Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. -
12.7. Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

Безпека праці під час проведення газо- і електрозварювальних робіт полягає в усуненні причин виникнення професійних захворювань від дії на зварювальників променевої енергії, зварювального пилу і газів (окислу вуглецю, окислів азоту і марганцю, озону), а також опіків і електротравм. Пил, частинки якого менші за 1 мк, що містяться в зоні дихання зварювальника в границях 25-42 мг/м (без урахування озону), необхідно видаляти за допомогою місцевої вентиляції.

Ультрафіолетові промені викликають опіки слизової оболонки очей, які не захищені спеціальними окулярами, і шкіри, розщеплюють кисень з утворенням озону. Видимі промені під час зварювання також є дуже небезпечними для органів зору, оскільки засліплюють очі, в результаті чого можуть викликати важке ураження сітківки і помітне зниження зору. Теплова дія під час зварювання також сприяє розвиткові втомлюваності й може призвести до перегрівання організму працівників.

Електрозварювальні роботи в разі порушення технології зварювання і правил безпеки можуть призвести до електротравм. Під час виконання зварювальних робіт на необладнаних робочих місцях або на ПС завжди існує потенціальна небезпека пожежі. Внаслідок цього до виконання газо- і електрозварювальних робіт ставляться підвищені вимоги щодо безпеки, основними з яких є такі:

- усі види постійних робіт з електродугового та плазмового зварювання в будівлях виконують у спеціально для цього відведених, обладнаних вентиляційними установками приміщеннях, площа яких задовольняє вимоги СНІП;

- зварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях і на ПС допускається виконувати з додержанням особливих заходів пожежної безпеки відповідно до чинної інструкції;

- під час робіт на електрозварювальних установках забезпечують вимоги електробезпеки відповідно до Правил [31] (надійне заземлення, обмеження робочої напруги тощо);

- зварювальні установки, а також усі допоміжні прилади і апарати до них, які установлюють на відкритому повітрі, мають бути у бризкопилозахисному виконанні, а над ними необхідно спорудити навіси з неспалимих матеріалів;

- електрозварювальники повинні мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче II;

- під час газо- і електрозварювальних робіт необхідно користуватися спецодягом (куртка, брюки, черевики з глухим верхом, рукавиці, фартух з нагрудником і головний убір);

- для захисту обличчя і очей під час роботи зварювальнику належить застосовувати щиток або маску. Скло для щитка або маски необхідно підбирати відповідно до стандарту залежно від режиму зварювання;

- зварювання в закритих посудинах виконують не менше двох осіб, причому одна особа знаходиться при цьому зовні зварюваної посудини для контролю за безпечним виконанням робіт зварювальником (один з двох виконавців повинен мати кваліфікаційну групу не нижче І). Електрозварювальна установка має бути обладнана пристроєм автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження її до 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с;

- у майстернях, кабінах, на робочих місцях зварювання необхідно вивішувати плакати, які попереджають про небезпеку опромінювання очей і шкіри працівників.

12.8. Безпека праці під час роботи з пально-мастильними матеріалами (ПММ)

Вимоги безпеки під час робіт з ПММ направлені на запобігання можливості вибуху або пожежі, що може призвести до загибелі або травмування людей і нанесення великої матеріальної шкоди. Вибух або горіння можуть виникнути при займанні пари ПММ в результаті іскор, викликаних, наприклад, розрядом статичної електрики або працюючим авіаційним чи радіоелектронним обладнанням, в результаті дії процесів самозаймання і самозапалення та в інших аналогічних випадках.

У загальному виді вимоги безпеки зводяться до таких положень:

- заправляти ПС пальним, мастилом і спеціальними рідинами потрібно тільки в місцях, обладнаних протипожежними засобами і заземлювальними пристроями, і тільки із заправних автомашин або з інших спеціальних заправних засобів, які мають справні фільтрувальні, забірні і роздавальні пристрої і заземлення, а також інше необхідне обладнання (пожежні засоби, колодки проти самоскачування автомобіля тощо);

перед заправкою паливозаправник і ПС необхідно заземлити і вирівняти їхні електростатичні потенціали;

- штирі й троси заземлення паливозаправника мають бути справними і з надійним контактом;

- водії паливозаправників мають вивчити і знати вимоги безпеки і протипожежних заходів при експлуатації паливно-заправних машин;

- паливозаправник має бути установлений відносно ПС в строго визначеному місці, вказаному відповідним нормативно-технічним керівним документом;

- у разі застосування етилованого бензину необхідно суворо дотримуватися правил роботи з ним;

- стороннім особам знаходитись усередині і біля ПС піл час його заправки суворо заборонено;

- пальне, мастило, спеціальні рідини, які заправляють в ПС, мають відповідати типу ПС і треба мати дозвіл лабораторії на їх заправку;

- на відстані до 25 м від місця заправки не можна виконувати ніяких робіт, які викликають займання або виникнення іскр;

- заправляти ПС пальним можна не раніше ніж через 5 хв після зупинки повітряних гвинтів у ПС з турбогвинтовим двигуном або поршневими двигунами і після зупинки ротора двигуна у літаків з турбореактивними двигунами;

- під час централізованої заправки ПС пальним аеродромне джерело електроенергії має бути підключене до нього до початку заправки;

- перед заправкою паливозаправником ПС необхідно доторкнутися пістолетним краном його обшивки на відстані не менше як 1,5 м від заправної горловини для вирівнювання електростатичних потенціалів;

- відгвинчувати і загвинчувати пробки паливних баків дозволяється тільки спеціально призначеним для цієї мети інструментом, який виключає будь-яке виникнення іскр;

- виконувати заправні роботи під час грози при ввімкнених електроагрегатах, радіообладнанні, освітлювальних установках та інших електроустановках категорично забороняється;

- забороняється під час заправки запускати і підігрівати двигуни, розливати пальне на ПС і на землю, ударяти заправним наконечником по його металевих частинах;

- відстій пального слід зливати у спеціальну посудину і не допускати його зберігання на заправних стоянках;

— увесь технічний склад повинен уникати прямого контакту з пальним, не вдихати його пари, оскільки вона токсична.

Усі вимоги безпеки необхідно виконувати не тільки під час заправки ПС пальним, а й під час його зливання.

Особливе місце в системі безпеки праці під час роботи з пмм займає технічне обслуговування паливних баків. Для роботи всередині баків начальник зміни назначає спеціальну бригаду з двох осіб, яка може виконувати роботи лише в одному паливному баці. До складу бригади назначають тільки чоловіків не молодших 18 років, які мають дозвіл медичної комісії і пройшли плановий інструктаж з безпеки праці.

Під час роботи всередині бака не можна мати при собі сірників, запальничок, горючих речовин, продуктів харчування, а також інструментів, які здатні створити іскру. Треба застосовувати обміднений інструмент, який не має гострих країв, укладаючи його на м'який килимок. Перед роботою з паливного бака зливають все пальне, видаляють його залишки ежекторним пилососом з гумовим шлангом без металевого наконечника і продувають стиснутим повітрям. Для нормальної дегазації потрібно мати запас повітря (при тиску 98 кПа І температурі 20°С), об'єм якого в 40-50 разів перевищує об'єм дегазованого резервуара.

Щоб не створити потенціальної небезпеки при електроосвітленні всередині бака застосовують тільки світильники у вибухобезпечному виконанні від мережі напругою 11—36 В, які захищені запобіжною сіткою. Вимикач і знижувальний трансформатор (якщо він є) мають знаходитися зовні бака. Електропроводка має відповідати вимогам електробезпеки.

Не допускається працювати з оголеними дротами, торкатися ними вологих або гарячих предметів. Роботи слід негайно припинити, якщо виявиться несправність ламп, шнура або трансформатора. Перевірку герметичності ламп і справності електроланцюга необхідно виконувати не менше одного разу на місяць.

Роботу в паливному баці слід виконувати в світлий час доби і тільки в шланговому респіраторі, в чистому спеціальному костюмі й взутті без металевих підків і цвяхів.

12.8. Безпека праці під час роботи з пально-мастильними матеріалами (ПММ)
12.9. Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах
12.10. Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів
12.11. Особливості безпеки праці під час будівельних робіт
12.12. Безпека запуску і випробування двигунів
12.13. Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою
Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
13.1. Загальні положення
13.2. Безпека праці екіпажів повітряних суден
13.3. Надання першої допомоги членам екіпажу і пасажирам у разі порушення умов польоту