовувати в процесі навчання ситуаційний тест при інструктуванні й перевірці знань з техніки безпеки і навчанні правильним діям в небезпечних ситуаціях. Ситуаційні тести засновані на конкретних прикладах розв'язання задач безпеки праці. Наприклад, при виконанні вогневих робіт. Даний тест може складатися із характеристики робочого місця, технології виконання наряду-допуску і переліку запитань, на які має відповісти той, хто навчається або інструктується. Тест може включати три запитання:

1. Які недоліки, що впливають на безпеку праці, є в "характеристиці робочого місця" ?

2. У випадку виявлення недоліків на робочому місці вкажіть послідовність їх усунення.

3. Які неправильні дії були допущені робітником під час виконання наряду ?

Для підготовки успішної відповіді на запитання ситуаційного тесту працівник має правильно оцінити, тобто критично осмислити ситуацію, що склалася. Найважливішою і постійно діючою фазою навчання є так званий інструктаж на робочому місці.

У процесі інструктажу перед початком роботи дуже важливо завчасно попередити робітників про небезпечні ситуації, які можуть скластися на окремих етапах їхньої роботи, а також про ймовірні наслідки травматизму як для самих потерпілих, так і для членів їхньої сім'ї, тобто потрібно ніби "програти" травму, що умовно відбулася, або при необхідності нагадати про конкретні нещасні випадки, що сталися на даному виробництві або близькому за профілем.

Складність таких інструктажів полягає в тому, що такі бесіди необхідно постійно удосконалювати, виключаючи стереотипи. Наприклад, в ході бесіди, вважають американські вчені Л. Шлозінгер і Дж. Фланагер - автори методу актуалізації передумов, ці ситуації слід спеціально відновлювати в пам'яті людей, у яких були передумови нещасних випадків, аналізувати, узагальнювати і вживати щодо них заходи.

Велику роль у профілактиці травматизму відводять правилам безпеки. їх можна визначити як узаконені норми, що вказують, як можна, як має бути і як неможливо діяти в процесі праці й на території виробництва, щоб уникнути нещасних випадків і аварій.

Належить завжди пам'ятати, що правила деякою мірою обмежують свободу вибору дії працівника, але завдяки цьому і захищають його від небезпеки. Коли працівник усвідомлює користь і необхідність виконання правил, він стає відносно більш вільним, ніж той, хто їх не враховує.

Складність убезпечення діяльності на основі застосування правил безпеки полягає не тільки в їх складанні (це має бути високо професійна робота), а й у вмінні створити на виробництві таку психологічну обстановку, яка змусила б працівника "усвідомити користь і необхідність" їхнього строгого виконання, незважаючи на те, що подекуди виконання правил ускладнює процес праці й породжує конфлікти між мотивами вигоди і безпеки.

Необхідно також враховувати, що чим більше небезпечних і шкідливих виробничих факторів виникає при експлуатації техніки, тим більш громіздкими, насиченими численними обмеженнями процесу праці стають правила безпеки. І на якомусь етапі їхнього збільшення може статися зворотний ефект, а саме: разом зі збільшенням числа правил безпеки майже такою ж мірою з роками збільшувати і число їхніх порушень. На жаль, укладачі правил безпеки не завжди враховують вказані особливості сприйняття їх працівниками. І тоді формально все гаразд (правила є), а фактично безпека праці цими застережними заходами забезпечується недостатньо.

Звідси виходить, що, починаючи зі стадії проектування техніки, а потім її виготовлення і експлуатації, необхідно вживати всіх заходів, щоб вона була максимально безпечною. І якщо цю вимогу можливо виконати повністю, тоді правила безпечної експлуатації (разом з індивідуальними засобами захисту працівників) мають нібито взяти на себе певні захисні функції — захистити працівника від імовірного впливу на нього вказаних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До складання правил безпеки необхідний професійний підхід. Не слід допускати так званих "перестрахувальних" пунктів, які, як правило, на практиці ніхто виконувати не буде, і це не спричинить ніяких негативних наслідків. Не можна не погодитися з думкою психологів про те, що такі пункти правил підривають авторитет документа і призводять до того, що поряд з цими "безпечними" пунктами правил працівники починають порушувати й інші, дуже "небезпечні".

Тому в правилах безпеки (інструкціях) необхідно виділяти ті пункти, порушення яких пов'язане з особливо важкими наслідками, окремо виділяти пункти, які особливо часто порушуються.

При цьому число виділених пунктів не повинно бути занадто великим. Рекомендується при проведенні усіх видів інструктажу і навчання безпечним методам праці акцентувати увагу тих, хто навчається на вказаних пунктах правил. Завжди є реальна можливість скорочення числа пунктів чинних інструкцій за рахунок: виключення непотрібних вимог; вимог, очевидних для нормальних, розсудливих людей (типу - не лізь у вогонь — обпечешся); переведення пунктів, що містять загальні положення, з інструкцій із безпеки в Інструкції техніки і навчальні посібники; ліквідації дублювання тих самих пунктів у різних правилах.

Отже, правила безпеки виявляються важливою і складною проблемою психології безпеки праці, де зараз уже назрів ряд нагальних питань, вирішення яких може зменшити трудовий травматизм.

3.6. Навички безпечної діяльності. Роль плаката в охороні праці
РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Глава 4. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ
4.1. Загальні відомості
4.2. Терморегуляція
4.3. Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини
4.4. Чинника, що впливають на організм людини в польоті
4.5. Санітарні вимоги
Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ
5.1. Класифікація шкідливих речовин