Ситуаційний менеджмент - Бондар О.В. -
1. Сутність та підходи до ризику як ситуативної характеристики

ПРОСЛУХАТИ ЛЕКЦІЮ № 9

Тема лекції № 9: Ризики в ситуаційному менеджменті

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №14

1. Опрацювання основних літературних джерел і підготовка до розгляду питань для обговорення

2. Опрацювання додаткових літературних джерел і підготовка питань для самостійного вивчення

3. Виконання домашніх індивідуальних завдань з теми

4. Підготовка до тестування по темі

5. Виконання завдання для самостійної роботи

РОБОТА СТУДЕНТІВ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

Робота за планом семінарського заняття, обговорення основних питань Основні аспекти теми: ризик у ситуаційному менеджменті, класифікація управлінських ризиків, управління ризиком у кризових ситуаціях, методи зниження ризику в діяльності підприємства

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПО ТЕМІ

Оцінка знань студентів під час обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення, за виконання практичних завдань, завдань для домашньої індивідуальної роботи, тестування по темі під час семінарського заняття

ЗНАННЯ І ВМІННЯ СТУДЕНТІВ ПО ТЕМІ

За результатами вивчення теми студенти повинні

знати та розуміти: сутність ризику в ситуаційному менеджменті, природа та класифікація управлінських ризиків, процес управління ризиком у кризових ситуаціях, основні шляхи і методи зниження ризику в діяльності підприємства.

мати навички та вміти: класифікувати управлінські ризики, правильно обирати методи та способи уникнення ризику, формувати процес управління ризиком у кризових ситуаціях, реалізовувати риси ризик- тейкера

Розглядаючи сутність ризику, рекомендовано дотримуватися точки зору, що ризик - це ситуативна характеристика діяльності, яка полягає в невизначеності її джерел та можливих наслідків у разі невдачі. Слід розглянути поняття ризику як міри, як дії і як ситуації. За основу тлумачення даного терміну використовують словник Вебстера, де ризик визначається як "небезпека, можливість втрати".

При класифікації ризиків є сенс розділити їх на підприємницькі (ринкові, фінансові, інвестиційні) та чисті, або виробничі (пожежі, збитки при транспортуванні, вихід з ладу обладнання). Подальший розгляд ризиків дозволяє класифікувати їх за:

1) джерелом виникнення (господарський ризик, пов'язаний з особою, обумовлений природними факторами);

2) станом організації (динамічний та статичний);

3) природою (комерційні та політичні). Рекомендовано розглянути більш детально наступні види ризиків:

o ризик виробленої продукції, яка не знайшла попиту;

o ризик невиконання господарських угод (контрактів);

o ризик посилення конкуренції;

o ризик виникнення непередбачених витрат та зниження доходів;

o ризик втрати майна підприємства.

Щодо основних шляхів і методів зниження ризику в діяльності підприємства, то їх слід розглядати у двох напрямах:

1) запобігання появі можливих ризиків;

2) зниження впливу ризику, якому неможливо запобігти, на результати виробничо-господарської діяльності.

До методів зниження ризиків слід віднести самострахування та передачу (трансфер) ризику. При трансфері ризиків необхідним є розгляд таких типів контрактів:

а) будівельні контракти;

б) оренда;

в) контракти на зберігання і перевезення вантажів;

г) контракти продажу, обслуговування і збуту;

д) договір факторингу; з) біржові контракти.

1. Сутність та підходи до ризику як ситуативної характеристики

В умовах командно-адміністративної економіки всі звикли до того, що економічне середовище формується "зверху" у вигляді набору правил і норм. Звичайно, жорстка система централізованих наказів та розпоряджень сковувала ініціативу, придушувала інтерес і творчі начала. Проте, як вважають деякі фахівці, вона вносила явну чи вдавану чіткість, забезпечувала нав'язаний зверху порядок. Хоча б не з повною впевненістю, але можна було передбачати обсяги виробництва, постачань, продажу, рівень цін і, відповідно, результати - прибутки, доходи.

При відсутності альтернатив, можливостей вибору, там, де може бути прийняте тільки одне рішення, ризик або практично відсутній, або мінімальний. Однак ризик багаторазово зростає в умовах нестабільності, мінливості середовища, у якому здійснюється господарська діяльність. Жодні, навіть найкращі прогнози, не в змозі повністю виключити невизначеність ринку (це стихія). А де невпевненість та випадковість - там не обминути ризику. Отже, поза залежністю від бажання людей, освоюючи підприємництво, доводиться мати справу з невизначеністю, яку не можна встановити заздалегідь [1].

Отже, звідси важливе правило поведінки підприємця: не уникати ділового ризику, а передбачати його, прагнути знизити до можливо найнижчого рівня. Тому, перш за все, доцільно визначити, що собою являє ризик і в чому полягає його сутність.

Ризик існує в будь-якій сфері людської діяльності, що пов'язано з більшістю умов і факторів, які впливають на позитивний наслідок прийнятих людьми рішень. Виникнення інтересу до прояву ризику в діяльності підприємств пов'язанґ з проведенням економічної реформи. Тому у нашій країні поняття ризику виникло у 90-х роках ХХ ст.

Діловий ризик має самостійне теоретичне і прикладне значення як важлива складова недостатньо теорії й практики управління, особливо якщо врахувати вивченість цієї серйозної проблеми. Перелік джерел з питань управління в ситуації ризику у вітчизняній літературі не великий, фундаментальні дослідження майже відсутні.

Сьогодні відсутнє єдине поняття сутності ділового ризику. Це пояснюється багатоаспектністю цього явища, практично повним ігноруванням його нашим законодавством, недостатнім урахуванням в реальній економічній практиці і управлінській діяльності. Крім того, ризик - складне явище, яке має багато неспівпа-даючих, а іноді протилежних реальних основ. Це обумовлює можливість існування більшості визначень та поняття ризику з різних точок зору. Згідно словника С. І. Ожогова, "ризик" визначається як можлива небезпека, діяльність на удачу з надією на успіх. У словнику Вебстера "ризик" - це небезпека, можливість збитку чи втрати. Отже, ризик відноситься до можливості настання будь-якої несприятливої події. Ризик (за визначенням В. Я. Боброва) - це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантом передбаченого проектом, програмою, планом або прогнозом. Ризик (за визначенням В. В. Вітлінського та О. Г. Наконечного) - є вартісним вираженням імовірної події, що може привести до збитків і виникає через відхилення фактичних даних від оціночних щодо нинішнього стану й майбутнього розвитку системи. Ризик (за визначенням П. Г. Грабового) - це ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення втрат у результаті здійснення певної виробничої, фінансової або іншої діяльності.

Водночас доцільно розглянути окремі підходи визначення і поняття ризику.

Ризик у психології може означати "звернення до діяльності при відсутності упевненості у досягненні її угль". Також під ризиком мається на увазі дія, спрямована на привабливу мету, досягнення якої пов'язано для людини з елементами небезпеки, загрозою втрати, невдачі (програш, травма, хвороба, смерть тощо).

З точки зору економічної категорії, ризик передбачає втрати, імовірність яких пов'язана з наявністю невизначеності (недостатності інформації, недостовірності), а також вигоду і прибуток, отримати які можна лише при діях, які піддаються ризику, що частіше за все пов'язані з інноваційною діяльністю. Ризик - це дія, яка здійснюється в надії на щасливий результат по принципу "пощастить - не пощастить". Звичайно, ризику можна уникнути, тобто просто ухилитися від заходу, пов'язаного з ризиком. Проте для підприємця це означає відмову від можливості прибутку.

Будь-яка управлінська діяльність в той чи іншій мірі має ризиковий характер, що обумовлено як багатофакторною динамікою об'єкта управління і його зовнішнього оточення, так і роллю людського фактора у процесі взаємодії. Поняття ризик також має багатофакторну природу, розкрити яку можна лише у взаємозв'язку з такими поняттями, як "невизначеність", "імовірність", "умови невизначеності", "умови ризику".

Згідно математичним визначенням, невизначеність виявляється тоді, коли результатом дії є набір можливих альтернатив, імовірність яких невідома. Ризик має місце, коли дія приводе до набору альтернатив, причому імовірність здійснення кожної з них відома. Звідси ризик є невизначеністю. Поняття "ризик" і "невизначеність", широко використовуються в теорії ігор і динамічному програмуванні, в економіці, політиці, теорії управління і менеджменту, в області права і страхування.

В менеджменті поняття "ризик" пов'язується з характером і складністю проблем, умовами прийняття управлінських рішень і прогнозуванням результату. Управлінський ризик слід розглядати як характеристику управлінської діяльності, що здійснюється в ситуації того чи іншого ступеня невизначеності. Наприклад, при виборі менеджером альтернативного рішення, критерій ефективності якого пов'язаний з імовірністю прояву негативних умов реалізації чи втрат та з імовірністю нейтралізації факторів невизначеності й збільшенням прибутку.

Ризик виявляється у процесі реалізації продукції виробничо-господарської системи і виступає одним із кінцевих варіантів управління.

Отже, в ситуаційному менеджменті ризик (від іспанської-й^о, прямовисна скеля) - це погроза, небезпека виникнення збитку при реалізації управлінських рішень відповідно до ситуації; можливість, ймовірність відхилення від мети, результату, заради яких приймається рішення.

У практиці менеджменту використовується наступні характеристики ризику:

- розмір імовірної втрати, або величина очікуваного додаткового доходу (прибутку) як результат діяльності в ризик-ситуації;

- імовірність ризику - ступінь впливу джерела ризику (події), яка вимірюється у межах значень від 0 до 1. Інакше кажучи, кожен вид ризику має нижнє і верхнє (від 0 до 1) границі імовірності;

- рівень ризику - відношення величини втрати до затрат на підготовку і реалізацію ризик-рішення. Вимірюється по величині від нульового значення до 1, вище якого ризик не виправданий;

- ступінь ризику - якісна величина ризику та його імовірності. Розрізняють ступені: високу, середню, низьку і нульову;

- прийнятність ризику - імовірність втрат та ймовірність того, що ці втрати не перевищать певного рівеня;

- правомірність ризику - імовірність ризику знаходиться в межах нормативного рівня (стандарту) для даної сфери діяльності, який не можна перевищити без правових порушень.

В кризових умовах підприємству велику ймовірність виявитися банкрутом, у зв'язку з чим персоналу необхідно уміння в ризик-ситуаціях, з однієї сторони, уникати невиправданих втрат, з іншої - діяти сміливо та ініціативно. Менеджер повинен уміти ризикувати, тобто зважено, не перебільшуючи небезпеки, досягти намічених цілей, звісно, при дотриманні меж правомірності ризику.

Під час аналізу ризикової ситуації та розробці рішень передусім слід з'ясувати, з якими видами ризиків має справу менеджер в процесі управління. Ця проблема розв'язується переважно на основі методологічної систематизації ризиків і їх класифікації, яка відображає багатофакторну природу ризику.

Таким чином, поєднання цих підходів створює передумови для того, щоб розглядати ризик як ситуативну характеристику діяльності, яка включає невизначеність результату та можливі несприятливі події у разі невдачі.

2. Класифікація управлінських ризиків
3. Підприємницький ризик: причини та наслідки
4. Процес управління ризиком на підприємстві
Довідкова інформація
ТЕМА 10. Комерційна таємниця та економічна безпека підприємства як умови результативного ситуаційного менеджменту
1. Сутність комерційної таємниці та її вплив на економіку підприємства
2. Механізм захисту комерційної таємниці підприємства
3. Характеристика економічної безпеки підприємства в ситуаційному менеджменту: сутність, принципи організації та ключові завдання