Основи менеджменту - Федоренко В.Г. -
7.7. Оцінювання галузі, в яку здійснюються інвестиції, та аналіз ринку

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно й у дохідливій формі викласти Його мету, суть інвестиційного проекту й форми його реалізації, а також кінцеві результати від здійснення інвестування, Цей розділ бізнес-плану, яки й можна назвати "Характеристика об'єкта інвестування", складається, як правило, наприкінці роботи, після визначення всіх інших напрямків діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту. До основних вимог, яких слід дотримуватись у процесі підготовки цього розділу, належать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі цього розділу може зробити висновок, чи відповідає проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо термінів реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Насамперед необхідно сформулювати мету складання бізнес-плану: пошук партнера для здійснення спільної діяльності; прохання про надання кредиту на умовах повернення; про повне або часткове фінансування на засадах, неповернення, подання заявки на приватизацію чи викуп державного майна тощо.

Далі розкривається суть проекту, тобто описується загальна концепція бізнесу, його репутація в минулому та напрямки розвитку на майбутнє, а також дається характеристика продукції, зазначаються основні ринки збуту, розмір доходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику та інші переваги, які змогли б переконати інвестора в тому, що даний бізнес вигідний і перспективний.

У цьому ж розділі слід стисло описати ступінь підготовленості пропонованого проекту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розширення, переоснащення діючого підприємства, ступінь підготовленості проектної документації, висновки експертів про надійність об'єкта інвестування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об'єкта в експлуатацію, визначити строки окупності й повернення капіталу інвесторові. При цьому слід пам'ятати, що інвестора насамперед цікавлять кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки.

Важливо розрахувати показники, які використовуються в міжнародній практиці для визначення ефективності інвестицій, а саме:

- суму чистого приведеного доходу (ЧПД), що визначається за формулою

де ГП - сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості з використанням методу дисконтування; / - сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на фінансування

інвестиційного проекту; - індекс дохідності інвестиційного проекту

де/37.-сума грошового потоку, приведеного дотеперішньої вартості, в окремому періоді. Для короткострокових інвестицій за період приймається календарний місяць, а для довгострокових - один рік.

Якщо підприємство планує залучити до співробітництва іноземного інвестора, то в цьому розділі необхідно викласти основні правові питання, які гарантують захист іноземних інвестицій, пославшись на українські законодавчі акти, зокрема на Закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про оподаткування прибутку підприємств" та ін.

7.7. Оцінювання галузі, в яку здійснюються інвестиції, та аналіз ринку

У цьому розділі інвестиційного бізнес-плану необхідно стисло викласти вплив зовнішнього середовища на перспективність і ефективність розвитку майбутнього інвестиційного проекту.

Насамперед встановлюються галузь і форма діяльності підприємства. Якщо підприємство охоплює кілька видів діяльності, що належать до різних галузей народного господарства, то необхідно визначити питому вагу кожної, виходячи з обсягів випуску продукції (надання послуг).

У цьому розділі бізнес-плану розглядається відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту тим завданням структурної перебудови економіки, які нині намічаються в Україні. Визначається рівень розвитку ринкових відносин у галузі: нові продукти, досягнення науково-технічного прогресу, новостворені ринки й покупці, нові потреби у продукті, можливості виходу на зовнішній ринок та інші економічні й соціально-політичні тенденції та фактори, що здатні позитивно чи негативно впливати на реалізацію проекту. Рівень ринкових відносин визначається також виходячи з рівня приватизації підприємств галузі, ступеня монополізації, можливостей випуску продукції під державне замовлення, можливостей впливу держави на ціни шляхом державного регулювання цін.

У цьому ж розділі наводяться деякі фінансово-економічні показники, що характеризують рівень розвитку галузі, наприклад середній рівень прибутковості підприємств цієї галузі, який можна визначити як відношення чистого прибутку до суми капіталу (основних і оборотних коштів); відношення чистого прибутку до поточних витрат; відношення чистого прибутку до обсягів випуску продукції (виконаних робіт, послуг).

Потенційний інвестор якнайбільше зацікавлений у тому, яку продукцію випускатиме об'єкт інвестування. Тому в бізнес-плані мають бути детально описані особливості нового продукту, його привабливість для покупців" переваги порівняно з аналогічною продукцією, яка вже є на ринку.

У цьому розділі наводяться загальна технологічна оцінка продукції (робіт, послуг), її функціональні характеристики (у разі потреби вони підтверджуються кресленнями, фотографіями), аналіз конкурентоспроможності й життєвого циклу, ступінь і форми правової захищеності. Структуру цього розділу доцільно будувати за схемою, наведеною на рисунку 7.7.

Аналіз ринку - один з найскладніших розділів бізнес-плану. Його мета - переконати інвестора в доцільності випуску продукту, його необхідності й конкурентоспроможності. Він не тільки охоплює сучасний стан ринку, а й дає його прогнозований аналіз на близьку й далеку перспективу.

Аналіз ринку виконується на основі глибоких маркетингових досліджень, результати яких прямо впливають на планування обсягів випуску продукції, рівень цін, розміри прибутку. Виходячи з цих показників визначають розміри й параметри самого інвестиційного проекту, а отже, й обсяги потрібних

інвестицій. Як бачимо, суть планування інвестицій, врешті-решт, зводиться до того, чи стане майбутня продукція конкурентоспроможною, чи знайде вона свого покупця на ринку.

Характеристика продукту

Рис. 7.7. Характеристика продукту

Розробку цього розділу починають з вивчення попиту й пропозицій на продукцію в межах певного регіонального ринку та поза його межами. Увагу слід звернути насамперед на структуру покупців і замовників. Потенційні замовники групуються за однорідними групами й сегментами ринку. Можливими критеріями сегментації ринку для приватних осіб можуть бути вік, стать, національність, освіта, стиль життя, професія, рівень доходів, життєвий цикл сім'ї, а для підприємств і організацій - місцезнаходження, сфера діяльності, структура, обсяг виробництва й реалізації. При цьому слід звернути увагу на деякі специфічні особливості регіону. Наприклад, українське населення традиційно споживає багато хліба, що є причиною широкого розвитку борошномельної та хлібопекарської промисловості. Те саме можна сказати й про споживання свинини сала, ковбасних виробів, соків, компотів. Крім того, у західних регіонах України зовнішні оздоблювальні роботи традиційно здійснюють за допомогою бурого каменю і т. ін.

Дослідження мають базуватися на стислій інформації, офіційних відомостях органів влади та інших достовірних матеріалах. Результати досліджень можуть бути оформлені у вигляді таблиць, розрахунків, графіків, а також у вигляді визначення обсягів попиту на продукцію в розрізі регіонів і міри його задоволення за рахунок вітчизняного виробництва й імпорту. Іншим методом вивчення та оформлення результатів маркетингових досліджень є визначення середнього рівня задоволення потреб на продукцію (послуги) у даному регіоні (можливо, на особу) і порівняння їх з аналогічними показниками в інших регіонах, областях, країні в цілому.

Такі розрахунки виконують з огляду на ситуацію, що склалася на ринку за останні три роки. Прогнозовані розрахунки слід виконувати на основі очікуваного збільшення кількості покупців, розширення ринку збуту на наступні три-п'ять років.

На наступному етапі особливу увагу слід надати тим видам продукції (послуг), які вже є на внутрішньому ринку, оскільки це створює конкуренцію. Реально оцінюються переваги та слабкі сторони конкурентних товарів (послуг),вказуються фірми, що випускають такі товари (надають такі послуги). визначають переваги нової продукції щодо конкурентоспроможності, порівнюють конкурентні товари за такими параметрами, як якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов'язання, ціна та ін. Вивчення питань конкуренції має дати відповіді на такі питання:

- яка частина ринку контролюється основними конкурентними фірмами;

- яка організаційна структура характерна для конкурентів, і наскільки ваша фірма вигідно відрізняється від них;

- наскільки стабільними є позиції конкурентів;

- як швидко ваша фірма може переорієнтуватися на інші ринки;

- які з наведених критеріїв конкуренції є основними - якість, ціна, сервіс, імідж.

Для того, щоб визначити ступінь конкуренції за багатьма ознаками, доцільно застосовувати метод ранжування. Кожній з дібраних ознак присвоюється певна кількість балів (залежно від важливості). Показники можна оцінювати за п'яти, десятибальною системою; загальна кількість набраних балів вказує місце фірми, яка інвестується, у конкурентному середовищі.

Врешті-решт, у цьому розділі бізнес-плану інвестор має знайти відповіді на такі питання:

- чи є в запланованих регіонах постійний попит на товар;

- хто буде основним покупцем (замовником) товару-виробник іншого товару, оптовик, роздрібна торгівля, безпосередній споживач;

- наскільки постійним продавцем буде фірма й чим це викликано - якістю, сервісом, низькими цінами, близькістю до споживача і т. ін.;

- наскільки постійними є покупці й чим це викликано - місцем проживання, традицією, сервісом, рівнем доходів, частотою закупок тощо.

Окремим розділом бізнес-плану може бути опис розміщення об'єкта. Це робиться з метою оцінювання кількох факторів: інвестиційної привабливості регіону; підвищеного попиту на новий продукт; наявності чи близькості ресурсних факторів виробництва (сировини, енергоресурсів, кадрового потенціалу), близькості до ринку збуту; якісних показників земельної ділянки, виділеної під новий об'єкт.

Усі зазначені показники можуть відіграти велику роль у підвищенні інвестиційної привабливості об'єкта інвестування.

Основними завданнями розробки цього розділу бізнес-плану є такі:

- переконати партнерів у можливості виготовлення необхідної кількості продукції у визначені терміни з відповідною якістю;

- посилити впевненість інвесторів у здатності встановити постійні тривалі виробничі зв'язки з партнерами з виробництва та збуту продукції;

- довести, що підприємець справді вміє організувати виробництво, забезпечити певний рівень рентабельності за умови встановлення помірних цін на продукцію і невисоких затрат.

Насамперед слід описати сам виробничий процес, звернути увагу на такі аспекти, як наявність виробничих площ, забезпеченість новим високопродуктивним устаткуванням і прогресивними технологіями, ступінь виробничої кооперації, контроль якості продукції та її відповідність міжнародним стандартам, охорона навколишнього середовища. Кожну з перелічених проблем необхідно розглядати з допомогою конкретних розрахунків, підкріпляти відповідними характеристиками (устаткування, технологій, контролюючих і природоохоронних заходів). Для більшої наочності слід подавати ці матеріали в табличному та графічному вигляді.

На основі цих даних обґрунтовують обсяги випуску продукції (надання послуг) за такими напрямками: середньорічний обсяг випуску продукції; обсяг випуску продукції за окремими асортиментними групами, прогнозований випуск продукції за роками наступного п'ятирічного періоду у процесі виходу на проектну потужність.

7.8. Забезпечення виробництва основних видів ресурсів
7.9. Методи розрахунку ресурсів
7.10. Визначення виробничих потужностей
7.11. Реалізація інвестиційного проекту. Ризики та форми їх страхування
7.12. Припинення інвестиційного проекту
7.13. Графік беззбитковості
7.14. Стратегія фінансування інвестиційного проекту
7.15. Визначення ефективності інвестиційного процесу
7.16. Показники ефективності інвестиційної діяльності
Розділ 8. Фінансовий менеджмент