Основи менеджменту - Федоренко В.Г. -
4.4.3.2. Господарські товариства, їх характеристика та особливості механізму управління

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Особливою формою підприємницької діяльності є господарські товариства.

Господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об'єднання їхнього майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Метою їх створення є також розв'язання проблеми нестачі грошових коштів та зменшення ризику втрати особистого майна. Вони є юридичними особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність. Суб'єкти господарювання юридичні особи, які стали засновниками або учасниками товариства, зберігають статус юридичної особи. Діяльність господарських товариств у нашій країні регулюється Господарським Кодексом України (глава 9) та іншими законами. Згідно з цим Кодексом до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (стаття 80). Кожному виду господарських товариств властиві свої характерні особливості управління підприємницькою діяльністю (рис. 4.6).

Найбільш розвинутою і поширеною формою господарського товариства є акціонерне товариство.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний фонд (капітал) якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і яке самостійно відповідає за зобов'язаннями тільки власним капіталом. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише у межах вартості акцій, що їм належать, а не особистим майном узагалі.

Слід мати на увазі, що акціонерні товариства відрізняються від інших господарських товариств тим, що їхній статутний капітал утворюється у грошовій формі і розділяється на неподільні однакові за своєю номінальною величиною паї у вигляді акцій.

Акціонерні товариства можуть бути двох видів: відкритими і закритими. Відкритим є таке акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Закритим є акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки та купівлі-продажу на фондовій біржі. Тобто акції закритого акціонерного товариства належать тільки його засновникам і на вільний ринок не надходять.

Вид господарського товариства та механізм управління товариством

Рис. 4.6. Вид господарського товариства та механізм управління товариством

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які придбають акції. Воно може бути створено і однією особою чи складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію товариства.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут (положення). Він повинен містити відомості про: найменування товариства і його місцезнаходження; мету і предмет діяльності; розмір статутного капіталу; відомості про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; органи управління і контролю, їх склад і компетенцію та порядок ухвалення ними рішень, а також інші відомості, передбачені законодавством.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Він визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. При цьому слід зазначити, що акціонерне товариство за рішенням загальних зборів акціонерів має право: збільшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій та додаткового випуску акцій, або зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій та шляхом купівлі частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.

Додатковий випуск акцій проводиться акціонерним товариством тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю товариства, не допускається. Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного фонду товариства, який визначається законом. Засновники акціонерного товариства зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

Акція - головний документ, який свідчить про пайову участь її власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство і право на участь в управлінні цим товариством. Акція дає право члену товариства на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду і участі у поділі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Окрім акцій, акціонерні товариства можуть випускати облігації, виплачуючи на них щорічно твердофіксований відсоток. Грошові кошти, одержані товариством від випуску і продажу облігацій є, по суті, позиченими коштами, бо через певний термін їх треба повернути власникам облігацій. Тобто, облігації в установлений строк підлягають викупу товариством. Акції, на відміну від облігацій, не можуть бути повернуті товариству, а лише продаються або купуються на фондовій біржі. Особи, які купили облігації, є не пайовиками акціонерного товариства, а його кредиторами, і тому не можуть брати участі у загальних зборах товариства. Проте слід зазначити, що в умовах державного регулювання ринку придбання акцій і облігацій вигідне не тільки акціонерним товариствам, а й громадянам країни, які одержують щорічно дивіденди чи твердофіксовані відсотки за тимчасове користування їхнім капіталом.

Вищим керівним органом акціонерного товариства є загальні збори його акціонерів, що скликаються не рідше одного разу на рік. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною господарською діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує його голова, якого обирають або призначають відповідно до статуту товариства. Контролюючими органами є рада акціонерного товариства (спостережна рада), ревізійна комісія.

Особливості створення та діяльності акціонерних товариств у вітчизняній економіці визначається Господарським кодексом України та іншими законами.

В умовах ринкової економіки акціонерні товариства є однією з ефективних форм організації підприємств, найменш ризикованою для суб'єктів господарської діяльності. Вони дозволяють найбільш раціонально мобілізувати вільні грошові кошти суб'єктів господарювання, особисті заощадження населення для створення нових, модернізації діючих виробництв на базі досягнень науково-технічного прогресу.

Товариство з обмеженою відповідальністю - господарське това­риство, що має статути и й фон д, поділений на частки, розмір яких визначається статутом, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном. Учасники товариства, котрі повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних із господарською діяльністю товариства в межах своїх вкладів. До моменту державної реєстрації товариства його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 відсотків суми своїх вкладів. Максимальна кількість учасників товариства встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі після закінчення цього строку, то воно підлягає ліквідації в судовому порядку.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства.

Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, черговість та порядок скликання яких встановлюється статутом товариства і законом.

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений його статутом. Учасники такого товариства солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного із учасників, його борги розподіляються між іншими учасниками пропорційно їхнім часткам у статутному капіталі товариства.

Повне товариство - господарське товариство, учасники якого відпо­відно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за його зобов'язаннями усім своїм майном. Це товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, що підписується всіма його учасниками, якими можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Управління господарською діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх його учасників. Учасник товариства не має права без згоди інших учасників здійснювати від свого імені та у своїх інтересах угоди, однорідні з цілями діяльності повного товариства.

Розподіл прибутку та збитків повного товариства здійснюється між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачене засновницьким договором або домовленістю учасників.

Командитне товариство - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), також є один або декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в господарській діяльності товариства.

Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, що підписується усіма повними учасниками, якими можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Кожний із вкладників командитного товариства повинен зробити вклад до утвореного капіталу. Сукупний розмір вкладів не повинен перевищувати 50 відсотків складеного капіталу повного товариства. Вкладник має право: одержувати частину прибутку товариства відповідно до своєї частки у складеному капіталі в порядку, встановленому засновницьким договором; діяти від імені товариства тільки у разі видачі йому доручення та відповідно до нього; у разі ліквідації товариства вимагати першочергового повернення вкладу; ознайомлюватися з річними звітами та балансами; передавати свою частку у складеному капіталі іншому вкладнику.

Управління підприємницькою діяльністю командитного товариства здійснюється лише повними учасниками (дійсними членами). Вкладники не мають права брати участі в управлінні та заперечувати проти дій учасників з повною відповідальністю щодо управління діяльністю товариства.

4.4.3.3. Кооперативні та орендні підприємства, принципи їх діяльності у ринковій системі управління
4.4.4. Об'єднання підприємств, їх форми, принципи діяльності та управління
4.4.5. Матеріальна основа виробничої діяльності підприємства
4.4.6. Показники господарської діяльності підприємств у ринковій системі управління
4.4.7. Управління діяльністю підприємств у системі менеджменту
4.4.8. Стратегія управління інтелектуальним капіталом у діяльності підприємницьких структур
Розділ 5. Кадровий менеджмент
5.1. Сутність і основні напрями управління кадрами
5.2. Управління набором та відбором кадрів
5.3. Зміст і структура професіограми
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru