Основи менеджменту - Федоренко В.Г. -
6.11. Ефективність використання інновацій

У практиці керування інноваційними проектами застосовують такі способи зниження ризику:

- розподіл ризику між учасниками проекту (передання частини ризику співвиконавцям);

- страхування ризику;

- резервування засобів на покриття непередбачених витрат. Розподіл ризику здійснюють при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів. При цьому учасники проекту приймають рішення про збільшення чи зниження кількості потенційних інвесторів. Тут має виявлятися гнучкість учасників переговорів.

Страхування ризику означає передачу визначених ризиків страховим компаніям. Це роблять тоді, коли великий проект може мати затримки у реалізації, що призводить до збільшення вартості робіт, і отже перевищення первісної вартості проекту.

Резервування засобів на покритим непередбачених витрат передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і витратами, які необхідні для подолання перешкод у виконанні проекту. При цьому необхідно враховувати точність первісної вартості проекту і його елементів. Оцінка непередбачених витрат дозволяє звести до мінімуму перевитрачання коштів. Структура резерву на покриття непередбачених витрат визначається за двома методами:

- резерв поділяється на загальний і спеціальний;

- непередбачені витрати розподіляють за видами витрат (заробітна плата, матеріали і т. ін.).

Загальний резерв покриває зміни в кошторисі й інші витрати. Спеціальний резерв містить у собі надбавки на покриття підвищення цін, збільшення витрат за позиціями, оплату позовів за контрактами. Цей метод особливо важливий в умовах інфляції.

Диференціація резерву за видами витрат дозволяє визначити ступінь ризику, який зв'язаний з кожним видом витрат, і надалі врахувати ризик на окремих етапах проекту. Детальний поділ робіт сприяє набуттю досвіду і створює базу даних для коректування непередбачених витрат. План фінансування проекту має враховувати:

- ризик нежиттєздатності проекту;

- податковий ризик;

- ризик незавершення проекту.

Інвестори завжди повинні бути впевнені, що можливі прибутки від проекту будуть достатні для покриття витрат, виплати заборгованості, забезпечення окупності капіталовкладень.

На мікрорівні інноваційному менеджеру основну увагу варто приділити комерційній ефективності проекту, що визначається відношенням фінансових витрат і результатів.

З позицій інвестиційної привабливості і зниження частки ризику при розгляді альтернативних проектів у діловій практиці детально аналізують такі показники:

- методи страхування проектів від інфляційних втрат;

- середньорічну рентабельність проектів із середньою ставкою банківського кредиту;

- потреби в інвестиціях і стабільність їх надходжень;

- періоди окупності інвестицій;

- рентабельність інвестицій в цілому і з урахуванням дисконтування.

6.11. Ефективність використання інновацій

6.11.1. Види ефекту від реалізації інновацій

Після відбору проекту для реалізації настає відповідальний етап - використання інновацій. В умовах ринкової економіки значущість ефекту від реалізації інновацій зростає, але це не менш важливо і для перехідної економіки.

Залежно від витрат і результатів інтегральних показників розрізняють такі види ефекту від реалізації інновацій:

- економічний (вартісні показники);

- науково-технічний (новизна, корисність, надійність);

- фінансовий (фінансові показники);

- ресурсний (споживання того чи іншого виду ресурсу);

- соціальний (соціальні результати);

- екологічний (шум, випромінювання й інші показники фізичного стану навколишнього середовища).

Розрізняють показники ефекту за розрахунковий часовий період і показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого розрахункового тимчасового періоду визначається такими факторами:

- тривалістю інноваційного періоду і терміном служби об'єктів інновацій;

- ступенем вірогідності вихідної інформації;

- вимогами інвесторів.

Загальним методом оцінки ефективності інновації є відношення ефекту (результату) до витрат. Це відношення (результат/витрати) може виявлятися як в натуральних, так і у грошових величинах, а показник ефективності за обраними способами виявлення може бути різним для однієї і тієї ж ситуації.

Визначення ефекту і вибір кращого варіанту реалізації інновацій вимагає перевищення кінцевих результатів над витратами на розробку, виготовлення і реалізацію. Разом з тим, необхідно зіставляти отримані результати з результатами застосування аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Гостра необхідність у швидкій оцінці і правильності вибору інноваційного варіанту виникає на фірмах, що застосовують прискорену амортизацію, при якій терміни заміни діючого устаткування істотно скорочуються.

6.11.1. Види ефекту від реалізації інновацій
6.11.2. Основні показники загальної економічної ефективності інновацій
6.12. Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок
6.13. Основні аспекти державної інноваційної політики на сучасному етапі
Розділ 7. Інвестиційний менеджмент
7.1. Основи інвестиційного менеджменту та поняття інвестиційної діяльності
7.1.1. Класифікація інвестицій
7.1.2. Мета інвестиційного менеджменту
7.2. Управління інвестиційною діяльністю
7.3. Формування інвестиційної стратегії