Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. -
Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

6.1. Призначення і класифікація вентиляційних пристроїв

Вентиляційні пристрої широко застосовують на підприємствах цивільної авіації. Основне їхнє призначення - забезпечення чистоти повітря в робочій зоні, яка залежить від концентрації в ньому токсичних речовин. Ця концентрація має бути не вищою за ГДК. У зв'язку з цим такі ділянки авіапідприємств, як мийне відділення, гальванічний цех, малярне відділення обладнані потужними вентиляційними системами, від надійної роботи яких в основному залежать умови праці робітників. За допомогою вентиляції в робочих приміщеннях можна створити оптимальні мікрокліматичні умови.

За способом дії вентиляційні системи поділяють на місцеві й загальнообмінні. Місцева вентиляція створює повітрообмін на певній обмеженій ділянці приміщень (рис. 6.1, б), на робочих місцях або на окремому виробничому устаткуванні. При місцевій вентиляції шкідливі речовини, що виділяються з повітря, виловлюються вентиляційним пристроєм у місці їхнього утворення і видаляються з приміщення. Місцева вентиляція широко використовується у витяжних шафах як бортове відсмоктування гальванічних ванн тощо. У разі загальнообмінної вентиляції (рис. 6.1, а) приміщення провітрюють, розводять шкідливі речовини, що в них виділяються, та надлишки тепла або вологи, які є в приміщенні, чистим повітрям до границь, не вище допустимих.

Рис. 6.1. Система вентиляції:

а - припливно-витяжна; б - місцева; в- припливно-витяжна та місцева; 1 - вентилятор для виведення шкідливих речовин; 2 - повітряний душ; 3 - вентилятор для подачі чистого повітря; 4 - калорифер; 5 - зонт витяжний

Цей вид вентиляції застосовують, зокрема, в громадських будинках, адміністративних і деяких інших виробничих приміщеннях (конструкторських бюро, технічних відділах тощо).

Розрізняють також припливну, витяжну, припливно-витяжну вентиляції. У разі припливної вентиляції повітря поступає в приміщення, підвищуючи в ньому тиск. Виходить же воно самопливом крізь отвори вікон або крізь щілини в сусідні приміщення і назовні. Це є одним з основних недоліків у такій вентиляції, оскільки забруднене повітря, просочуючись у сусідні приміщення, може їх забруднити.

У разі витяжної вентиляції повітря видаляється з приміщення, внаслідок чого тиск в ньому знижується і сюди надходить повітря із сусідніх приміщень крізь нещільно прикриті вікна, щілини. У цьому випадку ефективність вентиляції також залежить від того, яким буде повітря в сусідніх приміщеннях. Якщо воно чисте, то небезпеки немає. Якщо ж воно забруднене, наприклад, токсичними речовинами, або містить надлишкове тепло, то все це потрапляє у приміщення, що вентилюється.

Найефективнішою системою є припливно-витяжна вентиляція (рис. 6.1, а, б і в). У приміщенні, що вентилюється, повітря видаляється і подається. За допомогою такої системи можна гарантувати не тільки чистоту повітря безпосередньо в приміщенні, а й забезпечити нормативну вентиляцію сумісних приміщень.

Розрізняють також природну і механічну вентиляції.

У разі природної вентиляції (аерації) повітря рухається за рахунок різниці температур, що у свою чергу призводить до різниці тисків внутрішнього (Рв) і зовнішнього (Рз) повітря (рис. 6.2, а) теплового напору. Різниця температур, зазвичай, утворюється під час роботи опалювальних установок в приміщеннях або ж за рахунок надлишкового тепла, яке виробляється устаткуванням. Різниця тисків зовнішнього повітря і всередині приміщення виникає також за рахунок переміщення повітряних мас (вітру) відносно будинку (вітровий напір), в якому розташоване робоче приміщення (рис. 6.2, б).

Із наведеної класифікації виходить, що існує велика кількість вентиляційних систем, оскільки, крім названих, можуть бути ще й їхні комбінації.

6.1. Призначення і класифікація вентиляційних пристроїв
6.2. Санітарно-гігієнічні вимоги
6.3. Загальні рекомендації
6.4. Вентилятори
6.5. Кондиціювання повітря
Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК
7.1. Загальні відомості
7.2. Вплив джерел шуму на організм людини
7.3. Вимірювання та нормування шуму
7.4. Профілактика шуму